«Якщо у вівторок ми оперативненько ухвалимо закон про вибори, а в середу Президент швиденько його підпише, то не виключено, що в четвер уже внесемо й зміни до Конституції». Приблизно так, судячи з їхніх коментарів пресі, міркували високопоставлені «більшовики», продовжуючи собі роботу ще на один сесійний тиждень. Як не обурювалися депутати-мажоритарники (до речі, представники не лише опозиційного, а й пропрезидентського таборів), що в них забирають цілий тиждень роботи на округах, Банкова була невмолима: треба, значить треба.

Схоже, президенти антагоністичних сторін, може, й неглибоко, але все-таки закопали сокиру війни. З учорашнього ранку всі економічні санкції проти Аджарії, що діяли протягом чотирьох останніх днів, знято, так розпорядився грузинський лідер Михайло Саакашвілі. Крига скресла після того як Саакашвілі та аджарський лідер Аслан Абашидзе провели в Батумі багатогодинні перемовини. Отже, відучора батумські авіа- та морський порти працюють у нормальному режимі, як і аджарська залізниця; відновлено також банківські операції і роботу на прикордонному з Туреччиною пункті «Сарпі». У відповідь Аслан Абашидзе відмінив комендантську годину та надзвичаний стан, що діяв у автономії ще з листопада минулого року, і наказав вилучити всю неоформлену зброю.

Учора було здійснено замах на життя президента Тайваню Чен Шуйбяня та віце-президента країни Аннетти Лю. Президент та його заступниця відвідували у рамках президентської виборчої кампанії розташоване на півдні цієї острівної країни місто Тайнань. О 13.45 за місцевим часом по них було здійснено постріл з вогнепальної зброї, коли їхній відкритий джип проїздив повз натовп. Куля зрикошетила об кістку правого коліна віце-президента та потрапила в живіт президента.

Останні події на Луганщині, у місті Красний Луч, яскраво показали, що Леонід Кучма, як завжди, розпочав свою реформу не з того кінця. Бо перед тим, як перерозподіляти повноваження «нагорі», Президентові б не завадило спершу розібратися з відвертим політичним бандитизмом власних представників на місцях.

Про переслідування законно обраного краснолуцького мера Сергія Лук'яненка обласними керманичами «УМ» повідомляла у вересні. Після того пана Сергія вже встигли навіть посадити за грати, а потім він опинився в лікарні, де хворого на серце чоловіка протягом деякого часу тримали буквально прикутим до ліжка.

Сьогодні в день першої річниці початку війни в Іраку, в більшості країн світу у рамках Всесвітнього маршу миру пройдуть антивоєнні акції. В Україні за організацією такого дійства взялася Компартія, закликавши збиратися на майдані Незалежності у Києві.
Сьогодні виповнюється рік від початку американсько-британської інтервенції до Іраку. За цей час так і не з'явилося однозначної відповіді, наскільки виправданою була ця війна, що почата і триває без санкції ООН. Єдиним незаперечним досягненням антиіракської коаліції стало повалення режиму Саддама Хусейна та арешт самого диктатора. Певним успіхом можна вважати недавнє прийняття тимчасової Конституції, в якій, хай і дуже невиразно, але все ж накреслено шляхи подальшого руху країни у бік демократизації. За рік, що минув, ще більше зросли сумніви стосовно легітимності війни, оскільки в Іраку не виявлено зброї масового знищення, американсько-британські твердження про наявність якої і стали головним приводом для інтервенції. Натомість усе чіткіше вимальовується справжній привід війни — іракська нафта. Більшість контрактів на відбудову Іраку, модернізацію його інфраструктури та постачання необхідних матеріалів та обладнання Пентагон призначає американським та британським фірмам. Участь інших країн є, скоріше, символічною.

«Європейський Союз із великим сумом відзначає»... Так зазвичай починаються некрологи. Однак ніхто з керівництва ЄС, на щастя, не помер. А підписану живим-здоровим президентом Євросоюзу Романо Проді декларацію, яка розпочинається вищенаведеним рядком, можна назвати некрологом хіба що українській демократії. Бо відзначається в цьому документі, «що кілька нещодавніх подій подають негативні сигнали в контексті демократичних стандартів та підготовки до президентських виборів в Україні 31 жовтня». Як сказано у повному перекладі звернення, котрий розміщений на українському сайті Бі-Бі-Сі, «ЄС висловлює жаль з приводу того, що низка заходів, вжитих нещодавно, справила негативний вплив на незалежні засоби масової інформації у період підготовки до президентських виборів у жовтні — тоді, коли інформація із різноманітних джерел, незалежність та розмаїтість ЗМІ як ніколи важливі для українського народу, який робить свій демократичний вибір».

Верховна Рада мчить до пікової точки реформування політичної системи просто-таки семимильними кроками — позавчора на вечірньому засіданні парламентарії ухвалили в першому читанні й одразу ж у цілому закон про вибори Президента України, який був однією з передумов остаточного ухвалення змін до Конституції. Причому зелений рядок (той, що «за») на парламентському табло блимав досить солідним числом: закон підтримали аж 400 депутатів.

Напередодні голосування, як зазначає Лабораторія законодавчих ініціатив, конституційна комісія ВР внесла на розгляд народних депутатів новий, узгоджений варіант законопроекту. Судячи з усього, «комісіянти» працювали в поті чола, адже проектів, з яких треба було зліпити один, було, як кажуть у народі, «вагон плюс маленький возик». Під компромісним варіантом, основою для якого стали законопроекти «наших українців» Миколи Катеринчука і Юрія Ключковського та соціаліста Миколи Рудьковського, окрім цих трьох, поставили підписи координатор парламентської більшості Степан Гавриш, постійний представник Президента у ВР Олександр Задорожній, лідер Соцпартії Олександр Мороз та комуніст Григорій Пономаренко.

«Обов'язково подивися сьогодні Піховшека, він, кажуть, якусь «бомбу» оприлюднить», — по секрету порадила минулої неділі знайома, якій, у свою чергу, повідомив про потенційну «бомбу» дотичний до «плюсів» колега, котрому про це розповів ще хтось із колег-журналістів...

Учора Конституційний Суд оголосив висновки з приводу законопроекту політичної реформи, яку зараз завзято намагаються втілити у життя «більшовики», заручившись підтримкою комуністів та соціалістів. Несподіванки не сталося — «парнокопитний» проект, прийнятий «ручним» голосуванням 24 грудня, з унесеними у нього 4 лютого змінами (вилученням статей про вибори Президента у парламенті та обрання суддів на 10 років) визнано таким, що відповідає Конституції. За це рішення, як повідомляють «Українські новини», проголосувало 13 суддів КС, проти висловились 4.

Учора стало остаточно відомо, що в останню неділю жовтня, як передбачає Конституція, відбудуться всенародні президентські вибори — Верховна Рада на своєму вчорашньому засіданні врешті прийняла відповідну постанову (хоча Іван Плющ вніс її ще минулого року). Після відмови від норми про вибори гаранта у Верховній Раді норму про дату виборів — 31 жовтня — підтримали і «більшовики», й опозиціонери: на електронному табло висвітилося доволі рідкісне для нашого парламенту число голосів «за» — 429.