Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Осип Зінкевич опікувався пам'яттю репресованих письменників і відкрив шлях у літературу сотням молодих митців.
Відомий видавець і меценат Осип Зінкевич помер на 93-му році життя у США у понеділок, 18 вересня.
Про це повідомило видавництво "Смолоскип" на своїй сторінці у Facebook в середу.
"18 вересня 2017 року, на 93 році життя, відійшов у вічність засновник та багаторічний Президент Міжнародного Благодійного Фонду “Смолоскип”, Голова видавництва “Смолоскип”, меценат, інтелектуал і подвижник Осип Зінкевич. Працівники Фонду і Видавництва глибоко сумують через цю непоправну втрату та висловлюють щирі співчуття родині пана Осипа. Пам'ять про нього триватиме у наших серцях вічно", - йдеться у повідомленні видавництва.
У свою чергу письменник Сергій Пантюк написав у Facebook: «Страшна звістка. Чорна. Не стало Осипа Зінкевича. Куди ж Ви так швидко, Осипе Степановичу? Які 93? Ви завжди були для нас молодим і своїм – нестримним двигуном молодої літератури та незаангажованої політології. Ваше дітище – Семінари творчої молоді від «Смолоскипа» – воістино історична справа. Ваші книжки. Упорядковане Вами з пані Надією «Українське дошкілля», на якому зростали мої сини. Плачу… Хоча чоловікам це і не личить. Спочивайте в мирі з Богом. Вічна пам’ять Вам, Осипе Степановичу – чудова Людино, великий Українцю».
Осип Зінкевич народився 4 січня 1925 року в селі Малі Микулинці нині Снятинського району Івано-Франківської області в селянській родині, його батько був вояком Українських Січових стрільців.
Після Другої світової війни, будучи молодим хлопцем, він опинився в таборі біженців у Західній Німеччині. Потім потрапив у Париж, де закінчив у 1954 році інститут індустрійної хімії. Був учасником кількох українських молодіжних організацій. У 1956 році переїхав до США. Працював, зокрема, директором дослідної хімічної лабораторії.
Зінкевич упродовж 50 років керував видавництвом "Смолоскип", яке було створене у США в 1967 році і видавало дисидентську і правозахисну літературу, а також твори репресованих українських письменників.
Видавництво "Смолоскип", яке він очолював, опублікувало, серед інших, твори Миколи Хвильового, Олеги Теліги, Ліни Костенко, Василя Стуса, Євгена Сверстюка.
Осип Зінкевич також заснував Музей-архів українського самвидаву. Має орден "За заслуги" ІІІ ступеня.
Філантроп і видавець упродовж 50 років керував Фондом та Видавництвом “Смолоскип”, видав понад 500 книжок, опікувався пам'яттю забутих та репресованих письменників і відкрив шлях у літературу сотням молодих митців.
У 1990 р. Зінкевич відвідав Україну, а 1991-го оселилися з дружиною Надією в Києві, зберігаючи американське громадянство. 1992 р. переніс видавництво «Смолоскип» у Київ.
«Його ніхто не замінить, і ніщо не втішить нас у нашому горі. Проте працівники “Смолоскипа” й надалі натхненно і вперто продовжуватимуть справу пана Осипа Зінкевича. Це місія, від котрої ми не відмовимося ніколи», - зазначають у видавництві «Смолоскип».
Заочно попрощатися з Осипом Зінкевичем можна у видавництві “Смолоскип” відтепер і до 27 вересня. Про час панахиди буде повідомлено пізніше. Повний некролог з'явиться на інформаційних ресурсах “Смолоскипа” найближчим часом.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>
Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського. >>
Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями >>