Київський «Сокіл» продовжив сходження щаблями вищої російської ліги. Українська команда виграла дев’ять із десяти останніх поєдинків і піднялася вже на четвертий рядок турнірної таблиці. Дві останні перемоги — в домашніх матчах із командою «Кристал» (Електросталь) — були для «Сокола» як небо й земля. Першу, розгромну, кияни здобули заввиграшки, а повторну — ціною надзвичайних зусиль.
На тлі виступів «Сокола» у вищій лізі чемпіонату Росії наша національна першість дещо загубилася. А тим часом нинішній сезон в українській «вишці» вигідно відрізняється від попередніх. У XVI чемпіонаті значно посилилася конкуренція, крім того, з’явилася нова команда, яку організувала харківська влада. (Переродження броварського «Беркута» в «Барс» не вважатимемо за формування нового клубу, адже склад колективу майже не зазнав змін).
Маріупольський «Азовмаш» у передостанньому турі групового турніру Кубка УЛЄБ міг забронювати собі місце в наступному раунді. Після чотирьох перемог поспіль команда Сергія Заваліна начебто перебувала «на ходу», хоча й давала окремі збої в чемпіонаті України. Утім у домашній грі проти організованої іспанської «Памеси» азовці не знайшли достатньо гідних контраргументів. До речі, колектив із Валенсії очолює грецький фахівець Фоціс Кацикаріс, котрий кілька років тому привозив на дуель із «Києвом» пітерське «Динамо».
Перше випробування для новоспеченого тренера нашої національної команди Олексія Михайличенка відбулося вже на третій день після його обрання. У п’ятницю керманича офіційно затвердили на його посаді, а вже в понеділок у Загребі він домовлявся з суперниками збірної України по відбірковій групі «мундіалю»–2010 стосовно календаря матчів.
Отже, минулої п’ятниці виконком Федерації футболу одностайним рішенням і оплесками затвердив новим головним тренером збірної України Олексія Михайличенка. Виходячи з політики, якої дотримується керманич ФФУ Григорій Суркіс, хід цілком очікуваний і логічний. Однак вразило те, як безвольно повелися при цьому всі члени найвищого керівного органу українського «спорту номер один». Невже вони настільки одностайні у виборі кандидата й інших варіантів просто не могло бути? Навряд чи. Думається, люди, які себе поважають, мали б висувати власні пропозиції, пнутися зі шкіри, аби національна команда отримала гідного наставника. Але вирішальну роль на виконкомі зіграв вибір керівника ФФУ. Якби Суркіс вказав на іншого — результат голосування був би такий самий. Ситуація дуже нагадує радянські часи, коли за будь–яким рішенням партії так само злітав угору ліс рук.
Перепадами настрою і, як наслідок, результатів на табло хокеїсти «Сокола» «славляться» ще з радянських часів. Наша команда в чемпіонаті СРСР могла заввиграшки «продути» одному з аутсайдерів, а потім обіграти московський ЦСКА. Подібний феномен успадкували від своїх попередників і нинішні гравці «Сокола». Правда, й вищу лігу Росії, в якій вони виступають, називають «дикою» якраз за те, що часом навіть аутсайдер може здолати одного з лідерів.
Одинадцяте, тобто дуже низьке, місце нашої жіночої естафетної четвірки на етапі Кубка світу в німецькому Рупольдингу можна пояснити нестабільністю в стрільбі Лілії Єфремової і браком достатнього досвіду у трьох її молодих подруг по команді. Це було в середу. Позавчора ж наш чоловічий квартет вийшов на гонку в більш оптимальному складі, але в підсумку опинився ще нижче порівняно з дівчатами.
Вітчизняна Федерація футболу продовжила традицію «правонаступництва» в головній команді країни. Учора пообіді президент ФФУ Григорій Суркіс назвав головним тренером «синьо–жовтих» Олексія Михайличенка, котрий останнім часом керував «молодіжкою». На виконкомі Федерації розглядали також кандидатуру наставника «Дніпра» Олега Протасова, але власник дніпропетровського клубу Ігор Коломойський його не відпустив, погоджуючись лише на сумісництво посад.
Німеччина нині є «меккою» світового біатлону, тож організувати змагання «стріляючих лижників» «бюргери» намагаються якомога яскравіше. Два поспіль німецькі етапи Кубка світу розпочиналися жіночими естафетами, причому стартували гонки у вечірній час. На трибунах та околицях трас і в Обергофі, і в Рупольдингу збиралися десятки тисяч людей. І місцеві спортсмени виправдали їхні надії.
Українська суперліга, схоже, перестає бути для вітчизняних грандів прохідним трампліном для потрапляння «на Європу». Дедалі частіше вони отримують у національній першості не просто гідний спротив, а навіть зазнають поразок. Стається це внаслідок підсилення клубів–суперників — переважно за рахунок легіонерів, але інколи знаходяться і внутрішні резерви. Особливо в нинішньому сезоні дістається «Азовмашу». Чемпіон країни позавчора у Львові зазнав уже третьої поразки. Причому маріупольський інтернаціонал програв три десятихвилинки, перемігши лише в одній. У складі «Політехніки», крім досвідчених Зубрицького й Гуртового, більше десяти очок набрали ще троє гравців — Кузьмін, Голубєв та Улянко. Хоча гості виграли підбирання під щитами, колектив Валентина Вороніна значно краще виглядав у триочкових кидках: процент реалізації — 58 проти 12! Не допомогла «Азовмашу» й поява у складі після тривалого відновлення Сергія Ліщука. За 28 хвилин гравець збірної України набрав лише два очки.
