Нищук стурбований умовами охорони і збереження пам’яток

19:47, 18.04.2018

Євген Нищук під час слухань у Раді. (Фото з ФБ-сторінки Міністерства куьтури)

В Україні нараховується близько 130 тисяч пам'яток культурної спадщини. Проте до державного реєстру нерухомих пам'яток України занесено тільки 7% від цієї кількості.

 

Про це заявив міністр культури України Євген Нищук під час парламентських слухань у середу. 

 

"На попередній облік взято 34 тисячі щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО увійшли 6 об'єктів культурної спадщини, розташованих на території України. Ще 16 об'єктів включені до попереднього списку ЮНЕСКО. Наявність такої великої кількості пам'яток свідчить про значний культурний і туристичний потенціал нашої держави", - підкреслив Нищук.

 

Водночас, за його словами, стан збереження багатьох із них викликає значне занепокоєння.

 

"Тільки 9% із 130 тисяч пам'яток мають затверджені зони охорони. До списку історичних населених місць України, відповідно до постанови Кабінету міністрів, включено 401 населене місце, яке зберегло повністю або частково об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ним розпланування та форми забудови, типові для певних культур або періодів розвитку. Однак станом на лютий цього року лише в 20% історичних населених місць затверджено історико-архітектурні опорні плани", - зауважив міністр.

 

Він також підкреслив, що  десятки тисяч об'єктів культурної спадщини, археологічні знахідки, музейні, архівні та бібліотечні фонди зруйновані та пограбовані на тимчасово окупованій частині території України.

 

"Міністерством культури постійно ведеться робота щодо відстеження ситуації та інформування ЮНЕСКО про загрозливу ситуацію, яка склалася з об'єктами спадщини в тимчасово окупованій АР Крим. Результатом цієї роботи стало безпрецедентне рішення ЮНЕСКО щодо використання механізмів прямого моніторингу на території АР Крим, параметри якого наразі погоджуються сторонами", - повідомив пан Нищук.

 

Міністр культури також зазначив, що чинні правові акти значною мірою не відповідають вимогам сьогоднення, містять чимало прогалин і колізій, а це негативно відбивається на збереженні культурної спадщини загалом.