Уже колишній міністр економіки та з питань європейської інтеграції Валерій Хорошковський пішов з уряду красиво, гримнувши дверима. По-перше, це був добровільний демарш (принаймні так виглядає ззовні), що є нетиповим для вітчизняної політики. По-друге, «по дорозі» Хорошковський кинув камінь у город міністра фінансів і першого віце-прем’єра Миколи Азарова. Деякі політики почали пророкувати колишньому лідеру «Команди озимого покоління» добре політичне майбутнє. Свою версію справжніх причин відставки молодого екс-міністра оприлюднив у матеріалі для «Української правди» і голова партії «Яблуко» Михайло Бродський.

2003 рік укотре засвідчив, що Верховна Рада у нас не стільки головний законодавчий, скільки політичний орган. Згадати хоча б баталії навколо політреформи, з приводу недопущення до порядку денного актуальних питань (приміром, звіту силовиків після поїздки «Нашої України» на Донбас), бюджетний процес і багато чого іншого. Попри те місію, якою наділили нардепів виборці — формувати законодавче поле України, — ніхто не скасовував.

«Свіжоспечений» Генеральний прокурор «починає готувати суспільство до того, що «справу Георгія Гонгадзе» ніколи не буде розкрито». Так вважає вдова вбитого засновника інтернет-видання «Українська правда» Мирослава Гонгадзе. «Мене непокоять заяви Геннадія Васильєва. Складається враження, що громадську думку готують до неможливості розкриття вбивства Георгія», — заявила пані Мирослава в коментарі українській службі радіо Бі-Бі-Сі. Нагадаємо, на позавчорашній прес-конференції «головний прокуратор» заявив, що у «справі Гонгадзе» нема підозрюваних. Додавши при цьому, що у Святослава Піскуна «язик пішов поперед справи», коли той обіцяв завершити розслідування Гіїного вбивства найближчим часом.

За основу для проведення політреформи взято «найбільш компромісний», як каже координатор більшості Степан Гавриш, проект. Це так званий «проект Медведчука-Симоненка», за яким наступного Президента пропонується обирати на всенародних виборах терміном на два роки, у 2006-му провести парламентські вибори на пропорційній основі й того ж року обрати депутатським складом нового Президента. Про вибір саме такого варіанта політичної реформи «конституційною комісією» парламенту позавчора повідомив, власне, пан Гавриш — її новий співголова разом зi «старим», Олександром Морозом. У свою чергу, лідер УРП «Собор», депутат від БЮТі Анатолій Матвієнко наступного дня зазначив, що за «проект М-С» висловилися 13 членів комісії («більшовики», звісно), 7 — проти. При цьому, зазначає республіканець-«соборянин», ідеями опозиції знехтували.

Вогонь охопив помешкання, автомобіль та гараж народного депутата Євгена Кирильчука в ніч з 15 на 16 грудня. Усе можна було б «скинути» на випадковість (а так зазвичай робиться), якби не один нюанс: Кирильчук входить до фракції БЮТі, і напередодні підпалу він фактично зірвав регіональний план-мінімум влади з впровадження політреформи. За повідомленням прес-служби партії «Батьківщина», Кирильчук «не дозволив громадському форуму в Луцьку, організованому владою на підтримку так званої політичної реформи, прийняти рішення про схвалення конституційних змін щодо обрання Президента парламентом». Саме після виступу Євгена Кирильчука, стверджують БЮТівці, делегати форуму підтримали ідею всенародних виборів Президента.

Під час недавнього візиту лідера СПУ Олександра Мороза до США, про який «УМ» уже писала, кілька нових речей про попередні президентські вибори йому розповів Микола Мельниченко, власник великої аудіотеки із записами з кабінету Президента Кучми. Як розповів пан Мороз минулого тижня під час «круглого столу» «Україна за рік до президентських виборів: виклики та відповіді», на плівках опального майора, зокрема, зафіксовано розмову гаранта з тодішнім «губернатором» Донеччини Віктором Януковичем. Вони обговорювали результати першого туру виборів 1999 року, переказує УНІАН. Лідер Соцпартії зазначив, що підслуханий Кучма покритикував Януковича за те, що Донбас дав кандидатові у президенти Олександру Морозу 6 відсотків голосів виборців. На це зауваження Янукович відповів: «Але 6 процентів — це краще, ніж 14 процентів насправді».

Пригадуєте, після того, як донецька влада зірвала з'їзд «Нашої України», на приміщенні офісу Партії регіонів чомусь у Львові з'явився напис «За Донецьк», вивіску облорганізації ПР було понівечено, а в суміжних приміщеннях Львівської облдержадміністрації побили вікна? Тоді телепропаганда почала смакувати цю подію як «вендету» «нашистів» на їхній вотчині — Галичині.

Координатор більшості Степан Гавриш, якого днями замість екс-віце-спікера Геннадія Васильєва обрали співголовою тимчасової парламентської комісії з опрацювання проектів змін до Конституції, постійно наголошує на тому, що для проведення політреформи треба йти на діалог з «лівими» — СПУ та КПУ. При цьому, як уже писала «УМ», він вважає, що компромісом можуть стати пропорційні вибори. Однак частина координованої Гавришем більшості навряд чи погодиться на такі «домовленості»: 53 нардепи, які входять до мiжфракцiйного об'єднання мажоритарникiв, збираються протидiяти внесенню на розгляд сесiї парламенту законопроекту про вибори народних депутатiв за списками. Протидія цим намірам, за словами члена депутатської групи «Народовладдя» Олексiя Козаченка, проявлятиметься «незважаючи на те, вiд кого вони виходитимуть».

На вчорашній прес-конференції Юлія Тимошенко, котра щойно повернулася з канадського турне, заявила, що на наступних виборах опозиція висуне єдиного кандидата. При цьому пані Юлія зазначила, що її політична сила братиме активну участь у президентській кампанії. Також Юлія Тимошенко закликала партнерів по опозиції врахувати досвід проведення парламентських виборів у Росії, коли ліберальні партії («Союз правих сил» і «Яблуко») зазнали нищівної поразки через те, що не змогли виступити єдиною командою.

На тлі електорально-політичних опитувань громадської думки постійно цікавило запитання: а що, як опитати представників депутатського корпусу Верховної Ради, святая святих української політики? Результати таких опитувань були б дуже цікавими з огляду на те, що наступного Президента, за пропозиціями більшості, міг обирати б парламент. Нещодавно соціологічній службі нового «PR-порталу» (www.propr.com.ua) вдалося «вибити» з 315 нардепів зізнання про їхні політичні симпатії.