Після упертого мовчання Державний комітет статистики нарешті повідомив масам новину, яку всі знали і без нього: валовий внутрішній продукт в Україні за перші три місяці нинішнього року впав на 20,3%. Найбільше постраждало будівництво (спад становить 54,6%), переробна промисловість (36,5%), виробництво та збут електроенергії, газу та води (19,3%). На цьому тлі приємно здивувало сільське господарство, зрісши на 1,3%, а також... робота фінансових посередників. Хто би міг подумати, що у часи кризи ці інституції зростуть на 27,5%!

Позавчора керівництво «Нафтогазу» знову, як і минулого тижня, вирушило до Білокам’яної: попросити представників «Газпрому» таки змінити гнів на милість і дозволити нам купувати менше газу не лише на словах, а й на папері. Як відомо, в укладеній угоді, яку Прем’єр–міністр називала надзвичайно вдалою, міститься пункт: якщо Україна купуватиме менше газу, ніж передбачено, вона змушена платити штраф. Санкції передбачені досить серйозні — тож якщо «Газпром» раптом захоче «качати права», він може через суд довести «Нафтогаз» до банкрутства.

Вибори на носі, ситуація несприятлива, а отже, час — це гроші, і гаяти його — смерті подібно! Можливо, саме так учора вранці подумала Юлія Тимошенко, і вперше за багато років Прем’єр з’явилася у залі засідань без традиційного десяти–двадцятихвилинного запізнення. Тим самим Юлія Володимирівна спричинила конфуз: половина міністерських крісел на цю мить пустувала. Тимошенко здивовано глянула на першого віце–прем’єра Олександра Турчинова, а той — очима й мімікою — відповів, що сам він також шокований...

Популярний у деяких колах принцип «Вхід — гривня, вихід — дві!» успішно працює у вітчизняному політичному істеблішменті. З владних кабінетів, як і з фронтових окопів просто так не йдуть: висунув голову — значить, зрадник. Відставка очільника Мінтрансу Йосипа Вінського не порушила традицію. Його попередника, харизматичного міністра фінансів Віктора Пинзеника, Прем’єрка провела словами — «нас залишають найслабші міністри», а Вінському кинула у спину — «Корупціонер! Ми звільнятимемося від таких, як він!». На перший погляд дивно, особливо якщо згадати, як по–материнськи відчайдушно Юлія Тимошенко захищала його від нападок журналістів, коли на початку своєї роботи у Мінтрансі пан Вінський почав виїжджати у світ на представницькому «Мерседесі» за мільйон гривень.
Колишні й позаколишні соратники пояснюють таку зміну просто — Йосип уже відіграв! Вірніше, відіграли ним. Лідер соціалістів Олександр Мороз, від якого Вінський гучно перейшов до Тимошенко, не без нотки ревнощів заявив — «вона збила його, мов пішака». Збитих пішаків у нашому суспільстві, як правило, шкодують.
А він і не намагається ліпити образ Індіани Джонса: жодного блиску в очах, стиснутих кулаків, обіцянок щось показати і комусь довести. Лише розгубленість, дуже тонкі натяки на майбутні перспективи — і велика образа на жіночу зрадливість: сидячи за великим столом у кімнаті для переговорів, він виглядав особливо втомленим. В інтерв’ю погоджується — так, став міністром майже випадково... так, працював... старався, як міг... Але не зрозуміли, не дали, не оцінили, не допомогли. Але не проти, мабуть, щоби оцінили інші: політика — матерія непередбачувана, і ніхто не довів, що у слабих немає шансів.

Вузькі місця газового договору з «Газпромом», для якого наш Прем’єр–міністр свого часу не шкодувала захоплених епітетів, уже створюють проблеми для держави. Одне з головних — ми замовили надто велику кількість газу, а також погодилися платити штрафи у випадку, якщо не купуватимемо його весь. Так, у 2009 році «Нафтогаз України» мусить купити 40 млрд. кубометрів, наступного — вже 52 мільярди. Насправді ж наші потреби нині не перевищують 33 мільярдів, у 2010 — ймовірно, не набагато більше.

Ціни на вітчизняних автозаправках знову «затанцювали». Так, «дев’яностоп’ятим» у столиці можна заправитися і за 6,15, і за 6,95. Така маржа плюс стрибкоподібне подорожчання можуть свідчити щонайменше про розрегульованість цього ринку. Щонайбільше — про спекуляцію.

У внутрішньому дворі Будинку уряду вчора ділили мільярд. Кабмін вирішував, як правильніше витратити кошти, передбачені на транспортне забезпечення гостей футбольного чемпіонату в 2012 році. По периметру двора стояли новенькі, щойно з конвеєра, автобуси вітчизняного виробництва, а міністри на чолі з Прем’єром вирішували, чи можна купувати їх для вболівальників. Підійшовши до мікрофона, Юлія Тимошенко поставила питання так: або ми даємо ці гроші закордонним виробникам, або вам!.. Тобто думайте самі, шановні власники заводів.

На сленгу земельної мафії «багатоповерхівка» — це ділянка, яку продали одночасно кільком покупцям. Подібних випадків, тільки зареєстрованих і запротокольованих, на Київщині — десятки. Але це тільки видима частина айсберга. Втім особливість вітчизняного «чорного» земельного ринку в тому, що кожен «багатоповерховий» купує ділянку впівціни і чудово знає: його придбання незаконне. Землю скуповували сотнями гектарів, тож у цій грі з законом задіяні десятки мільйонів доларів. Це значить тільки одне — зупинити розкрадання дуже важко, адже тіньові гроші — це найкращий захисник інтересів.

Учора за кілька хвилин до десятої ранку сотня чоловіків у шахтарських касках і з прапорами, втомлених виснажливим нічним переїздом, за командою енергійної жінки–керівника рушили від Маріїнського парку до майданчика перед урядовою будівлею. Передня лава одразу ж зайняла місце біля гранітного парапету, що відділяє Кабмін від тротуару, зняла передбачені технікою безпеки головні убори і почала не в такт, але старанно стукати ними по темному каменю.

Зростання вартості пального, яке розпочалося у двадцятих числах травня, поки що відчули тільки автомобілісти. Але невдовзі воно торкнеться й «безколісних» громадян: після подорожчання бензину (якщо процес продовжуватиметься) автоматично піднімаються ціни на товари повсякденного попиту. Трейдери пояснюють швидку заміну цінників на АЗС подорожчанням нафтопродуктів на світовому ринку, наголошуючи, що Україна велику кількість бензину купує за кордоном. Експерти справедливо запитують: чому оптовики, оперативно піднімаючи ціни після подорожчання нафти за кордоном, так само швидко не опускають їх, коли у світі «чорне золото» дешевшає — натомість обгрунтовуючи інертність ринку великою кількістю причин. Уряд, обравши для себе дуже актуальну перед виборами роль захисника скривджених, бачить лише одну причину подорожчання — монопольну змову.
Утім, за експертними оцінками, найпопулярніший А–95 може вже найближчим часом зрости до 6.40. Зупинити його переможну ходу може лише обвальний спад ділової активності.