Чому яхта держзрадника віктора медведчука і досі не продана? Відверте інтерв'ю з екскерівницею АРМА Оленою Думою, фото

(продовження)

«Яхта медведчука і досі в Хорватії»

-  Пані Олено, вам також довелося створювати систему, яка дозволила АРМА виявляти за кордоном активи в рамках кримінальних проваджень, порушених в Україні. Ця сума сягнула 100 мільярдів доларів. Але як з’ясувалося, повернути ці активи в Україну досить непросто, про що свідчить хоча б історія з яхтою медведчука, вартістю 200 мільйонів доларів. Боротьба за неї нагадує справжній блокбастер, який вражає кількістю задіяних героїв. Здається, для них не існує нічого, окрім мети залишити судно його власнику. Національному агентству та іншим вітчизняним антикорупційним органам перемогти їх поки що не вдалося. Чому?

—Ми дійсно провели дуже велику системну роботу. Саме цей кейс став першим для впровадження та створення прецеденту продажу активів за кордоном, у будь-якій країні світу. І мені точно не соромно розповідати, скільки зроблено агентством для його реалізації. Від продажу яхти за нашим порядком держава може дійсно отримати мільярдні надходження.

Національне агентство розшукало судно Royal Romance в Республіці Хорватія, а рішення про арешт і продаж вистояло в двох апеляціях за оскарженням адвокатів власника в суді Республіки Хорватія. Отримали рішення хорватських судів на огляд і тест-драйв об’єкта. Залучили незалежного експерта, отримали доступ до документів і відповіді на всі свої запитання з усіх державних органів Хорватії, включаючи капітаніюпорту. Відстояли неправомірність позовів третіх осіб, близьких до кума путіна і про фіктивність її передачі третій особі. Внесли зміни до законодавства з метою визнання агентства тимчасовим власником до моменту продажу, чим встановили і унеможливили фіктивні спроби реєстрації яхти в різних країнах офшорних зон під різними прапорами, аби застосувати механізми оскарження продажу в майбутньому. Внесли відомості до Державної адміністрації судноплавства та отримали Свідоцтво про приналежність судна державі Україна і внесли запит до Міжнародної морської організації для внесення відомостей до  Реєстру. Виступили на захист інтересів держави за скаргами адвокатів медведчука від відомої американської компанії «Steptoe». Провели низку конкурсних процедур з обрання організаторів торгів. Вважаю честю, що в конкурсі АРМА взяли участь найвідоміші компанії світу з реалізації яхт.

Треба враховувати і той факт, що певний час судно знаходилося у приватному порту. А потім за наполяганням Нацагенства і після того, як сім представників рф намагалися судно викрасти, його було передислоковано до державної воєнно-морської бази.

Резонансний кейс "яхта медведчука".

- І що в такому разі завадило продати яхту?

—Згідно з кримінально процесуальним кодексом Хорватії, арешт судна міг тривати 2 роки. Це була фіксована дата — 26 травня 2024 року. І ми заздалегідь готувалися, направляючи всі необхідні запити в рамках міжнародної правової допомоги. Тобто звернулися до Офісу Генерального прокурора України, бо тільки прокуратура має компетенцію надіслати запит про продовження арешту до іноземної країни. Йшлося не про вирок, не про рішення суду, а усього лише про копію обвинувального акту. Це потрібно для того, аби суди Хорватії розуміли, що на території України слідство триває, справа жива, вона якось рухається, і це є підтвердженням, що запобіжний захід на їхній території в принципі аргументований.

Але той документ Хорватія не отримала. Арешт із судна зняли! Це був удар від нашої правоохоронної системи, адже по медведчуку відкрили одразу чотири кримінальні провадження, в рамках яких арештовувалися і яхта, й інші активи. І тут я звертаю увагу, що тільки по одній ухвалі суду було арештоване майно, опис якого зайняв 50 сторінок. Це картини, предмети мистецтва, автомобілі, багі, вертоліт, літаки, велика кількість нерухомості, заводи.

І що тут важливо? Нацагенство, згідно з новими затвердженими правилами і порядками, реалізовувало дане майно на майданчиках «Прозорро. Продажі». Зокрема, старенький «Майбах» 2003 року хтось придбав майже за 2 мільйона гривень, які надійшли до бюджету. Там же були реалізовані 20 дорогоцінних годинників таких відомих фірм, як Breguet, Cartier, Dolce&Gabbana, Rolex. Два роки вони пролежали у сейфі! Від того нікому не було користі — ні органу досудового розслідування, ні бюджету, ні ЗСУ.

На «Прозорро. Продажі» оцінщиками вони були оцінені по-різному. Якісь коштували до двох мільйонів гривень, якісь по 300 тисяч. Серед них були і годинники із зображеннями оксани марченко та кремля. Останній, вочевидь, подарував власнику путін. Іменний «раритет» стартував з дуже низькою ціною — усього 17 тисяч гривень. Путін мабуть вирішив зекономити на кумові. У результаті навіть годинник із зображенням дружини був проданий за пів мільйона, а з кремлем — за 105 тисяч. За нього, до речі, боролися, бо мабуть було цікаво його отримати. Причому покупець одразу публічно оголосив про свій намір змінити зображення кремля на Герб України.

А далі сталося непередбачуване — 25 грудня 2024 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення, яким заборонив реалізацію арештованого майна, пов’язаного з віктором медведчуком. Це майно, зокрема, включає об’єкти, які вже були реалізовані Нацагентством через систему «Prozorro. Продажі». У списку — автомобіль Maybach, годинники, картини, квадроцикли та багі на загальну суму понад 10, 2 мільйона гривень.

Згідно з ухвалою суду, заборону обґрунтовано можливими ризиками відчуження та зменшення вартості активів, які належать відповідачам або компаніям, що з ним пов’язані. Мовляв, реалізація цих активів може унеможливити виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог про їх стягнення в дохід держави.

Водночас АРМА вже здійснило продаж частини цього майна, і виручені кошти були спрямовані до держбюджету України. Однак рішення ВАКС поставило під сумнів законність проведення таких процедур у системі «Prozorro. Продажі», що підриває довіру до прозорого управління арештованими активами.

Особливо дивним виглядає той факт, що суд не залучив Національне агентство до розгляду справи, хоча ВАКС був поінформований про те, що частина активів уже передана на потреби обороноздатності України під час війни. Зокрема, йдеться про літак Gulfstream G650 та гвинтокрил Bell-427, які направили на потреби Сил оборони.

Це ж рішення спровокувало окрему історію — з картинами медведчука. Їх було 285. Аби визначити художню цінність полотен, ми звернулися до Міністерства культури і створили спеціальну робочу групу. І уявіть собі, 136 із них фахівці визнали такими, що мають культурну цінність. Це були предмети мистецтва, пейзажі в основному наших західних майстрів. Ми віддали їх до Національного художнього музею, а решту (149 картин) продали на «Прозорро. Продажі».

І тут знову сталося непередбачуване! АРМА раптом отримало рішення Вищого антикорупційного суду з наступним тлумаченням — заборонити продаж активів медведчука. Крапка. Це що? Це у якій країні ми з вами живемо? На підставі чого ВАКС прийняв рішення заборонити після того, як кошти з продажу вже надійшли до бюджету? Які такі стимули, тиски, домовленості спрацювали?

Що важливо у цьому зв’язку зрозуміти? Закон чи рішення суду вступають в силу з моменту його ухвалення, але у даному випадку вже все було продано. Тобто дія закону не розповсюджується на процедури і процеси, які відбулися до цього моменту. Таким чином своїм рішенням ВАКС заблокував не лише передачу багатства медведчука добросовісним власникам. Під заборону продажу потрапили всі його активи як в Україні, так і за кордоном, включаючи дорогу яхту!

Аби вийти з цієї ситуації, я звернулася до СБУ. Маю відзначити, що в умовах війни Служба безпеки України працює відмінно. Вони порушили ще одне кримінальне провадження, яке врахувало всі негативні моменти. Завдяки цьому було отримано рішення Київського районного суду міста Харкова від 25 серпня 2024 року про арешт і реалізацію яхти. З цим рішенням та іншими документами я зверталася до Офісу Генпрокура 14 разів, але всі вони залишилися без належної реакції. Я тричі також встигла звернутися вже до нового Генерального прокурора Руслана Кравченка з листом, де описала історію з яхтою і надала копії всіх необхідних паперів. Я звернула його увагу і на такий факт — є рішення Вищого кримінального суду Хорватії про неналежне надання міжнародної правової допомоги Офісом Генпрокурора України, що й стало причиною зняття арешту.

Відкриття і вдосконалення Реєстру арештованих активів.

- І що, навіть після цього не було потрібної реакції?

—Будучи на роботі в АРМА, я отримала три відповіді, дві з яких стосувалися переадресації на Харківську обласну прокуратуру. Начебто до них ми мусимо звернутися, аби щось отримати.

- Тобто знову нульова реакція. А третій варіант?

—А в третьому запиті я осмілилася запитати конкретно: «Скажіть, будь ласка, хто насправді відповідає за виконання міжнародної правової допомоги в Офісі Генпрокурора, бо я не можу звести кінці з кінцями. Я отримала дуже цікаву відповідь. Відповідальною особою є виключно Генеральний прокурор. Отож мені дуже хочеться вірити, що новопризначений Руслан Кравченко вживатиме всі необхідні заходи, аби яхта медведчука таки була продана за порядком реалізації арештованих активів за кордоном. Це сатисфакція вчиненим злочинам! А не поділ активу між двома країнами. Це обличчя держави в притягненні держзрадників до відповідальності, а не здача інтересів, коли в санкціях позивач зможе оскаржувати позовами до європейських судів та поверне собі свої яхти та активи. От цього допустити не можна.

Зрозумійте, йдеться ж не лише про дорогий актив, який може принести мільярди Силам оборони. Це перший актив, який отримав легалізоване рішення за кордоном. Для нас це можливість створити прецедент, за яким надалі агентство зможе повернути арештовані активи з-за кордону або кошти від їх реалізації в Україну. І ми створили цей фундамент з моєю командою. І я ніколи не зраджу ні їх, ні їх вклад.

- Був також проведений конкурс серед компаній, які продають яхти такого класу. Але переможець — нідерландська компанія Troostwijk Auctions, яка продає до 400 таких яхт в рік та відома тим, що має 175 дочірніх підприємств і свою філію в Хорватії, відмовилася після перемоги оголосити аукціон. Чому?

—Вони піддалися супротиву і тиску адвокатів медведчука, показавши купу листів і погроз. Другим переможцем автоматично обрали організтора торгів із США, компанію «Болтхауз», яка не має стільки продажу в рік, але також є всесвітньо відомою. То були двері не тільки до продажу судна, а й решти активів медведчука, що знайдені Національним агентством за кордоном. Йдеться про мільярди доларів. Це теж створення прецеденту! І це дуже комусь не подобається, бо заважає заробляти гроші на корупційних схемах. Комусь неабияк вигідно перекласти вину із здорової голови на хвору, сказавши, що у всьому винна АРМА. Навіть деякі журналісти-розслідувачі помножили свою репутацію на нуль, бо закон є закон. У мене є купа документів і доказів, що ми не тільки створили фундамент для боротьби з корупціонерами, а й загнали їх до точки. І вже звільнено попереднього Генпрокурора, порушено нові кримінальні провадження, але на ті мої 14 запитів так і не розпочато процедуру.

- Так де ж та, Господи прости, яхта зараз?

—Вона досі в Хорватії. Є рішення ще плюс трьох судів в Україні, які потребують легалізації там, але Офіс Генпрокурора й далі непохитний.

«Депутати — це вовки в овечій шкурі»

- Пані Олено, в своїй книзі ви відверто описуєте конфліктні ситуації, що у вас виникали з депутатами Верховної Ради. Йдеться про норми закону, які регулюють діяльність Національного агентства. За вашими словами, пропозиції, що надходили від парламенту, подекуди містили не антикорупційну, а відверто корупційну складову.

—Із 70 тисяч арештованих активів, що перебувають у роботі Національного агентства, є 2 тисячі одиниць, де 100 відсотків власності належить російській федерації. Це корпоративні права, заводи, фабрики, промислові виробництва, що арештовані на території України. І уявіть собі, АРМА не могло ними управляти, допоки не запитає згоди у власника. Йдеться про пряму норму закону, яка діяла протягом двох років широкомасштабної війни. Ми внесли відповідний законопроєкт, аби змінити ситуацію, але Верховна Рада не голосує.

Цинізм і абсурдність даної історії вражає, адже відомі народні депутати голосно декларують підтримку таких змін, але водночас не голосують за них. Тисячі підприємств, декорпоративні права належать громадянам або юридичним особам країни-агресорки, залишаються заблокованими, не можуть бути передані законному управителю і, відповідно, не приносять жодного доходу Україні.

Аналогічна доля спіткала законопроєкти під номером 6233 і 11280, які не набрали потрібної кількості голосів. Які причини? Чому народні депутати не підтримали фактично можливість наповнення бюджету країни, що воює, коштами від управління арештованими активами ворога? Відповідь стає очевидною, коли відкриваєш список на голосування і бачиш прізвища тих, хто не натиснув на кнопку. Сама авторка законопроєкту, голова профільного Антикорупційного комітету, особисто за власний законопроєкт не проголосувала. А законопроєкт 10069 із цими ж нормами навіть не був поданий до порядку денного.

Таких ситуацій було чимало. Потім Володимир Зеленський побачив те невігластво і зареєстрував свій, президентський, законопроєкт, де навіть окрім цієї норми, передбачив, що АРМА має право реалізовувати російські активи.

- Ну за цей мабуть точно проголосували, адже президентська партія має більшість в парламенті.

—Ні. Але оте невігластво, яке творили депутати в Антикорупційному комітеті, даючи висновки на пів сторінки, проходило без зауважень і ставилося на голосування.

- У такому разі який ваш прогноз щодо подальшого розвитку подій? Наразі в АРМА є в. о. керівника, яка не проходила відкритий конкурс. Є також закон про Національне агентство, про який ви відгукнулися досить схвально. Але вже через деякий час після його прийняття і вашої добровільної відставки з’явилася постанова Кабміну, яку ви різко критикуєте. А що, власне, сталося? Цей документ нівелює певні положення закону?

—Можна сказати і так. Я не знаю як можна антикорупційний орган другого оперативного рівня підпорядкувати Міністерству економіки? Ви що, жартуєте? Це взагалі про що? АРМА автоматично стає підзвітною і втрачає власну самостійність. Те, що я зараз там спостерігаю, є цинізмом і опортунізмом одночасно. Я б не дозволила це зробити. Ніколи.

Сьогодні має бути єдина боротьба — за незалежність країни, а не за крісла. Саме це я і продемонструвала. А після моєї відставки антикорупційна система не відстоювала орган — ні публічно, ні протестами. Скоріше злила його під контроль по вертикалі, під виконання доручень. Тут криються величезні ризики повернення до схем. Хочеться вірити — такого не станеться. Але якщо буде переслідуватися превілеювання санкційних механізмів над процедурами кримінального процесу, це призведе до втрати державою вартості виведених активів за кордон у повному обсязі. Але санкційні механізми передбачатимуть домовленості між країнами, в кращому випадку навпіл.

Очевидним є також бажання присвоїти собі здобутки когось, покритикувати інших, аби показати себе у кращому світлі. Паралельно ідуть звільнення фахівців. Переписуються правила. Зараз я спостерігаю поступовий занепад і знищення АРМА та підпорядкування його певним системам, кланам, а також створення, навпаки, корупційних механізмів. Те ж саме спостерігається і в інших сферах. Хто це допускає і чому? Вам не здається, що в розпал війни в країні діє п’ята колона, і це робиться свідомо, щоб у людей не було віри ні в Кабмін, ні у Верховну Раду, ні в президента? Вам не здається, що йде підрив країни з середини?

- Затятий захист російських активів, напевно, теж з цієї серії.

—Абсолютно.

- Пані Олено, оголошуючи про свою добровільну відставку, ви сказали, що вважаєте свою місію в історії АРМА виконаною. Невже не бачите сенсу боротися далі?

—Навпаки. Бачу сенс боротися далі, але вже на більш високому рівні. Моя місія в Національному агентстві дійсно виконана. Я не жалкую ні про що, бо зробила для антикорупційної системи дійсно багато. Я вклала в АРМУ інтелект, нормативну базу, створила фундамент, сформувала команду, яка була мотивована працювати навіть на низьких зарплатах, вибила в бюджеті кошти на те, аби мої колеги отримували нарешті платню на рівні антикорупційних органів. Коли я прийшла в АРМА, там не було на балансі приміщення і автомобіля, щоб їздити на оцінку активів. Тепер усе це є. Я працювала два роки в режимі 24/7, без відпустки і лікарняних. Але зараз я розумію, що відставка якраз дає більше можливості боротися за справедливість та більше можливостей, ніж залишаючись на посаді.

- Так навіщо ж усе кидати, коли стільки потрачено часу, сили та нервів?

—Так для того, аби йти далі. Я не кажу, що мені не шкода, але державні службовці мусять постійно рости. Я не повинна перебувати на цій посаді вічно й товкти у ступі одне й теж. Я в АРМА досягла максимального рівня з того, що мала зробити. Все. Зараз я бачу стратегію і розуміння того, що буду робити далі і де мої знання та досвід потрібні більше. Системно, глобально та результативно. Я точно зроблю все для того, аби люди почали розрізняти хейт від дієвої роботи, вірити та об’єднувати країну, думати і аналізувати. Наша перемога насправді залежить виключно від консолідації та єдності.