Долаючи перешкоди

Долаючи перешкоди

Швидкоплинність кваліфікаційного турніру Євробаскету не дозволяє командам розслабитися бодай на день. Адже доводиться грати двічі на тиждень, а якщо врахувати перельоти, то часу на відпочинок практично немає. Тож лише максимальна концентрація може принести успіх у поєдинках приблизно рівних за рангом команд.

Львівський заряд

Львівський заряд

Усі 33 500 місць «Арени Львів», попри дощову погоду минулого вечора, були зайняті. Багато любителів футболу прийшли на трибуни у вишиванках і впродовж усього матчу збірних України й Чехії не припиняли підтримувати нашу команду — скандуваннями, аплодисментами, розмахуванням прапорами, підстрибуванням усім стадіоном. Особливу увагу привертав величезний банер із портретами князя Володимира Великого, гетьмана Івана Мазепи та Степана Бандери майже на всю ширину поля й написом: «Мова — це надбання тисячоліть». Ще один плакат, підсвічений фа­єрами, сповіщав: «За мову до кінця».

Тренер Олег Блохін ще раз визнав: «Такої підтримки, як у Львові, збірна не має ніде». Шкода, що матч закінчився нічиєю.

Без валідолу — нікуди

Перед стартом у кваліфікації Євробаскету–2013 головний тренер «синьо–жовтих», славнозвісний американець Майк Фрателло оголосив, що його завдання — вивести команду до фінальної частини з першого місця в групі. А для цього, щонайменше, треба вигравати всі домашні поєдинки. Перший крок наші зробили, хоча і з великими труднощами.

Лондон, гудбай!

Лондон, гудбай!

Інтрига полягала в тому, чи скаже президент МОК Жак Рогге, для якого ця Олімпіада була останньою, що Ігри–2012 стали найкращими в історії. Не сказав. Просто похвалив.

Так, організація лондонських Ігор не підкачала, й емоції та технології були на висоті, але ж скільки трапилося скандалів із суддівством! Та й порожні місця на аренах змагань виявилися прикрою несподіванкою.

Зійшовши на 20 п’єдесталів

Зійшовши на 20 п’єдесталів

У ніч на понеділок за київським часом ХХХ літня Олімпіада стала історією. Під завісу змагань наша команда нарешті «розкочегарилася» й зібрала загалом 20 медалей. Найурожайнішою виявилася субота — п’ять нагород у «синьо–жовту» скарбничку.

Нинішній підсумковий доробок — кількісно найскромніший порівняно з попередніми чотирма Іграми, на яких українці виступали самостійною командою. В Атланті, Сіднеї й Афінах наші вигравали по 23 нагороди, в Пекіні — 27.

Назвати виступ наших спортсменів слабким язик не повертається. Із 204 країн–учасниць на п’єдестал сходили представники 85, і серед них «синьо–жовті» опинилися на 14–й позиції в традиційному заліку нагород і 12–ми — за загальним числом. А скільки було «прикрих» четвертих місць. Утім, «де–юре» регрес очевидний. Та й складно було розраховувати на рекордні олімпійські здобутки в рік, коли більшу частину «спортивних» державних коштів було кинуто на Євро–2012. Залишається сподіватися, що правляча Партія регіонів не наважиться хоча б Олімпіаду записати в «досягнення під своїм патронатом»…

Горе «тарганам»

Горе «тарганам»

«Гра, звичайно, мене розчарувала, оскільки «Фейєнорд» був, як мінімум, не нижчий рівнем, ніж «Динамо». Матч проходив у дуже швидкому темпі, ми володіли ініціативою, але, на жаль, не реалізували три–чотири дуже хороші нагоди для взяття воріт «Динамо». При цьому ми дали «Динамо» зовсім мало шансів для того, щоб забити нам гол. А підсумковий результат ви самі бачите — 0:1», — у цьому сумному коментарі головного тренера роттердамців Рональда Кумана — весь зміст позавчорашнього матчу на стадіоні «Де Куйп».