Відкриття п'ятої сесії ні народні депутати, ні журналісти та «гості Верховної Ради», ні радіослухачі та телеглядачі, яким обіцяли пряму трансляцію першого пленарного засідання, так і не дочекалися. Втім як і співаки хорової капели «Думка», запрошені для урочистого виконання Державного гімну, який завжди звучить при відкритті та закритті сесій ВР. Побачивши, як чоловіки у фраках та жіночки в концертних туалетах рвонули до виходу, необізнані з подробицями кулуарних депутатських домовленостей, відвідувачі парламенту вже було вирішили, що засідання не відбудеться взагалі. Але помилилися.

Роль прирученої Банковою «несамовитої опозиціонерки» в Україні донедавна грала прогресивна соціалістка Наталя Вітренко. В її обов'язки входила активна й високо оплачувана робота язиком у інформаційному полі, спрямована на компрометацію справжньої антикучмівської опозиції. Та останнім часом червона лідерка ПСПУ задовольняється хіба що участю в мітингах на відзначення ювілею Переяславської ради, отримуючи ефір на центральних телеканалах для проголошування проросійських гасел. Натомість місію Наталі Михайлівни із «мочилова» реальних опозиціонерів ляльководи з Адміністрації Президента передали значно серйознішому політикові з великою партією за плечима — комуністові Петру Симоненку. В останні дні українське телебачення, контрольоване такими нелюбими Петрові Миколайовичу олігархами, не шкодує ефіру для його зловісних філіппік на адресу колишніх партнерів по «четвірці» — «Нашої України», Блоку Юлії Тимошенко та Соцпартії.

Членові Соцпартії Юрію Луценку — 39 років, він не обтяжений особливими парламентськими та партійними регаліями, але є дуже цікавим співрозмовником як поінформований політик без комплексів, непримиренний опозиціонер-практик, блискучий стиліст і трибун. У 2000-2001 роках він увійшов до обойми впливових політичних активістів як співкоординатор акції «Україна без Кучми». Зараз знову настає «зоряний час» Юрія, адже на носі — нова і, судячи з усього, значно серйозніша та сильніша хвиля протестних виступів, і вона знову не обійдеться без «двигуна» Луценка. Про передумови та особливості «вулиці-2004» Луценко чимало розповів в інтерв'ю «УМ».

За цю сесію Верховна Рада має розглянути біля тисячі законопроектів, заявив після вчорашньої погоджувальної ради спікер парламенту Володимир Литвин. Найпомітнішим проектом цієї, багато в чому вирішальної для розвитку України, сесії будуть, звісно, пропозиції щодо політреформи.
Власне невідомо, в яких умовах відкриватиме сесію Голова: не виключено, що трибуни знову заблокує опозиція. Річ у тому, що напередодні, у понеділок, опозиція та більшість мали знайти компроміс і способи подолання парламентської кризи. Якщо домовленостей не досягли, опозиція, ймовірно, і надалі домагатиметься свого використанням дещо екзотичних методів. Литвин заявив, що за будь-яких умов відкриє сесію, і «парламент покаже, що він працює».

1. ПАРЄ глибоко занепокоєна недавнім ходом політреформи й майбутніми президентськими виборами в Україні та посилається на відповідні резолюції (...) щодо інституційних реформ в Україні, де чітко зазначено: «...якщо Конституція змінюється за неконституційним принципом, членство України в Раді Європи буде призупинене». Асамблея зазначає, що українська влада ігнорувала ці рекомендації, ініціюючу процедуру, невідповідну до процедури ухвалення рішень ВР та 19-ї статті Конституції України.

Зі скульптурою все непросто. Малі форми — різноманітні кумедні чоловічки, об'ємні абстракції, класичні копії, скульптурні групи, придатні для прикраси офісу чи квартири — це зрозуміло. Маєш гроші — замовляй хоч погруддя улюбленої тещі, хоч кішку свою увіковіч у бронзі. Така скульптура користується попитом і популярністю. А як щодо монументальної? Яка захаращує наші міста і рідко кому подобається. Якою всім не вгодиш, яка в ідеалі має бути й ідейно-політичним, і емоційно-естетичним шедевром мистецтва водночас, і не псувати міський ландшафт, і не дратувати перехожих.

В Україні й «на місцях» потроху починає пахнути майбутніми великими виборами. Судити про це можна принаймні з того, як чинна влада бореться за вузлові пункти майбутньої виборчої кампанії — регіони, області, міста і навіть селища, ті, де органи місцевого самоврядування мають думку, відмінну від Адміністрації Президента. Штовханина навколо крісла київського мера, силовий переворот у Мукачевому... Тепер ось рингом для з'ясування політичних стосунків стає місце, яке за його історичною цінністю можна назвати святим, — Батурин.

26 січня завершився прийом заяв від кандидатів, які збираються взяти участь у довиборах до Верховної Ради, що відбудуться 7 березня у 61-му окрузі Донецької області («регіонал» Геннадій Васильєв, обраний по «мажоритарці» Мар’їнського району, склав свій мандат після переходу на посаду Генпрокурора). Як повідомили кореспонденту «УМ» в обласному відділенні Комітету виборців України, окружна виборча комісія прийняла 40 кандидатських заяв, 15 із них уже офіційно зареєстровані.

Минулими вихідними «Союз правих сил» провів з'їзд, на якому було прийнято відставки його співголів — Бориса Нємцова, Ірини Хакамади, Анатолія Чубайса і Єгора Гайдара. Це рішення стало виконанням обіцянки, яку дало керівництво партії ще перед виборами в Держдуму: у випадку поразки вони йдуть з керівних посад. Більше того, з'їзд узагалі ліквідував інститут співголів, ввівши посаду лідера партії — голови Федеральної політради. Однак до президентських виборів було вирішено лідера не обирати. «Якщо Ірина Хакамада вийде за результатами виборів на друге місце і набере більше відсотків, ніж СПС на парламентських виборах, то вона — лідер партії де факто», — вважає Борис Нємцов. Якщо ж результат Хакамади в президентській кампанії буде скромним, то пошук лідера партії значно ускладниться.

Сердешний Леонід Данилович — таки доведеться йому, мабуть, узяти на свої 65-річні плечі тягар третього президентства. Тобто другого, звісно, — Конституційному Суду все-таки видніше. Як наш дорогий Л.Д. не відмовлявся від честі бути обраним на свою посаду знову, та хіба може чуйне серце всенародно обраного Президента не зглянутися на благання свого народу? А народ уже благає...
Спершу висунутися знову Кучму «просили» тільки паперові громадські організації на кшталт «русскіх общин» Криму, однак чим ближче вибори, тим серйозніше беруться за справу технологи Банкової. І, схоже, боротьба за місце під сонцем уже почалася: позавчора Леоніда Даниловича закликали балотуватися на виборах-2004 учасники громадського форуму, який проходив у Луганську.