Програма підтримки читання: молодь отримуватиме кошти на книги – Мінкультури
Усі громадяни України, які досягли 18 років у 2024 році, з 18 грудня отримають 908 гривень для придбання книг українською мовою. >>
"Тіні забутих предків" у Львові. (Фото: прес-служба ЛМР)
У Львівському палаці мистецтв триває виставка «Тіні забутих предків», присвячена легендарній стрічці Сергія Параджанова. Основний меседж виставки – ода таланту великого кіно художника та режисера. Організаторами проекту виступили FILM.UA Group, арт-центр Павла Гудімова Я Галерея.
Виставка мала широкий резонанс в Києві навесні та отримала статус «головної виставкової події року». На відкриття у Львові пускали по запрошеннях – зали не могли вмістити усіх охочих. Використання унікальних артефактів, залучення багатьох приватних та музейних колекцій, численні інтерв'ю зі свідками кінопроцесу та мультимедійність експозиції сприяють якомога повнішому заглибленню у світ «Тіней...».
«Перша причина проведення виставки у Львові – історична. Після скандального показу фільму в кінотеатрі «Україна» в Києві прем’єрний показ у Львові так і не відбувся. Друга – те, що Львів має великий виставковий центр, який може вмістити настільки масштабну експозицію. Я був би щасливий, якби така виставка стала музеєм одного фільму. Він давно вже потрібен Україні. Мистецький проект – це велике комунікаційне поле. На відкритті були присутні посол Франції, мер Чернівців, директор кінофестивалю з Канади, куратори з Польщі та Австрії. Після цієї виставки народяться нові ідеї. Як на мене, їздити потрібно не лише Україною, а й за кордон. Показувати, що ми думаємо, ми емоційні і можемо комунікувати мовою культури, а не лише політики», – наголошує куратор виставки Павло Гудімов.
Дев'ять залів Палацу мистецтв задовго готували до монтажу виставки. Вхід до кожного залу був закритий тканиною із льону, аби глядач відчув цей перехід між окремими залами як перехід наче між двома світами. Уся виставка присвячена фільму "Тіні забутих предків" та його творцям. Протягом довгого часу куратор виставки Павло Гудімов збирав артефакти та опрацьовував матеріали, інтерв'ю, які стосуються фільму.
Ідея провести таку виставки першою з’явилася у кінокритика Андрія Алферова. Потім відбулося ґрунтовне дослідження та розпочався процес створення команди. До cлова, команда складається з 4 кураторів і близько 160 людей, які працювали над мистецьким проектом. В експозиції вперше представлені розкадрування, зроблені Сергієм Параджановим, які зберігалися півстоліття в особистому архіві Володимира Луговського – другого режисера фільму. Є невідомі роботи Георгія Якутовича – художника фільму, фотографії та свідоцтва Тіберія Сільваші, який у студентські роки був волонтером на зйомках картини.
Основним експонатом виставки є інсталяція «Реінкарнація» сучасного митця Антона Логова. Автор роботи розповідає, що намагався долучитися до проекту саме з позиції сучасного візуального мистецтва. В центрі інсталяції – автентична гуцульська хата, яку привезли з Верховини. Їй близько 50-70 років. "Проект вражає своєю масштабністю та ідейною насиченістю, - зазначила директор департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Христина Береговська. - Адже довкола стрічки автори проекту вибудували цілий ареал дотичних смислів, які так чи інакше відтворюють атмосферу, етнографію та побут Карпат. Унікальними також є розкадрування сцен фільму, зроблені Параджановим".
На виставку "Тіні забутих предків" також прийшов один із живих творців однойменного фільму, композитор Мирослав Скорик. Він – творець музики до фільму. "Я радий, що долучився до цього визначного фільму. От і зараз долучився до події, яка вшановує цей твір. З творців фільм чи тих, хто був задіяний залишилися лише двоє – Кадочникова (Лариса Кадочникова - виконавиця головної жіночої ролі Марічки) та я. Всі інші відійшли у кращий світ. Наша робота дала чудові результати. Щасливий, що і у Києві, і у Львові відбулася така чудова реінкарнація фільму. Вдячний організаторам за цю чудову виставку", - каже автор музики до фільму, Народний артист України Мирослав Скорик.
Виставка триватиме у "фестивальному" форматі: окрім експозиції можна відвідати кінопокази, кураторські екскурсії та круглі столи. Львів’ян запрошують зануритися в унікальну атмосферу, в якій створювали стрічку.
Крок за кроком прожити буремні 60-ті, надихнутись магією Карпат та відчути свою причетність до унікальної пам'ятки української культури можна до 17 липня. Вхід – 20 грн. В останній вікенд проекту, 16 та 17 липня, відбудеться подія у форматі ночі в музеї – "Тіні забутих предків. Ноктюрн". Побачити виставку після Львова можна буде в Одесі та Дніпропетровську.
Усі громадяни України, які досягли 18 років у 2024 році, з 18 грудня отримають 908 гривень для придбання книг українською мовою. >>
"Програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції" включили до реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО на 19-й сесії міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини. >>
До списку нематеріальної культурної спадщини людства елемент «Писанка: українська традиція і мистецтво оздоблення яєць», внесла Організація ЮНЕСКО. >>
Найяскравіші твори камерно-ансамблевої музики Яна Непомука Гуммеля, Франца Шуберта та Сезара Франка виконає 3 грудня у Національній філармонії України заслужений артист, флейтист Юрій Шутко в дуеті з талановитою піаністкою Анастасією Бикою. >>
У цей день в 1838 році в с. Стеблів, Богуславського повіту Київської губернії, російської імперії, народився один із найяскравіших українських письменників, лінгвістів, етнографів та фольклористів – Іван Нечуй-Левицький. >>
22 листопада 1801 року народилася цікавенна особистість - Володимир Даль - український письменник і лексограф німецько-данського походження. >>