Минулого тижня Україна вперше у своїй незалежній історії приймала змагання планетарного масштабу — у столиці та її околицях відбувся 24-й чемпіонат світу зі спортивного орієнтування. До Києва приїхали 350 спортсменів із 43 країн усіх континентів. Змагання викликали інтерес й у іноземних мас-медіа, які прислали сюди 55 журналістів.

У четвертий день змагань кращих атлетів планети в Японії Україна була представлена лише в одному фіналі з шести. Запоріжанка Вікторія Рибалко виступала у стрибках у довжину. 25-річна дебютантка чемпіонатів світу, маючи у кваліфікації результат 6,78 м, позавчора з трьох спроб змогла стрибнути лише на 6,45. Зауважимо, що навіть багатоборка Людмила Блонська має у своєму активі стрибок на 6,88. Імовірно, далася взнаки відсутність у Рибалко досвіду виступів на високому рівні. Недаремно про легкоатлетів часом жартують, що сантиметри й секунди на українських змаганнях вимірюються не так, як за кордоном.

Планетарні форуми «королеви спорту», як називають легку атлетику, за масштабністю поступаються лише Олімпійським іграм і чемпіонатам світу з футболу. На нинішньому, 11-му за ліком, що вперше відбувається в Азії, зібралися представники 203 країн. Це найбільший показник в історії світових легкоатлетичних першостей. Українська федерація відправила до Осаки 45 спортсменів — 33 жінки й 12 чоловіків. Щоправда, віддача від них очікується не надто висока — лише дві медалі, одну з яких ми вже отримали.

За часів СРСР київський «Будівельник» був справжнім флагманом українського баскетболу. Команда неодноразово піднімалася на п'єдестал чемпіонатів країни, а у 1989 році виграла золоті медалі, здолавши у фінальній серії грізний литовський «Жальгіріс». У період незалежності «Будівельник» шість разів поспіль ставав кращим в Україні, але потім для нього настали важкі часи. У минулому сезоні взагалі постала проблема існування клубу. На щастя, найбільш титуловану команду країни вдалося зберегти, про що на прес-конференції і повідали журналістам її керівники.

Біатлон у нашій свідомості асоціюється лише із зимою і снігом, тому проведення змагань з цього виду спорту влітку виглядає екзотичним, якщо не сказати більше — чудернацьким. Проте Міжнародний союз біатлоністів (ISU) популяризує літні першості континенту й світу, але провідні «зимові» спортсмени виступати на них поки що не поспішають.

Усі матчі шостого туру вищої ліги починалися з хвилини мовчання на знак вшанування пам'яті Віктора Прокопенка. Українські ж команди, яким фахівець присвятив значну частину свого життя — «Чорноморець» і «Шахтар», зiграли по-різному.

У суботу Україну облетіла трагічна звістка, у правдивість якої важко було повірити: в Одесі помер Віктор Прокопенко. Свідомість відмовлялася прийняти новину, настільки потужно, здавалося, вирувало життя у цій людині. Але смерть не рахується з подібними доводами і зупинила серце Прокопенка у віці 62 років. Стільки ж було й Валерію Лобановському, коли він пішов із життя...

Аби зберегти теоретичні шанси на продовження боротьби за вихід до фінальної частини чемпіонату Європи, збірна України минулої суботи у Шарлеруа повинна була обігрувати команду Бельгії. Виконуючий обов'язки головного тренера Валентин Берестнєв як приклад незламності й бажання битися до останнього наводив слова Сергія Бубки: «Поки є ще одна спроба, ти не програв». І його підопічні були дуже близькими до того, щоб помститися «червоно-чорним» за розгромну поразку десятиденної давнини у Києві, та фортуна повернулася до них спиною.

Представницька збірна України на 24-х літніх студентських іграх, що завершилися у суботу Бангкоку, посіла третій рядок у командному заліку. Наші спортсмени, назбиравши 28 нагород найвищого гатунку, як і росіяни, поступилися їм другою позицією лише за кількістю срібних медалей. Нагадаємо, два роки тому в турецькому Ізмірі «синьо-жовті» залишилися за межею призерів.