Про перипетії довкола колективного підприємства «центральний ринок» у Дніпропетровську «УМ» уже писала. Апофеозом, безперечно, став арешт його директора Григорія Єфіменка. І хоча в аргументах прокуратури було більше запитань, аніж відповідей, 63-річного інваліда війни утримують у слідчому ізоляторі ще з лютого нинішнього року.

Ще за часів Радянського Союзу було підписано пріснопам'ятний договір «Старт» стосовно ліквідації ядерної зброї. Коли ж імперія розпалася, Україна цей документ ратифікувала і взялася до виконання його умов. За ними, утилізації підлягала більша частина українського озброєння і насамперед 54 ракети SS-24, що стояли на бойовому чергуванні. Спершу все це передбачалося здійснювати поетапно. Себто, вийнявши з шахтно-пускової установки одну ракету, мали її розібрати, утилізувати і лише після цього братися за наступну. Та згодом процес вирішили прискорити. У підсумку з шахтно-пусковими установками у Первомайську Миколаївської області розібралися, як кажуть, одним залпом і навіть розформували 43-тю армію, яка ними опікувалася.

Про те, що донецькі зазіхають на державну холдингову компанію «Павлоградвугілля», розмови точилися здавна. Та коли доходило до продажу акцій, втручалися профспілки і процес затягувався. Мимоволі думалося, що все це триватиме безкінечно. Тепер же крига скресла: 30 червня 2004 року Фонд державного майна України нарешті оголосив про продаж 92,11 відсотка акцій ВАТ «ДХК «Павлоградвугілля», частка якого в загальних обсягах видобутку «чорного золота» на теренах нашої держави становить 14 відсотків. Дісталося воно Авдіївському коксохімічному комбінату, що належить Донецькій фінансово-промисловій групі СКМ (Систем кепітал менеджмент).

Журналіст дніпропетровської газети «Наше місто» Ярослав Чемерис мешкає з родиною — дружиною, чотирирічною донькою та тещею — у приватному секторі Жовтневого району. Тієї ночі години за дві до світанку він випадково почув, як у їхньому дворі хтось вештається. Вийшовши на подвір'я з вірним доберманом, побачив двох незнайомців. Пес відразу погнався за одним з них, але той якимось дивом устиг перестрибнути через понад двометровий паркан.

Місцем проведення акції стала вулиця Заводська-Набережна. Участь у ній узяли близько двох десятків водіїв автомобілів вантажопідйомністю двадцять тонн, які працюють на внутрішніх перевезеннях. Форму протесту для початку вони обрали, так би мовити, легку — просто зупинили техніку вздовж магістралі, намагаючись таким чином привернути до себе увагу.

Проблема реконструкції знаменитих «хрущовок» є актуальною, вважай, для кожного великого міста. Дніпропетровськ теж не є винятком. А от підійти до проблеми тут вирішили справді нетрадиційно.

Підсумки минулого року мимоволі збурили уяву. На Дніпропетровщині офіційно задекларували свої понадмільйонні доходи відразу 37 чоловік. З огляду на те, що позаторік таких нараховувалося лише чотирнадцятеро, а 2001 року — і взагалі семеро, цю інформацію сприйняли мало не за сенсацію. Мовляв, наше життя чимдалі стає кращим і веселішим. Щоправда, податківці цей запал тут же вгамували: на їх переконання, понадмільйонні доходи люди отримували не від заробітної плати, а від власності, яку здавали в оренду, або ж від продажу акцій. І хоч про подібне можна говорити хіба що на рівні гіпотези, бо така інформація є конфіденційною, вочевидь, ідеться не про простолюдинів, котрі свій перший мільйон заробили завдяки самовідданій праці на благо суспільства. Навіть штамп радянських часів щодо «країни рівних можливостей» стосовно нинішньої України сприймається, швидше, за анекдот. Мовляв, знаємо ми, як та власність потрапляла до рук обраних, які тепер навіть свої мільйони не вважають за потрібне приховувати.
Лише зі статистичних даних податківців тут можна почерпнути вельми красномовний харч для роздумів.

За свідченням енергетиків, вони вже вичерпали всі можливі методи впливу на боржників. Отож вирішили вдатися до дій кардинальніших, поки що розпочали з «малої крові» — відключили по Дніпропетровську близько 60 ліфтів. Звісно, для понадмільйонного міста це не надто багато. Тому навряд чи доводиться сподіватися на ефективність такої міри покарання.

Цей об'єкт спершу обіцяли запустити ще до торішнього, 65-річного, ювілею Леоніда Даниловича Кучми. Ліпшого подарунка, ніж Міжнародний ракетно-космічний центр у Дніпропетровську, для Президента, що вийшов iз цієї галузі, годі й придумати. Тим паче, хотілося цим відразу двох зайців убити. Адже центр мав постати поруч із готелем «Парус», який у Дніпропетровську не можуть довести до пуття вже не один десяток років. Отож доводилося сподіватися, що така прив'язка спонукає і до вирішення проблеми оброслого мохом довгобуду.

За свідченням співробітників Державної інспекції, на автомобіль з піднятим капотом, де порпалися двоє невідомих, вони звернули увагу випадково. Та й як не звернеш, коли годинник показував близько третьої години ночі. Невідомі відреагували характерно — відразу кинулися навтьоки. Одного з них затримали відразу, а другий сховався в очереті на березі водойми.