«Ми державою, владою забутi, зневаженi...»
Шановний пане Президенте! Звертаюся до Вас, прошу Вашої уваги i допомоги, бо Ви ж запевняли, що почуєте кожного. А Вашу увагу намагаюся спрямувати на все моє поколiння. Ми — це люди, якi зазнали лихолiття вiйни, жахливий голод, а потiм, ще дiтьми, стали до непосильної й виснажливої працi поряд iз дорослими. У багатьох вiйна забрала батькiв.