Cело Лука у Таращанському районі, що на Київщині, вважається найбільшим і віднедавна найбунтівнішим. Тільки пусти клич, у ту ж мить збіжаться, зійдуться, дошкандибають на площу перед конторою сільської ради кілька десятків рішуче налаштованих лучан, щоб відстояти найдорожче — землю і рідне господарство, на яке зазіхають суттєво багатші і нахабніші власники цукрового заводу.

Якщо правда, що історія розвивається по спіралі, то наш продовольчий ринок сьогодні дійшов до тієї ж точки, де був торік. Пам'ятаєте, як тоді, в лютому, почали дорожчати, а потім і зникати з полиць борошно та крупи, а в березні розгорівся перший «хлібний скандал»? У цьому році зимова картина дещо інша, оновлена: на прилавках столичних магазинів «тане» не гречка, а локшина й макарони. З середини місяця полиці, де традиційно лежали макаронні вироби, почали заповнювати горохом та рисом. Невипадково: макаронні фабрики скорочують виробництво. Так, за даними Держкомстату, в січні локшини, «зірочок», ріжок, спагетті тощо «наклепали» на третину менше, ніж у сiчнi минулого року. От їх і в продаж, відповідно, надходить менше.

Національну акціонерну компанію «Украгролізинг» Євген Томін очолив наприкінці жнив, перейшовши на роботу в Київ із Полтавської облдержадміністрації. Ситуація з технікою на селі вже була катастрофічною. А як же інакше, коли машинно-тракторний парк реформованих КСП на 85 відсотків відслужив амортизаційний термін, проте продовжує працювати — сіяти і збирати, бо на його заміну селянам хронічно бракує коштів. Торік сільгосппідприємства за різними схемами спромоглися придбати нової техніки всього на 390 мільйонів гривень, мізер порівняно з потребою, яку фахівці оцінюють у 10-11 мільярдів щорічно. Однак без лізингу технічне оснащення села було б ще гіршим, адже 1922 машини на суму 115 мільйонів гривень у минулому році господарства отримали саме завдяки НАКу. Втім усім зрозуміло, що обсяги продажу за лізинговими схемами мають бути на порядок вищі. Про те, як цього планують досягти в Украгролізингу, ми вирішили розпитати безпосередньо у Євгена ТОМІНА.

Минулого року черкаські селяни змогли розкошелитися всього на 118 новеньких тракторів та 60 комбайнів. На це було витрачено 38 мільйонів гривень, важко зароблених мозолями хліборобів Шевченкового краю. Дозволити собі таку розкіш, як оновлена техніка, змогли тільки найбільш сильні господарства. А таких в області не так і багато, якщо весь агропромисловий комплекс Черкащини торік «наврожаїв» прибутку у 17 мільйонів гривень. Так що чимало селян знову будуть молитися на своїх доморощених Кулібіних, здатних iз руїни скласти техніку, яка й виоре, й викосить та вимолотить.

Закликав агрочиновників створити умови для розвитку українського сільгоспмашинобудування і Президент Леонід Кучма. Про це він заявив у вівторок під час робочої зустрічі з міністром аграрної політики України Віктором Слаутою. «Сьогодні збиральні заводи всі практично стоять, знову за кордоном купувати все втридорога, так чи ні? Пільги їм створювати. А для своїх товаровиробників нічого не робимо. Ні трактори, ні комбайни... ніхто ж нічого не робить! Хоч би розібралися із промисловістю сільгоспмашинобудування — що вона є, на що вона працює», — покритикував роботу в цьому напрямі глава держави. При цьому Кучма підкреслив, що сьогодні урядовці практично не мають пропозицій щодо конкретних механізмів розв'язання проблем, які існують у галузі сільськогосподарської техніки.

...Нестерпно пекло сонце, й все навколо нагадувало розпечену сковорідку. Боліла голова, нили й кривавили розбиті грудками босі ноги. А вони йшли і йшли битим шляхом в сторону Бєлгородщини з чередою корів, яку рятували від німців. Зупинялися біля ставків та річок, аби напоїти худобу та перепочити.
Позаду у Миколи й Шури залишилися рідні Шелепухи, колгоспна ферма, де вони разом працювали, й щаслива юність. Попереду була війна...
Череду вони таки перегнали у безпечне місце, а самі повернулися додому. Вже в Шелепухах Микола запропонував Олександрі стати його дружиною. Вони побралися, щоб разом ділити радості й біду, сказав тоді юній Шурі її коханий.

Кажуть, що Америка прокидається під музику шкварчання бекону та тріскоту розбитих яєць. Такий стандартний штатівський сніданок. А давньоримська фраза «від яйця», яка зраз стала крилатою, означає починати щось нове. Після довгих дебатів на тему позитивного чи негативного впливу холестерину на здоров'я людини вчені усього світу дійшли висновку, що одне яйце в день — це добре. Отже, тридцять років тому промислове виробництво яєць і відповідно їхнє споживання зросло втричі, і зараз щорічно все населення планети споживає майже 54 мільйони тонн!

Можливо, ви будете здивовані, але за підсумками минулого року, які підбили позавчора у Міністерстві аграрної політики, агропромисловий комплекс у 2003-му спрацював прибутково, загалом заробивши 737 мільйонів гривень. Цю цифру озвучив перший заступник міністра Микола Безуглий. Водночас, за його словами, 47 відсотків підприємств галузі АПК, тобто, вважайте, кожне друге, зазнали збитків. Переважно це ті, які займаються вирощуванням та переробкою овочів, фруктів, картоплі на крохмал, а також цукрозаводи. Зі збитками фінішувала й тваринницька галузь. Але тут, переконував Микола Дмитрович, з ними намагаються боротися. От тільки дуже своєрідним чином. За словами Безуглого, селяни повсюдно вирізають велику рогату худобу, і зараз щільність поголів'я ВРХ (половина з якого — корови) обмежується 24 головами на 100 гектарів, а свиней — 29 головами. Проблеми минулого року були і в галузі кормовиробництва.

Запорізькі сільгоспвиробники шоковані звісткою з парламенту: 19 лютого депутати не ухвалили закон про визнання Запорізької області зоною стихійного лиха, відтак очікуваного відшкодування збитків не буде. Лише 159 законодавців визнали очевидне. Навіть запорізький висуванець соціал-демократ об'єднаний Ярослав Сухий не підтримав земляків, фактично вдаривши по руці, простягненій по допомогу. Мало тішить запоріжців та обставина, що «з носом» лишилися також постраждалі від стихії Херсонська і Тернопільська області.

В українського комбайна, можливо, скоро з'явиться другий шанс. Принаймні у нього з'явився високий покровитель в особі громадянського зятя Леоніда Кучми Віктора Пінчука. Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», власник Науково-виробничої інвестиційної групи «Інтерпайп» поставив головою ВАТ «Херсонські комбайни» першого заступника керівника НВІ Максима Басова. Тепер до складу наглядової ради херсонського комбайнобудівного заводу входять два представники «Інтерпайпу», що є акціонером ВАТ «Лізингова компанія «Украгромашінвест» (власника 50 відсотків акцій заводу).