Подібні рейди під час курортного сезону для бійців Внутрішніх військ уже стали традиційними, адже на чорноморське узбережжя вони відправилися втретє. В Україні ще пам’ятають подібні відпрацювання бійцями ВВ у 2004 році в Донецькій та Закарпатській областях, але Крим та Одещина — регіони особливі. Під час курортного сезону тут різко активізується вулична злочинність, адже десятки тисяч відпочивальникiв — «ласий шматок» для злочинців. Зрозуміло, що силами місцевих правоохоронців злочинність не вгамувати, натомість наявність патрулів ВВ різко зменшує апетити крадіїв, грабіжників та гвалтівників. За інформацією кримського главку МВС, минулоріч у тих регіонах півострова, які патрулювали Внутрішні війська, кількість вуличних злочинів зменшилася на 34 відсотки.

Що вражає непідготовлену людину в слідчому ізоляторі, то це велика кількість замків. Здається, тут немає жодних дверей, які б не замикалися на механічний або електричний замок. Металевий лязкіт став своєрідним звуковим тлом усієї моєї подорожі в Чернігівський СІЗО.

У грудні 2001 року в Харкові було скоєно жорстоке вбивство чотирьох людей, серед яких малолітня дитина. Вироком Харківського апеляційного суду від 31 березня 2003 року винним у злочині визнано Козаченка Віталія Миколайовича, якого засуджено до довічного ув'язнення з конфіскацією всього особистого майна. Ухвалою колегії суддів Судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України від 14.10.2003 року касаційні скарги засудженого та його захисників залишені без задоволення, а вирок суду - без зміни.

За декілька днів до святкування професійного свята редактора районної газети «Баришівські вісті», що на Київщині, за допомогою правоохоронців намагалися примусово доправити до суду. Як зазначається у постанові, що надійшла до працівників міліції, це викликано тим, що громадянка Кириленко ухиляється від участі в судовому процесі, що розцінюється судовими органами не інакше, як неповага до суду.

Останнім часом земельні «оборудки» непокоять ледь не всі силові відомства. Ще тиждень тому Генпрокуратура ініціювала відновлення кримінальної відповідальності за самовільне захоплення земель, бо, на думку заступника Генпрокурора Тетяни Корнякової, відповідну статтю Кримінального кодексу раніше ліквідувала Верховна Рада, тому що це було вигідно комусь із народних обранців. А вже на цьому тижні ініціативу Різницької підтримали i на Богомольця,10. Мало того, на відміну від ГПУ в МВС заявили, що їхнім відомством уже розроблено та подано на розгляд Кабінету Міністрів законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років ув'язнення за самовільне захоплення земельних ділянок.

В об'єктиви телекамер та на шпальти провідних ЗМІ потрапив черговий скандал зі столичною нерухомістю. Звісно, це не рівень «Еліта-Центру», але знову йдеться про зловживання чиновників на престижному Подолі, де нещодавно «випливла» унікальна гаражна афера, що відбулася «за сприяння» колишньої київської влади. Пересічному киянину добре відомо, скільки коштує гараж у столиці, бо оренда такого «стійла» для власного «залізного коня» сьогодні не поступається цінам на оренду житла у Києві ще два роки тому.

Невід'ємним атрибутом сучасного пейзажу навколо малих і великих міст стали розкішні кількаповерхові хатинки — палаци, в яких розкошують нові українці. Нерідко грошовиті власники зводять ці маєтки на прихопленій за допомогою несумлінних посадовців земельній ділянці незаконно. Втім здебільшого кричущі факти стають хіба що предметом обурливих розмов трудового люду, від яких «крутим» хлопцям ні холодно ні жарко. Бо правоохоронці зухвалі оборудки не завжди вміють помічати.

Нещодавні НП у цих двох установах системи покарань на сході й заході країни неабияк стурбували громадськість. Ще б пак! Доведені до відчаю підсудні та засуджені ріжуть собі вени, фактично намагаючись покiнчити з життям, мовляв, краще смерть, ніж терор адміністрації. Вже перші розслідування, насамперед місцевої преси, засвідчили, що про спроби самогубства у жодному випадку не йдеться, бо не було ніяких порізаних вен, а лише подряпини від лез для гоління. Охолонувши після перших емоційних заяв, без резонансних новин запрацювала i прокуратура. Бо принаймні фахівцям стало зрозуміло: йдеться про сплановані чергові акції «блатних», адже організаторам подібної «дряпанини» завжди у кримінальному середовищі — належні шана й авторитет.

Після винесення Верховним Судом України рішення щодо «скнилівських» касаційних скарг, здавалось би, у цій багаторічній справі поставлено крапку. Скарги потерпілих про збільшення компенсації за завдану моральну шкоду суд не задовольнив, лише зменшивши суму матеріальних компенсацій, які мають виплатити державі засуджені військові. Нагадаємо, що командир СУ-27 Володимир Топонар має відбути 14 років позбавлення волі та сплатити 150 тисяч гривень, другий пілот Юрій Єгоров — 8 років i 50 тисяч гривень, командир 14-го авіаційного корпусу та керівник авіашоу Анатолій Третьяков — 6 років і 100 тисяч, начальник служби безпеки польотів Анатолій Лукіних — 4 роки умовно і 50 тисяч. Заступнику керівника польотами Юрію Яцюку «дісталось» 6 років «колючки» зі сплатою 50 тисяч. Де тепер перебувають засуджені військові, як живуть, де і як мають намір доводити правоту? Кореспонденту «УМ» вдалося відвідати одного з засуджених льотчиків — Юрія Яцюка — у Львівському слідчому ізоляторі. Днями його перевели в інше місце позбавлення волі, на Київщині.

Ще напередодні травневих свят у МВС хвацько повiдомили новину, що віднині працівники міліції будуть оголошувати затриманим їх права. Минуло декілька тижнів, але з'ясувати, чи насправді це так, «УМ» фактично не вдалося. Звісно, у самому міліцейському відомстві запевняли, що права зачитують, принаймні Департамент зв'язків із громадськістю робив рейд у сусідні зі столицею Бровари, де бійці «Беркута» зачитували права затриманим на відеокамеру оператора. А як бути, коли операторів із МВС поруч немає, тим паче в регіонах, більш віддалених від столиці?