Учора об'єднана грузинська опозиція висунула єдиного кандидата на президентські вибори — Михайла Саакашвілі. Як згадують яскравого радикала його київські викладачі та колишні однокурсники, намагалася дослідити кореспондентка «УМ».

За сорок прожитих років Андрій Шкіль встиг двічі побувати студентом (і, відповідно, двічі дипломованим спеціалістом, здобувши освіту лікаря та журналістський фах). Він рано почав торувати свій політичний шлях, відліком якого став кінець 80-х років. Він був одним з тих, хто вписав унсовську сторінку в партійне життя України. Він успішно поєднував політичну діяльність з видавничою, друкуючи на Львівщині першої половини 90-х дві газети і часопис «Націоналіст». Він став політв'язнем після подій 9 березня 2001 року, провів за гратами 13 місяців (дев'ять з яких прийшлися на одиночну камеру в СІЗО СБУ). За нього, ув'язненого та не баченого електоратом кандидата в нардепи, 31 березня 2002 року проголосували 34150 виборців. Він склав присягу парламентарія і увійшов до складу «бютівської» фракції...

Позавчора по обіді Голова Верховної Ради Володимир Литвин провів прес-конференцію, на якій заявив, що якщо парламент не проведе політреформи, то майбутні президентські вибори проходитимуть у жорсткій політичній боротьбі («Якщо ми цього не зробимо, протистояння нам забезпечене»). На переконання Литвина, політична реформа повинна розосередити владу і створити збалансовану систему відносин між усіма її гілками. Проте на заваді цим благородним намірам можуть стати високі рейтинги деяких кандидатів у президенти, котрі несуть у собі спокусу перехопити у спадок повноваження владної «надлюдини» — Леоніда Кучми.

Конституційна, чи «політична», як її називає Президент, реформа, явно «загрузла». Після відверто провокативного доповнення у вигляді пропозиції обирати главу держави в парламенті й позитивного висновку Конституційного Суду по цьому суперечливому щодо Основного закону пункту ймовірність того, що жодних позитивних змін від «реформаторства по-більшовицькому» чекати не варто, зросла стократ. Оскільки реформа таки потрібна, а для її проведення потрібні депутатські голоси, парламентарії спробували розробити компромісний варіант проекту змін до Конституції. Як повідомив в ефірі програми «Час» «5-го каналу» лідер Соцпартії Олександр Мороз, робота над цим проектом уже фактично завершена.

За словами народного депутата Ярослава Кендзьора, понад 78 відсотків львів'ян готові проголосувати за відставку міського голови Львова Любомира Буняка. Теперішній мер Львова, на переконання нардепа, виявив цілковиту безпорадність при вирішенні господарських проблем, створив численні конфлікти із студентами, освітянами, таксистами, іншими соціальними групами громадян. Тому «Наша Україна», яка має дві третини депутатських голосів у міськраді, повинна ініціювати та очолити процес відставки Буняка, котрий, вважає Кендзьор, має «взяти приклад із Шеварднадзе».

Усі політичні сили України, власне, погоджуються, що грузинський сценарій навряд чи може мати повторення у нашій Вітчизні. Одні, радикально налаштованіші опозиціонери, може, й дещо шкодують з такого відкриття, інші, ті, сорочка яких ближча до тіла влади, тішаться. «Грузинська опозиція, на відміну від української в 2001 році, зуміла довести своє вміння досягти результату», — заздрить у розмові з кореспондентом УНІАН соціаліст Юрій Луценко. А депутата від «Нашої України» Володимира Філенка «надихає відставка Шеварднадзе», позаяк «тепер у Грузії з'являється шанс змінити політичну еліту, на це сподівається і Україна, бо в Україні при владі фактично залишається стара пострадянська номенклатура».

Тимчасово виконуюча обов'язки президента Грузії Ніно Бурджанадзе вчора скликала спеціальне засідання парламенту, на якому мусили визначити дату проведення дострокових президентських виборів. Таке рішення прийматиме парламент старого складу, оскільки парламентські вибори 2 листопада було визнано сфальсифікованими, тому новий склад парламенту є нелегітимним. Учора Верховний суд Грузії анулював офіційні результати парламентських виборів за партійними списками. Результати голосування по одномандатних округах залишаються дiйсними. Таким чином було задоволено позов виборчого блоку «Бурджанадзе — Демократи» та неурядових організацій «Асоціація молодих юристів» і «Справедливі вибори».

Поданий урядом до другого читання проект бюджету змусив лаятися усіх технічних працівників і помічників депутатів Верховної Ради: фінансові таблиці-додатки до документа надрукували таким дрібним шрифтом, що їх неможливо було читати. Для того, щоб роздивитися, які видатки пропонує Кабмін, Валерій Асадчев, заступник голови Комітету з питань бюджету, одягнув другі окуляри. Не допомогло. Тоді його референти спробували збільшити текст на комп'ютері, але сканер відмовився «зчитувати» аркуші з найменшими з усіх відомих комп'ютеру буквами. Виручив ксерокс. Завдяки ньому таблиці максимально — на 200 відсотків — збільшили. Так вдалося розібрати мільйонні числа, які дуже швидко кинули в піт більшість фахових економістів Ради. Виявилося, що Кабінет Міністрів запропонував зовсім новий бюджет, із зовсім іншими цифрами, ніж ті, які депутати підтримали в першому читанні. «Його навмисне надрукували дрібним шрифтом, з розрахунком, що документ ніхто не буде читати, — переконаний Валерій Михайлович. — Адже навіть збільшення шрифту на 200 відсотків не дає можливості вільно аналізувати бюджет». Він переконаний, що це було зроблено свідомо, щоб протягти злочинні схеми, які дозволять «відмити» бюджетні гроші на майбутню передвиборчу кампанію.

Якби президентські вибори відбулися минулої неділі, главою держави став би, звісно, Віктор Ющенко. Згідно з останнім соціологічним опитуванням Центру Разумкова, проведеним уже після скандальних подій у Донецьку, лідер «Нашої України» значно випереджає своїх потенційних суперників по «великих перегонах».

В «оксамитовій революції» у Грузії перемогла демократична опозиція. Шеварднадзе зрікся влади, в. о. президента стала Ніно Бурджанадзе. Тільки десять чоловік отримали незначні травми.
Чи винесе українська влада урок з грузинських подій?