430 тисяч євро сягнула ціна блоку з десяти марок із зображенням голлівудської кінозірки Одрі Хепберн — за таку суму лот пішов iз молотка на благодійному аукціоні в Берліні. На малюнку акторка в образі героїні легендарного фільму «Сніданок у Тіффані» тримає у вустах довгий мундштук із сигаретою. Пошта Німеччини видала цю марку 2001 року накладом 14 мільйонів екземплярів. Але син уже померлої на той час Хепберн Шон Феррер заявив, що образ його матері на марці спотворений (на оригінальному фото вона прикушує кінчик сонячних окулярів, а не мундштук), і через суд добився, щоб усі марки було знищено.

Старий світ і далі лихоманить від страйків. Учора страйкували бельгійські залізничники, що спричинило транспортний хаос мало не в усій Західній Європі. Через Брюссель курсують більшість поїздів компаній «Євростар», кінцевим пунктом маршруту яких є Лондон, і «Таліс», що зв’язують столицю Бельгії з французьким Парижем, голландським Амстердамом і німецьким Кельном. Тож упродовж доби тисячі потягів цих компаній або взагалі не курсували, або (це стосується поїздів «Євростар») доходили лише до французького міста Лілль. А звідти до британської столиці вже можна було дістатися на автобусах.

У Швейцарських Альпах завершилося прокладання найдовшого у світі тунелю, який іще до його введення в експлуатацію 2017 року став національним символом Швейцарії, повідомляє швейцарська інформагенція Swissinfo.ch. Сен–Готтардський базовий тунель завдовжки 57 кілометрів, призначений як для автомобільного руху, так і для поїздів, зв’яже північ і південь Європи й дозволить Швейцарії приєднатися до європейської системи високошвидкісних заліз­ниць. Окрім того, завдяки скороченню шляху між північчю та півднем континенту зменшиться навантаження на автотраси, що сприятиме покращенню екологічної ситуації в Альпах.

Майже два дні туристи, які приїхали до Греції, щоб побачити найвідомішу історичну пам’ятку Афін — античний Акрополь, — не могли туди потрапити. Музейний комплекс заблокували... працівники міністерства культури та туризму Греції. Зачинившись усередині музейного комплексу, близько 300 страйкарів вимагали від уряду переукласти з ними контракти й виплатити заборгованість із заробітної плати. Раніше уряд, з огляду на скрутну фінансову ситуацію, в якій опинилася країна, розпорядився не надавати роботу новим працівникам у громадському секторі, включно із закладами культури, та не подовжувати трудові договори тим, хто вже працює. Контракти тих «мінкультівців», які окупували Акрополь, спливають наприкінці жовтня. А заборгованість із зарплати окремим працівникам культурної галузі сягає двох років.

Унікальна операція «Надія» завершилася успішно: всіх 33 шахтарів, які провели під землею від 69 до 70 діб, витягли на поверхню. Останнім якщо не рахувати рятувальника, якого спустили в шахту для координування операції, підняли Луїса Урсуа — бригадира злощасної зміни, під час якої 5 серпня сталася аварія, що відрізала гірників від зовнішнього світу. Щасливий «капітан», який залишався на своєму «судні» до кінця, вважає, що «чилійське чудо» стало можливим завдяки витримці та мужності його колег упродовж перших 17 днів перебування під землею, коли зовнішній світ не знав, чи живі вони взагалі.

Після 69 днів підземного ув’язнення чилійські шахтарі нарешті почали виходити на волю. Вчора опівночі за місцевим (о шостій ранку за київським) часом рятувальні загони підняли на поверхню першого з 33 гірників, які з 5 серпня перебували під завалом на 625–метровій глибині після аварії на шахті «Сан Хосе» в чилійській пустелі Атакама. За безпрецедентною рятувальною операцією, затамувавши подих, стежив увесь світ. Прямий репортаж із місця подій вели багато інтернет–сайтів і телеканалів, а біля шахти, окрім рідних та друзів, урятованих вітали президенти Чилі та Болівії — Себастьян Піньєра й Ево Моралес (нагадаємо, один із полонених шахтарів — громадянин Болівії).

Президент США Барак Обама підписав законопроект про фінансування діяльності Національного управління США з аеронавтики та досліджень космічного простору (НАСА) на період до кінця 2013 фінансового року. Згідно з цим документом, Сполучені Штати остаточно відмовляються від планів нових польотів на Місяць, які виношувала попередня адміністрація президента Джорджа Буша. Натомість завізований Обамою документ надає НАСА можливість реалізувати нову стратегію: до 2025 року здійснити пілотований політ до одного з астероїдів, а в 2030–х роках — на Марс.

Жахливу аварію, яка сталася вчора неподалік Варшави, польська преса назвала однією з найбільших дорожніх катастроф в історії країни. Мікроавтобус «Фольксваген», у якому перебували 18 людей включно з водієм, лоб у лоб зіткнувся з вантажівкою «Вольво». 14 чоловіків і двоє жінок загинули на місці, а ще дві жінки через кілька годин від отриманих поранень померли в лікарні. Усі загиблі їхали в «бусику». Водій «Вольво»–холодильника відбувся легкими пораненнями і в шоковому стані перебуває у шпиталі. Експертиза підтвердила, що він був тверезий.

У Киргизстані минулої неділі відбулися парламентські вибори — перші після конституційного референдуму, за результатами якого президентська республіка перетворилася на парламентську. За 100 парламентських мандатів змагалися 29 політичних партій та об’єднань. Згідно з оприлюдненими вчора попередніми даними (після підрахунку більше 95% голосів), п’ятивідсотковий бар’єр подолали п’ять партій. Лідирує націоналістична «Ата–Журт» («Батьківщина»), яку вважають близькою до поваленого в результаті державного перевороту 7 квітня президента Киргизії Курманбека Бакієва. «Батьківщину», що виступає за повернення до президентської форми правління і закриття американської військової бази Манас за 30 кілометрів від Бішкека, підтримали 8,6% виборців, які взяли участь у голосуванні. Найсильніші позиції партія має на півдні країни, зокрема в рідному місті Бакієва Оші, де екс–президент досі користується великим авторитетом.

Під переліком цьогорічних лауреатів Нобелівської премії підведено остаточну риску: вчора Королівський банк Швеції оголосив переможців у галузі економіки. Де–юре ця премія не є Нобелівською, адже до переліку відзнак, заснованих Альфредом Нобелем, не входить — її було засновано 1969 року з огляду на велике значення економіки в сучасному світі. Але престижнішої нагороди за досягнення в економічних науках не існує. Цього року вона дісталася американцям Пітеру Даймонду та Дейлу Мортенсену і британцю кіпрського походження Крістоферу Піссарідісу — за «внесок у макроекономіку».