У Криму, як відомо, дві діючі авіабази російсього Чорноморського флоту — 7057–ма змішана у селищі Кача неподалік Севастополя і 7058–ма штурмова у селищі Гвардійське, що за тринадцять кілометрів на північ від Сімферополя. Саме від останньої, виявляється, четвертий місяць потерпають мешканці села Журавлівка, де розташована центральна садиба одного з найбільших сільгосппідприємств Сімферопольського району — ПАТ «Партизан». Увесь цей час селяни змушені прокидатись не з першими півнями, а в буквальному сенсі з першими військовими літаками росіян у небі. Їхні штурмовики і розвідники Су–24 зі страшенним гуркотом реактивних турбін на низькій висоті заходять на посадку на свою «бетонку» просто над центром Журавлівки.

Місцева влада не винна в тому, що замовк харківський телеканал АТН. Таким є висновок прокуратури, яка з’ясовувала обставини припинення трансляції мовлення опозиційної телекомпанії. Нагадаємо, на початку вересня, невдовзі після заборони трансляції, працівники АТН звернулися до Президента України з відкритим листом, у якому повідомили, що телекомпанія опинилася під загрозою знищення через некомпетентні і неправомірні дії з боку міського голови Геннадія Кернеса, міської санстанції та провайдерських фірм. Віктор Янукович доручив Генпрокуратурі та уряду з’ясувати всі обставини справи.

Досі цим символом України місто над Дніпром не могло похвалитися. Зате тепер червона калина прикрашатиме всі міські перехрестя обласного центру. Дорожні розв’язки в Черкасах зроблені у вигляді клумб, тож саме на них днями було висаджено 120 кущів калини. Добру справу організували представники громадської організації «Рідне місто Черкаси». Свою зелену акцію вони назвали «Подаруємо місту калинове намисто».

Поки що «Ковчег» — це відремонтоване мешканцями П’ядиків за фінансової підтримки чеських благодійників приміщення колишньої колгоспної зерносушарки та гектар прилеглої до нього території, де щойно оселилося 25 овець. Упродовж найближчого тижня–двох тут з’являться ще коні та кролики. Цих добре знайомих свійських тварин звозять на ферму з біблійною назвою «Ковчег» не для порятунку від якихось природних катаклізмів. Їм організатори проекту — благодійна служба «Карітас» Коломийсько–Чернівецької єпархії УГКЦ та чеський архієпархіальний фонд «Карітас–Оломуц» — визначили благородну роль чотириногих цілителів. Контакти з цими лагідними істотами, як підтверджує світовий досвід, сприятливо впливають на самопочуття людей із вадами здоров’я і навіть декому допомагають одужати.

Свого часу «УМ» уже розповідала про своєрідний тернопільський феномен, коли група релігійних фанатиків самовільно захопила кілька соток землі в центрі парку Національного відродження поряд зi Співочим полем. Прикриваючись начебто чудесною з’явою в тому місці самої Богородиці і маніпулюючи релігійним менталітетом місцевого населення, члени об’єднання «праведних католиків», яке не визнала жодна із зареєстрованих на Тернопільщині конфесій, поступово звели там чималу будівлю та добротний паркан, відтак почали поводитися у громадському місці так, ніби це їхня приватна територія. До міської ради постійно надходили скарги від мешканців міста і на досить агресивну поведінку «релігійних загарбників», і на «блокаду» ними джерела, воду з якого раніше брали сотні жителів навколишніх мікрорайонів. Нездатність раз і назавжди припинити самоуправство під благородним покровом посадові особи колишньої міськради пояснювали цілою низкою правових колізій, а на самих «праведних католиків» навіть до суду та прокуратури подавали, але каплиця лише обростала новими будівельними конструкціями. А от нова влада терпіла недовго.

Минулого понеділка у Єлизаветівці, що у Петриківському районі, відбулася, за місцевими мірками, історична подія: 86 осіб засвідчили свою участь в ініціативній групі з проведення місцевого референдуму. На останній планують винести питання про довіру депутатам сільради. Передували цьому гучні події, які минулого тижня вилилися навіть у прес–конференцію в столичному інформагентстві УНІАН. З журналістами спілкувався 29–річний голова Єлизаветівської сільської ради Максим Голосний, той самий «вискочка», який кинув рішучий виклик («УМ» про це вже писала) «регіональній» владі в області.

Ольга Богомолець — відомий лікар–дерматолог, власниця приватної клініки «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець», співачка, громадська діячка, засновниця арт–холу «Кайрос» — тепер ще й господиня замку. Минулої п’ятниці у Радомишлі на Житомирщині відкрили історико–культурний комплекс «Замок Радомисль», який на кошти Ольги Богомолець та її колишнього чоловіка Олексія Шереметьєва підняли з руїн.

На два дні провінційне містечко на Херсонщині Нова Каховка перетворилося, за визначенням представника литовського посольства, на міні–Давос. Вихідними тут пройшов п’ятий Міжнародний інвестиційний форум «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток». Інвестори з–за кордону приїхали засвідчити свою готовність вкладати гроші в регіон, компанії демонстрували проекти, що дозволять розвинути потужності Таврії, а місцева влада наголошувала на відкритості та згадувала про «покращення життя», правда, вже не сьогодні, а в найближчій перспективі.

Учасники форуму відвідали найбільше в майбутньому овочесховище планети, пили вино, яке не потрапляє до супермаркетів, та говорили про інвестиційний клімат і «борщовий набір». Як це було — у матеріалі «УМ».

Царська Скіфія і Геррос, Гілея і Гіперборея, країна амазонок і Кімерія, Царство Германаріха і Сарматія... Напрочуд різні імена місцини, що лежить між Азовом, Дніпровими порогами і Донецьким кряжем, увічнили Біблія й ассиро–вавилонські таблички, древні Гомер, Птоломей, Геродот, Страбон. Поляки ж, роздратовані неприступністю нижнього запорожжя, іменували цей край не інакше, як «Дике поле». Наразі ж археологи, з огляду на результати розкопок, зауважують: це «прізвисько» необхідно якщо не забути, то бодай відтермінувати у глибину тисячоліть.

Незвичайний фестиваль організували у Золотоноші Черкаської області під час святкування 435–річниці цього міста — тут славили чорно­бривця. Сонячна квітка, яку так люблять в Україні, заслужила уваги не випадково. Адже цього року в Золотоноші, котра помітно покращала останнім часом, нею засадили всі клумби міста. Традиційно сіють чорнобривці і в місцевих домоволодіннях. Тому з ідеєю вшанувати популярну в народі квітку виступила радник міського голови, поетеса Ніна Жук.