Учорашній сесійний день, який міг стати вирішальним на першій стадії проштовхуваної президентською Адміністрацією політреформи, почався блокуванням опозицією президії та дружним співом депутатами від «Нашої України», СПУ та БЮТі гімну «Ще не вмерла...» Аби не допустити «конституційного перевороту», опозиціонери висловлювали готовність стояти намертво і навіть ночувати в сесійній залі, а «більшовики» тим часом говорили про голосування бюлетенями...

Київ завжди був полем політичної боротьби. Яскраве свідчення цьому — намагання з боку певних сил усунути з посади столичного мера Олександра Омельченка. Подібна ситуація складається і в Київській області, де за сфери впливу із Сан Саничем бореться подружжя Засух: пан Анатолій, голова Київоблдержадміністрації, та пані Тетяна, народний депутат і член фракції «ПППУ — Трудова Україна». Маючи фактично необмежений в області простір для адмінресурсу, панство Засух уособлює собою весь бюрократичний апарат, використовуючи свою владу як у політичній, так і в бізнесовій сфері. У відповідь на їхні методи «роботи» «батога без пряника» на Київщині сформувалась коаліція інших сил — так звана «група впливу Олександра Омельченка». До її складу входять: сам Сан Санич із партією «Єдність», прихильні до нього мери міст області, «Наша Україна» та Соціалістична партія, які мають сильні позиції в районах. Цій коаліції вдалося, попри інтенсивний спротив адмінресурсу, перемогти провладні сили (читай — Засух) на минулих парламентських виборах. І тоді «ворожий фронт» пішов у наступ іншим шляхом: тепер противник намагається вибити крісла з-під мiсцевих керiвникiв, які є прибічниками або Олександра Омельченка, або опозиції.

Сьогодні у Веховній Раді буде бій. На словах чи на ділі — однаково залежить від поведінки спікера, більшості та опозиції. Першому доведеться нелегко, адже треті рятуватимуть від других право народу обирати собі Президента. Нагадаємо, на розгляд парламенту буде винесено всі три схвалених Конституційним Судом проекти змін до Основного закону, у двох з яких передбачене обрання глави держави Верховною Радою. Прагнучи запобігти цій антинародній нормі, депутати від «Нашої України» зареєстрували вже 140 постанов про неприйнятність внесення змін до Конституції.

Через тиждень увесь світ святкуватиме Новий рік, який, за східним календарем, пройде під знаком Зеленої мавпи. Звісно, відзначатимуть його й українські політики. От тільки зустрічатимуть вони не позеленілого макака, а наступника на троні Леоніда Кучми. Адже, попри те, що вибори нового глави держави відбудуться аж наприкінці жовтня, за політичним календарем України, 2004-й — рік великих президентських перегонів. І саме цього Нового року найбажанішим подарунком під ялиночку для кожного бодай трохи значущого діяча нашого політикуму був би свій, власний засіб мас-медіа — теле- або радіоканал чи газета. Адже якщо сам діяч у президенти й не балотується, то з допомогою «слухняних» ЗМІ може дуже допомогти «своєму» кандидатові (як в обмін на «дружбу» в майбутньому, так і за вельми немаленькі гроші) набрати відповідну кількість голосів. От тільки увесь «серйозний» телепростір уже розподілений до останнього шматочка між магнатами найвищого ешелону, державне радіо з ранку до ночі рекламує інтернет-газету «Тиждень» (з «адресою» temnik.com.ua), а різні «FM-ки» навряд чи можна вважати справді дієвим засобом агітації. Інша річ — газети. Їх багато, їх можна розорити одним судовим позовом, щоб купити за безцінь або й просто знищити — якщо купити не вдається, а ЗМІ працює на відверто «неугодного» кандидата.

Сьогодні в гостинних стінах Культурно-мистецького центру Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбудеться 5-й з'їзд Української народної партії. Як зазначив напередодні в інтерв'ю журналістам лідер УНП, один із заступників Віктора Ющенка по «Нашій Україні» Юрій Костенко, на форумі буде ухвалено програму партії, «оскільки після зміни статуту і назви партії на Українську народну ми ведемо політику на інтеграцію у Європейську народну партію, а для цього нам треба виконати низку формальних моментів». Крім цього, повідомив Костенко, з'їзд УНП продекларує свою готовність підтримати конкретного кандидата на майбутніх президентських виборах — звісно, Віктора Ющенка.

Заанонсований президентською Адміністрацією час прес-конференції Леоніда Кучми — п'ятниця, 13.00 — наштовхував на думку, що гарант має сказонути щось надто суттєве чи різке, аби наприкінці останнього робочого дня в тижні ця заява встигла якомога менше «обговоритися» газетами, телебаченням і політиками, передусім опозиційними. Але нічого «такого» з вуст Леоніда Даниловича нібито не злетіло. Найцікавіші цитати подаємо за стрічками інформагенцій та сайту «Українська правда».

Здобувати виборні посади у чесній передвиборчій боротьбі висуванцям нинішньої корумпованої влади стає дедалі важче. Чи не тому так часто залучають до виборчого процесу судовий фактор — і прізвище незручного конкурента просто не потрапляє до виборчих бюлетенів. Схоже, таким прийомом вирішили скористатися напередодні позачергових виборів міського голови у Балті, що на півночі Одещини. За три дні до виборів, 17 грудня, кандидатові на посаду міського голови від блоку «Наша Україна» Миколі Коновському повідомили, що у місцевому суді зареєстровано позовну заяву про зняття його з реєстрації. Водночас у канцелярії райсуду відмовилися познайомити відповідача зі змістом позову, поданого довіреною особою іншого кандидата — виконуючого обов'язки балтського міського голови Олександра Гедзуна.

Колишній Надзвичайний і Повноважний Посол України в Грузії Степан Волковецький — про Едуарда Шеварднадзе, опозицію, сепаратистські чвари, чудове грузинське вино та про інші незабутні враження від п'ятирічного перебування у цій кавказькій державі

У ході акції «Україні — народного Президента!», що проходила за ініціативи блоку «Наша Україна», за всенародні вибори глави держави висловилися понад три мільйони громадян. При цьому, зазначив на вчорашній прес-конференції керівник акції, народний депутат Тарас Стецьків, за 40 днів збору підписів найбільшу активність виявили Львів (312 тисяч «автографів»), Вінниця (194 тисячі) і Луганськ (192 тисячi). Рубіж у сто тисяч підписів подолала загалом аж 21 область. Таким чином, зазначив Стецьків, громадяни справді показали владі, що самі хочуть обирати Президента, не покладаючись на волю депутатів.

Бути найпершою красунею Всесвіту — важка, але, безумовно, дуже приємна місія. Усі тебе люблять, впізнають, поважають... Однак дівчатам, яким поталанило вибороти звання якоїсь «міс» — чи то всесвітньої, чи навіть районної — рано чи пізно доводиться передати свій титул наступниці. І добре, якщо до того часу колишня королева краси встигла зробити ім'я в модельному або кіно-бізнесі. А якщо ні?