Німці під куполом

Німці під куполом

Володимир Заболотний, автор будівлі на Грушевського, мав нагоду розкрити свої таланти під час активної забудови Києва на початку 30–х років. У 1934 році столицю радянської України перенесли з Харкова до Києва — міста, яке тодішнім можновладцям здавалось провінційним та старомодним, позбавленим соціалістичного «шику».

Диявол носить у Раду

Диявол носить у Раду

Біля спеціальної експозиції, відкритої у Верховній Раді й присвяченої 70–річчю її будівлі, депутати не надто юрмляться. Власне, взагалі ніхто не зупиняється. Кому просто не цікаво, а для когось — більшість вікопомних подій і так не стерлися з пам’яті.

Кирило Куликов: Черновецький — це катастрофа

Кирило Куликов: Черновецький — це катастрофа

Юрій Луценко зробив ведмежу послугу місту–герою Києву. Через інцидент, який почався на німецькому летовищі, а продовжився в українському парламенті, тимчасова слідча комісія у зловживаннях столичних чиновників так і не виступила цієї п’ятниці у Верховній Раді. Шкода, бо комісії було що сказати.

Даунтаун, 36

Даунтаун, 36

Загалом Леонід Михайлович Черновецький терзає Київ уже три роки поспіль. Бог таку «трійцю» не любить, але карає киян за необдуманий вибір. Рік тому, у травні 2008–го, столиця мала шанс переобрати міського голову на позачергових виборах. Шанс було втрачено: опозиція не домовилася про єдиного кандидата, і «маршал гречки» переміг вдруге. Як і прогнозували експерти, така безкарність тільки розбестила Черновецького: мер розійшовся «не по–дитячому». Усі нарубані ним дрова «Україна молода» зводить у єдиний синопсис. Порадившись із депутатами Київради, ми виділили топ–10 ознак міського життя, які привніс Черновецький та його «молода, енергійна команда». При цьому ми не говоримо про такі прикрі реалії, як підкуп електорату під час кампанії або сумнівні землевідводи та незаконні забудови Києва по завершенні виборів. Усе це було і до Черновецького, а ми шукаємо «ексклюзив». Отже...

Вороги на всі смаки

У Всесвітній день свободи преси, який відзначається 3 травня, Національна спілка журналістів та Інститут масової інформації оприлюднили свої рейтинги «Вороги преси–2008». За те, що у справі викриття «ворогів» ці дві організації діяли не разом, кожна з них уже отримала свою порцію критики. Підходи до складання «чорних списків» у ІМІ та НСЖУ відрізняються, причому суттєво. Спілка журналістів указала на збурювачів локальних конфліктів, тобто на представників судової чи місцевої влади, які «душать» журналістську свободу на місцях. Інститут масової інформації натомість «пройшовся» по відомих усій країні іменах.

Дендробренд

Дендробренд

Київ — місто не тільки каштанів, а й міфів. Зокрема, й міфів про каштани. Існує байка, що каштани спочатку дуже образили: щоб догодити царю Миколі І, дерева вирвали з корінням і викинули на узбіччя. А співчутливі кияни підібрали саджанці і розсадили, де прийдеться. Російський самодержець, розповідає «УМ» директор Ботанічного саду імені Фоміна Василь Капустян, чітко дав зрозуміти, що хоче бачити Київ засадженим тополями. Чого він так кохався на тополях — бозна. Але вказівку міській владі дав. Натомість кияни вирішили все зробити по–своєму. Тож коли цар укотре приїхав до Києва, йому продемонстрували «красиві екзотичні рослини» — каштани. Як не складно здогадатись, сюрпризу не вийшло. Микола Павлович тупав ніжками і бризкав слиною. Як антидепресант імператору подали на тарілочці його тополі: деревами засадили Бібіковський бульвар (нині — бульвар Тараса Шевченка). Каштани ж солдати за одну ніч вирили з землі й кинули напризволяще. А трапилась вся ця історія у 1842 році...

Перший Ботанічний

Перший Ботанічний

Василь Васильович Капустян — директор Ботсаду імені Фоміна — великий ентузіаст своєї справи. Ми з ним зупиняємось біля кожного кактуса, біля кожного... До речі, про кактуси. Хто бачив модифіковані кактуси? Трохи лячні, як той їхній побратим, що був в американському «ужастіку» «Муха–2» — після невдалої телепортації він став... не зовсім кактусом. Але почати я хотіла не з цього. А з того, що вже банальністю стало писати, як у Києві квітне магнолія. Або сакура. Або бузок. Ставлю питання руба: чому досі ніхто не оцінив рододендрони? Вони прекрасні. І досі квітнуть. Поспішайте бачити їхнє рожеве полум’я! І я клянусь, що ви забудете про те, з яким скреготом крутиться під ногами одна й та сама політична платівка: вибори, вибори... «Коаліція» тичинок і маточок довела, що правда й сила — у круговерті життя на землі. Квіти у саду імені Фоміна — надзвичайні. Просто майже як назва єгипетського курорту — шарм і шик.

Казус казуара

Казус казуара

Під час інтерв’ю, яке директорка київського зоопарку Світлана Берзіна давала нашій газеті, їй подзвонив Черновецький. Пані директорка зробила спочатку крок, а потім ще зо два десятка кроків убік. Дійшовши до лев’ятника, зупинилась і говорила там. Доволі довго. Берзіна — людина Черновецького. Бодай у тому розумінні, що її нинішній мер призначив на цю посаду. (З приводу чого, до речі, в лютому минулого року була низка неоднозначних коментарів). Звичайно, що лояльність до мера дається взнаки: в київському зоопарку, як того і хотів Черновецький, відкрито платну телефонну лінію «Ай болить». Ветеринари консультують хазяїв захворілих тваринок з інтенсивністю 4,8 гривні за хвилину. Зоопарку потрібні кошти, говорить Берзіна. У цьому ми їй стовідсотково віримо.

Велосипед не вигадали

«Українська творча інтелігенція проігнорувала наш конкурс», — констатує в розмові з «УМ» депутат Київради та голова її профільної комісії з питань культури Олександр Бригинець. Нагадаємо, що саме ця комісія приймала від усіх охочих варіанти майбутнього столичного гімну. «Я вже не кажу про те, що нам годі було й сподіватися на вірш від Ліни Костенко, Драча чи Павличка, — сказав Бригинець. — Але й просто талановиті, обдаровані люди залишились осторонь». Їхню байдужість депутат пояснює антипатією до теперішньої київської влади. Все, що твориться нині у місті, викликає фронду і небажання взятися за перо та папір, пояснює він.

У «шоколаді» і без води

Тепер події грудня минулого року (коли ТЕЦ–5 і ТЕЦ–6 залишили без гарячої води півміста) можна згадувати, як про манну небесну. До речі, відключення гарячої води і досі нависає дамокловим мечем над Києвом. Але навіть воно не таке актуальне наразі, як останні заяви «Київводоканалу». Генеральний директор підприємства Ярослав Філатов попередив, що вже з 6 травня, ймовірно, відбудеться відключення всіх насосних станцій та агрегатів, що призведе навіть не до погодинного, а до ПОВНОГО припинення водопостачання у місті.