Не так давно «УМ» розповідала про те, як лідер блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко відвідав малу батьківщину Тараса Шевченка й подарував громаді села Моринці Звенигородського району автомобіль «Славута». Тоді ключі від авто Віктор Андрійович вручив саме голові тамтешньої сільської ради Валерію Данильченку, який казав, що це справді добра підмога для села, бо ж у голови сільради є чимало справ.
«Я пішов. Я ніколи не зраджував свого народу, тому вважаю, що як президент повинен був подати у відставку. Я звик до відставок. Справ у мене багато, і є що написати. Для мене це щастя — поки живий, щось ще встигнути». Цими словами Едуард Шеварднадзе — колишній лідер Компартії Радянської Грузії, колишній міністр закордонних справ СРСР часів Горбачова, один із головних руйнівників Берлінської стіни — підвів риску під своїм другим президентським терміном у незалежній Грузії.
Пане Президенте! Ваша вельможність нарешті особисто відповіли на мої відкриті листи в інтерв'ю придворній газеті «2000». То маємо діалог.
Гостина Єльцина в Гуті відбилася на вашому, і без того специфічному, способі мислення. Ви наділили своєю увагою Балкани, Грузію, «Нашу Україну», уряд, парламент і... (очам не вірю!) Яворівського. Цілий розділ мені «від душі», з царського плеча, з президентською щедрістю... з вірою, що ненависного опозиціонера знищено назавжди.
Ще трошки, і такої довгоочікуваної, омріяної всіма гілками влади й обговореної народом політичної реформи... не буде. Якщо Верховна Рада не вичавить із себе 300 голосів на підтримку змін до Конституції протягом трьох пленарних тижнів, що залишилися до кінця цієї сесії, на реформі «можна буде ставити хрест». Хоча, з іншого боку, спікер парламенту Володимир Литвин, якому належить ця фраза, оптимістично констатує, що й без політичного реформування Україна не загнеться — жила ж вона якось раніше. А Президент, у свою чергу, переконаний, що все буде «чікі-пікі» — мовляв, змінити щось у Конституції не відмовилася б жодна з парламентських фракцій, а раз так, то й компромісу можна з кимось та якось досягнути, і реформі — обов'язково бути.
І аби ніхто після тріумфального перекроювання Основного закону не закинув «закрійникам», що вони ухвалили такі-то зміни, проігнорувавши думку народу, в усіх селищних, районних та обласних громадах кинулися проводити громадянські форуми на підтримку політичної реформи, які часом, аби ввести в оману не надто підкованих політично людей, за аналогією з ініційованими «Нашою Україною» заходами, називають «форумами демократичних сил». Судячи з резолюцій таких зборів, українські громадяни одностайно виступають за обрання глави держави Верховною Радою, за те, щоб дозволити парламентаріям суміщати посади в різних гілках влади і далі в такому ж дусі. Проте, як з'ясувала «УМ», насправді це всезагальне «схвалення» — черговий колос на глиняних ногах...
На вчорашньому з'їзді партії «Трудова Україна» її лідер, за сумісництвом — голова Нацбанку Сергій Тигіпко сказав, що «ТУ» готова висунути свою кандидатуру на пост Президента, якщо центристські політичні сили не досягнуть у цьому питанні компромісу. «Якщо не домовимося, ми повиннi висувати кандидата i боротися за кандидата вiд «Трудової України», — дослівна цитата з «Інтерфаксу». Сергій Леонідович, звісно, людина скромна, тож учора він не наголошував у своєму «спічі», що має на увазі саме себе. Хоча й пообіцяв, «якщо буде воля з'їзду», гідно провести президентську кампанію. А перша «воля» вже є: 312 делегатів одностайно проголосували за Тигіпка як нового-старого голову «ТУ», де-факто показавши, хто «в разі чого» буде кандидатом від партії точно.
За рік до президентських виборів і відразу після головного претендента на посаду — Віктора Ющенка, про свій намір балотуватись майже заявив лідер Народно-демократичної партії (НДП) Валерій Пустовойтенко (в політикумі також відомий як В. П.). Про це, зокрема, повідомляє й iнтернет-видання «Главред». Чому «майже»? Бо Валерій Павлович, буває, висловлюється так складно і заплутано, що незрозуміло, що він врешті-решт має на увазі. Однак на цей раз ніби все «по-справжньому». Наприкінці листопада керівний орган НДП має прийняти остаточне рішення щодо кандидатури.
Прийняття державного бюджету на наступний рік не обійшлося без гучного скандалу. І справа вже не стільки у порушенні процедури його прийняття, скільки в тому, що ціла фракція — АПУ — виявилася введеною в оману і віддала свої голоси за документ, проти якого сама ж і виступала. Утім так чи інакше, а минулого четверга парламент прийняв бюджет-2004 у цілому. За це рішення проголосувало 234 депутати, проти — 165, не голосував 41 депутат. Не підтримали документ «Наша Україна», Компартія, Соцпартія та БЮТі. З фракції Аграрної партії, яка формально належить до парламентської більшості, бюджет підтримали 10 депутатів із 16, і цей десяток голосів зіграв вирішальну роль. Лідер АПУ Катерина Ващук розповіла, чому фракція проголосувала за бюджет: «Ми повірили, що поставлять (на голосування) обидва законопроекти — один за одним», — сказала Катерина Ващук, додавши, що парламентська більшість обіцяла це зробити. Голова Аграрної фракції закликала колег по фракції відкликати свої голоси. Якщо так справді станеться, то бюджет не вважатиметься прийнятим.
На вчорашньому вранішньому засіданні парламенту Грузії не вдалося набрати кворум, тому роботу було перенесено на пообідню пору, повідомила агенція ІТАР-ТАКС. Депутати мали визначитися з датою проведення парламентських виборів та затвердити кандидатів на ключові посади в новому уряді. Дещо про можливі рішення з цих питань раніше заявляли лідери опозиції. Агенція «Франс Пресс» повідомила з посиланням на Михайла Саакашвілі, що парламентські вибори мають відбутися одночасно з президентськими, тобто 4 січня. А голова парламенту та виконуюча обов'язки президента Ніно Бурджанадзе позавчора висловилася на користь відновлення ліквідованої вісім років тому посади прем'єр-міністра та заявила, що вважає кращим кандидатом на цю посаду одного з лідерів опозиції, колишнього голову парламенту Зураба Жванію. Усунутий минулої неділі від влади президент Едуард Шеварднадзе 1995 року ліквідував посаду прем'єр-міністра і відтоді особисто поєднував виконання обов'язків президента та глави уряду. Але при цьому запровадив посаду державного міністра, який координував роботу всіх міністерств і в ієрархії влади був другою особою країни після президента.
«Відтепер найважливішою справою мого життя стає усунення Джорджа Буша від влади. Вибори 2004 року є питанням життя чи смерті», — заявив нещодавно в інтерв'ю газеті «Вашингтон Пост» Джордж Сорос, один з найбагатших людей світу. У свій «хрестовий похід» проти президента США магнат вирушає не з мечем, а з грошима. Він виділить мільйони доларів Демократичній партії США, щоб вона наступного року гідно позмагалася за Білий дім з теперішнім його квартирантом. Сорос, який очолює довірчий фонд Soros Fund Mana-gement, та його партнер і приятель Пітер Льюїс, голова однієї з найбільших страхових компаній США, вже переказали п'ять мільйонів доларів інтернетівському порталу MoveOn. org, який належить демократам і організовує виборців на підтримку цієї партії на президентських виборах 2004 року.
Позавчора парламент Грузії 155 голосами «за» при жодному «проти» призначив дострокові президентські вибори на 4 січня 2004 року. Депутати від Абхазії та лейбористи і соціалісти бойкотували надзвичайне засідання парламенту. Виборча кампанія має бути проведена в експрес-темпі, тому бажаючі позмагатися за крісло президента мають лише два дні на подачу заявок — учора і сьогодні. Кандидат у президенти повинен мати не менше 35 років, бути громадянином Грузії і мешкати в країні не менше 15 років. За неофіційною наразі інформацією, єдиним кандидатом від опозиції буде 35-річний Михайло Саакашвілі, в перемозі якого ніхто не сумнівається. Ніно Бурджанадзе цілком задоволена посадою голови парламенту, а уряд, ймовірно, очолить третій з трійки лідерів опозиції — Зураб Жванія. Дострокові парламентські вибори буде проведено пізніше і лише за партійними списками, за якими обиратимуть 150 із 235 депутатів парламенту. Верховний суд позавчора визнав вибори 2 листопада по одномандатних округах дійсними, тому 85 депутатів-мажоритарників уже обрано.
