Земельні конфлікти щодо неправильного розпаювання, виключення зі списків пайовиків селян чи включення туди «мертвих душ» стали настільки звичними, що ніхто вже не дивується, дізнавшись про чергову суперечку за землю. Не є екзотикою і конфлікти через майнові паї, хоча такі зустрічаються набагато рідше. Тим часом майно, слід гадати, буде яблуком розбрату між селянами та нечистими на руку керівниками принаймні ще два роки, поки земля стане предметом купівлі-продажу.

Жнивна кампанія цього року стартувала дещо раніше, аніж року минулого. Зараз активне збирання ранніх зернових ведуть південні області України, інші ж тільки готуються, морально і фізично: оновлюють техніку. «Передовиком виробництва», звичайно, є Автономна Республіка Крим, де станом на початок тижня ранні зернові були зібрані майже на половині площ. За даними Міністерства агропромислового комплексу АРК, кримські аграрії намолотили 591 тисячу тонн. Цьогорічне збіжжя відзначається ще й «плодовитістю». Так, середня урожайність кримських зернових становить 23,5 центнера з гектара, що порiвнянно з минулим роком (17,5 центнера з гектара) виглядає досить-таки непогано.

Як назвати режим, за якого селяни змушені ховати худобу по лісах та байраках? З історії відомо, що щось подібне відбувалося в Україні в часи Другої світової війни. Судячи з того, що розповідають окремі мешканці Станично-Луганського району сьогодні, ті часи поступово повертаються. Але поступово зростає й спротив селянства такому режимові. Щоправда, воно ще не гуртується в партизанські загони і не пускає під укіс фашистські потяги — все ще сподівається досягти порозуміння мирним шляхом.

Президент України Леонід Кучма наклав вето на закон про продовження мораторію на торгівлю землею сільськогосподарського призначення до 2007 року, який Верховна Рада ухвалила 17 червня.

У неділю, 27 червня, о 6.30 ранку прохідна ВАТ «Дніпромлин», що на вулиці Горького у Дніпропетровську, привернула увагу небаченим багатолюддям, розбавленим різними гаслами та прапорами. Близько трьохсот чоловік зосередилися і на території підприємства. Мало хто сумнівався, що цей переполох пов'язаний із ЗАТ «Укрзернопром», яке вже давно зазіхало на контрольний пакет акцій Дніпромлину. Колектив останнього, звісно, відбивався як міг. Нині, що називається, дійшло до краю.

На території трьох районів Черкащини — Уманського, Христинівського та Маньківського — із самісінької весни не було й краплі дощу. Сонце немилосердно сушить те, що селяни з такими потугами засіяли, i від цього у хліборобів уже не витримують нерви. Причини бездощів'я офіційно ніхто пояснити не може, тим часом черкаські аграрії мають щодо цього власну думку: у цьому винні будівельники славнозвісного автобану «Київ—Одеса», який нині посилено зводиться, аби встигнути «здатись» у визначений термін, до Дня незалежності. Мовляв, спеціальні літаки розганяють хмари, забезпечуючи цим ясну погоду для будівництва платної траси. Але селянам від цього не легше — поля горять.

Відоме агітаційне гасло «Пийте, діти, молоко — будете здорові!» вже не актуальне для дітлахів Рівного. Річ у тім, що давно простоює Рівненський міський молокозавод, працівники не отримують грошей, а керівництво підприємства, власне, як і міська та обласна влада, вдають, що нiчого не сталося. Працівники колишнього міського молокозаводу збираються вирішити проблему по-своєму — влаштувати пікети біля приміщення облдержадміністрації з вимогою до глави обладмiнiстрацiї Миколи Сороки особисто розібратися в ситуації.

Днями на Черкащині неподалік села Русалівки Маньківського району у тамтешнього бджоляра Возного враз склали крильця 15 відсотків бджіл. Ще зранку господар цих трудівниць помітив їхню дивну поведінку: замість того, щоб мирно гудіти й носити у вулики мед, бджоли вели себе агресивно й сердилися невідомо чому.