При бубнових iнтересах i на пороховiй бочцi

14.07.2004

      Ще за часів Радянського Союзу було підписано пріснопам'ятний договір «Старт» стосовно ліквідації ядерної зброї. Коли ж імперія розпалася, Україна цей документ ратифікувала і взялася до виконання його умов. За ними, утилізації підлягала більша частина українського озброєння і насамперед 54 ракети SS-24, що стояли на бойовому чергуванні. Спершу все це передбачалося здійснювати поетапно. Себто, вийнявши з шахтно-пускової установки одну ракету, мали її розібрати, утилізувати і лише після цього братися за наступну. Та згодом процес вирішили прискорити. У підсумку з шахтно-пусковими установками у Первомайську Миколаївської області розібралися, як кажуть, одним залпом і навіть розформували 43-тю армію, яка ними опікувалася.

      Усе це добро звезли до науково-виробничого об'єднання «Павлоградський хімічний завод», де мали утилізувати тверде ракетне пальне. Ось тут і найшла коса на камінь. Американці, що дотепер клялися-божилися фінансувати повний обсяг робіт, закрутили носом, впевнившись у відсутності ракет, які зібрати вже неможливо. Отож українці вкотре опинилися при бубнових інтересах. Натомість твердого ракетного пального у Павлограді накопичилося відразу п'ять тисяч тонн. Ото й тільки до повного припинення американського фінансування у червні 2003 року встигли збудувати склади та необхідну інфраструктуру так званої пілотної установки, призначеної для дослідно-експериментальних робіт з вилучення пального методом гідрозмиву. Отож зупинилися напівдорозі.

      Після того, як пересвідчилися, що інтереси американців до наших уже зовсім для них не страшних ракет не здатен пробудити ніхто, Президент України видав указ, датований 1 червня нинішнього року. У ньому йдеться про державну підтримку реалізації проекту утилізації та створення промислових потужностей для цього на НВО «Павлоградський хімічний завод». На реалізацію програми має бути виділено близько 500 мільйонів гривень. Навіть якщо держава з коштами не підведе, цілих три роки піде тільки на будівництво об'єкта ліквідації, після чого розпочнеться вже сам процес. За твердженням фахівців, з наявного твердого ракетного пального можна буде отримати від 25 до 50 тисяч тонн промислових вибухових речовин.

      Отож на цій пороховій бочці мешканцям Дніпропетровщини доведеться сидіти ще не один рік. Щоправда, керівництво НВО «Павлоградський хімічний завод» стверджує про вжиті ними такі заходи перестороги, що навіть, не дай Боже, у випадку теракту ракети до обласного центру не долетять.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>