Як укласти мир, коли офіційно війни немає? Наслідки табуювання агресії
Війна без маркування — проблема сучасного світу, особливо гостро вона постала після агресії США та Ізраїлю проти Ірану. >>
У Всесвітній день свободи преси, який відзначається 3 травня, Національна спілка журналістів та Інститут масової інформації оприлюднили свої рейтинги «Вороги преси–2008». За те, що у справі викриття «ворогів» ці дві організації діяли не разом, кожна з них уже отримала свою порцію критики. Підходи до складання «чорних списків» у ІМІ та НСЖУ відрізняються, причому суттєво. Спілка журналістів указала на збурювачів локальних конфліктів, тобто на представників судової чи місцевої влади, які «душать» журналістську свободу на місцях. Інститут масової інформації натомість «пройшовся» по відомих усій країні іменах.
Провівши моніторинг порушень прав мас–медіа, ІМІ включив у першу п’ятірку ворогів преси Генпрокурора Олександра Медведька, міністра МВС Юрія Луценка, київського мера Леоніда Черновецького, депутатів–«регіоналів» Сергія Ківалова та Ріната Ахметова. Щодо першого номінанта, то саме на період роботи пана Медведька на посаді Генпрокурора припало закриття справи про напад депутата Олега Калашникова («лауреата» 2006 року) на журналістів СТБ. Юрія ж Луценка засудили за конфлікт із каналом «1+1» та за побиття працівниками міліції фотокореспондентів під час акцій протесту проти незаконних забудов у Києві. Леоніда Черновецького «нагородили» третім місцем за ненадання журналістам інформації щодо роботи міської адміністрації.
Народного депутата Сергія Ківалова експерти засудили за позбавлення волі одеського журналіста Ігоря Яковлєва, а Ріната Ахметова — за позов і моральне відшкодування, витребуване з інтернет–видання «Обозреватель». «Обоз» подав серію статей журналістки Тетяни Чорновіл про минуле Ахметова; позов на суму 100 тисяч доларів олігарх виграв у Лондонському суді).
У списку, складеному НСЖУ, в першій п’ятірці «ворогів» опинилися троє київських суддів — Олена Кальченко, Тетяна Ізмайлова та Наталія Горєлкіна, а також харківський суддя Михайло Бородін. Служителів Феміди удостоїли сумнівної честі за неправомірні й необ’єктивні, з точки зору НСЖУ, рішення, які обернулися для ЗМІ значними матеріальними відшкодуваннями. Також у переліку Спілки два Калетники — Ігор, народний депутат України від Партії регіонів, та Григорій, колишній голова Вінницької облдержадміністрації. Обидва привернули увагу НСЖУ тиском на вінницьку газету «33 квартал», проти якої син та батько Калетники подали вісім судових позовів.
Війна без маркування — проблема сучасного світу, особливо гостро вона постала після агресії США та Ізраїлю проти Ірану. >>
Черговим гостем програми «Дума. Й» став Надзвичайний і Повноважний Посол держави Ізраїль в Україні Міхаель Бродський. Очоливши посаду за кілька місяців до повномасштабного вторгнення, він не поїхав з України, точно розуміючи, що очікує його і нас. >>
Санкції на Богдана мені не зміг обґрунтувати чи пояснити реальними фактами жоден юрист та депутат. >>
Громадська антикорупційна рада при Міноборони вважає, що дії Рустема Умєрова на посаді глави МОУ, коли той обговорював з Тимуром Міндічем продаж частки FirePoint, мають ознаки зловживання владою і розголошення держтаємниці. >>
Сьогодні Європа говорить про єдність, але рішення в Євросоюзі, як і раніше, можна заблокувати зсередини. >>
Увечері 25 квітня у Вашингтоні, під час вечері Асоціації кореспондентів Білого дому у Washington Hilton, сталася стрілянина. >>