Поет Борис Олiйник, ще будучи народним депутатом, у своєму iнтерв’ю «Україні молодiй» сказав: «Це був найвищий здобуток команди Ющенка, що вона вивела людей на Майдан, як фактор життя. Народ вiдчув свою вiдповiдальнiсть... За кiлька днiв до повної перемоги Майдану за чиєюсь вказiвкою з центру далеко за межами суверенної, демократичної i правової держави дали команду оточити майбутнього Президента тими, хто йому стрiляв у спину.., i вони одразу оточили його й усе замазали, а ми ж було пiднялися на таку височiнь, стали модними не лише в Європi, а й в усьому свiтi. Стара влада перейшла всi межi. Вона звикла плювати в натовп, i от увечерi плюнула в натовп, а вранцi влучила в народ». І там же: «Я взагалi дивуюся, як це спецслужби свiту допустили, щоб на чолi України став справжнiй українець! Його треба пiдтримувати»...

Цього року Українському товариству мисливцiв i рибалок (УТМР) виповнюється 90. Завдання цього найстарiшого громадського об’єднання — вiдродження дикої фауни, розвиток мисливсько–рибальського господарства, полiпшення фiнансово–економiчного стану Товариства. І об’єднує воно нинi 275,6 тис. членiв. Із них мисливцiв — 231,2 тис. i 44,4 тис. рибалок. Органiзацiя ця не тiльки численна, а й, скажiмо так, не бiдна.

Група громадських дiячiв України на початку року опублiкувала в газетi «Лiтературна Україна» звернення до Президента України пiд назвою «Геть руки вiд Юлiї Тимошенко!». Серед пiдписантiв (а їх усього 33) — академiки НАН України, герої України, письменники, колишнi полiтв’язнi, митцi тощо.

Кандидат у президенти Янукович обіцяв усунути «завищення цін на газ...; невідповідність цін на послуги у системі ЖКГ якості послуг». Здаючи Севастополь вже у ранзі Президента, він запевнив, що ціни на газ не зростатимуть, i задекларував «виділення значних сум із бюджету та залучення приватних інвестицій» для ЖКГ, а також захист «інтересів усіх людей праці»...

...Довгий час я не могла зрозумiти, через якi грiхи Бог не благословив В. Ющенка на другий тур на президентських виборах. Аналiзуючи всi вчинки Вiктора Андрiйовича, я дiйшла висновку, що вiн був iстинно українським Президентом. Вiн любить Україну, нiчим не порушував Божi заповiдi. Ми всi люди i якоюсь мiрою маємо грiхи, зокрема й Вiктор Ющенко. Не помиляється тiльки той, хто нiчого не робить. Це з одного боку. А з іншого — Бог любить Вiктора Андрiйовича, iнакше не врятував би його вiд смертi пiсля пiдлого отруєння. А все–таки вибори програв: «Програв я один i крапка», — сказав сам Вiктор Андрiйович. Він високо цiнить демократичний вчинок суспiльства. Нi на кого не нарiкає...

Мене, ветерана вiйни 1941—1945 рр., занудило, коли почув «одкровення» лiдера РФ. Пан Путiн висловив припущення, що Росiя перемогла б у вiйнi з фашизмом i без України. Вiдразу ж у головi промайнула думка, чи в момент «осяяння» можновладця перед ним стояла кружка з кавовою гущею, а чи витвiр фантазiї був спонтанним?

Проект Закону «Про мови в Українi», розроблений пiддячими кремлiвської Думи, якi чомусь засiдають у регiональнiй радi в Києвi та утримуються за кошти українських платникiв податкiв, як вiдомо всiм, передбачає своєрiдне трактування таких категорiй, як ПРАВО i ОБОВ’ЯЗОК.

...Наслухаються люди наших керманичiв, депутатiв–полiтиканiв, надивляться баталiй–клоунад у сесiйнiй залi, полiт–ток–шоу по телевiзору, фiльмiв–жахiв — i не витримують нерви, самi так дiють. Дурний приклад, та ще й на такому рiвнi, заразливий. І задумуються нещаснi, що ж то таке дiється в нашiм рiднiм краї?