Деяким політичним силам без провокацій жити нудно й нецікаво. Звісно, незабаром вибори, де фахівці з брудних технологій, ціла армія яких уже, вочевидь, готується до президентської кампанії під пильним оком кураторів з Банкової, зможуть розійтися на повну котушку. Але на те вони й фахівці, щоб розпочати підготовку до гарячої пори зарання, аби встигнути «набити руку». Одним із чергових етапів їхньої «розминки», судячи з усього, став рімейк історії з подвійним громадянством «нашого українця» Євгена Червоненка.

Позавчора завершився тижневий «тур» Україною співдоповідачів Парламентської Асамблеї Ради Європи Ренати Вольвенд та Ханне Северінсен. У порівнянні з попередніми, січневими, ці відвідини були для доповідачок значно спокійнішими. Панове Корчинський та Джангіров уже не називали європейських гостей у «темниковому» телеефірі «старушенціями». А представники влади приділяли Вольвенд та Северінсен більше уваги (щоправда, їм не вдалося погомоніти з Президентом, хоча це й входило в план поїздки), намагаючись усюди, де можна, підстелювати європейкам «килимки» демократії. Як наслідок — доповідачки поїхали з України з думкою, що в українців «є всi можливостi, щоб провести бiльш чеснi i прозорi вибори». При цьому Ханне Северінсен, яка висловила цю фразу, додала: «Вибори будуть чесними, якщо вони (політики. — Авт.) дотримають своїх обiцянок». А обіцянок, як і запевнень у невідворотності демократизації, доповідачкам наговорили багато.

Колишній кандидат у президенти США та екс-головком Збройних Сил НАТО в Європі Уеслі Кларк повідомив журналістам, що його візит в Україну відбувався на гроші зятя Леоніда Кучми Віктора Пінчука — олігарх сплатив високоповажному американцю гонорар за публічний виступ. Після Джорджа Сороса, Джорджа Буша-старшого Кларк став ще одним впливовим американцем, який завітав до України з приватним візитом на запрошення саме Віктора Пінчука і який, користуючись широким розумінням приватності візиту, зустрічався з українськими можновладцями, насамперед з Президентом Кучмою. На відміну від Сороса та Буша, Кларк обмежився тільки зустрічами з владою і знайомитися з опозиційними лідерами не став.

Правдивого політика можна порівняти з новозеландським папугою какапо — кілька цих надзвичайно рідкісних птахів у природі нібито ще існує, але їх майже ніхто ніколи не бачить. Олександра Волкова, на відміну від непомітного на тлі тропічної рослинності нелітаючого папуги, не побачити складно, хоча колишній «директор-розпорядник» Верховної Ради, за його словами, завжди каже тільки правду. Цей масивний у прямому сенсі слова нардеп завжди на виду і завжди в центрі уваги журналістів, які за те й люблять Олександра Михайловича, що від нього можна почути ТАКЕ, чого при тверезому розумі не скаже жоден інший політичний діяч. І йдеться не лише про слова, які на письмі прийнято позначати трикрапками, хоча без «міцного слівця» не обходиться фактично жодне його інтерв'ю. Звісно, до Волкова можна ставитися по-різному, але особисто поспілкувавшись із парламентським «важковаговиком», який не звик лицемірити й відмовлятися від старих друзів, його мимоволі починають поважати навіть найзатятіші опоненти.

Дарма Геннадій Васильєв побоявся, тобто не зміг прийти перед ясні очі народних депутатів і особисто зачитати їм інформацію про активні дії Генпрокуратури щодо розслідування подій у Мукачеві. Парламентарії не змогли не те що звільнити керівника ГПУ з посади, а навіть поставити на голосування відповідну постанову, внесену головою парламентського Комітету з питань державного самоврядування Анатолієм Матвієнком.

Генеральний прокурор, особливо якщо його ім'я Геннадій Васильєв, — особа дуже заклопотана. Настільки, що через надмірну зайнятість не має часу навіть прийняти запрошення своїх колишніх колег по парламенту й особисто завітати до Верховної Ради з інформацією щодо виборчих подій у Мукачеві. Але, вочевидь, пам'ятаючи про своє депутатське минуле, зовсім зневажити парламентаріїв екс-нардеп Васильєв не міг (тим паче, що ВР може його й відставити), і таки приділив їм якусь годину в своєму напруженому генпрокурорському графіку. Щоправда, замість конструктивного діалогу з головою ГП законодавцям довелося обмежитися заочним заслуховуванням його натхненного монологу в телесюжетах: у вівторок увечері Геннадій Андрійович присвятив народним обранцям цілу прес-конференцію.

Вибори першого після повалення режиму Саддама Хусейна президента Іраку тривали останні два дні і скидалися на трагікомічний фарс. Претендентів було два: 81-річний суніт Аднан Пачачі, який виступає за продовження присутності окупаційних сил в Іраку і кандидатуру якого підтримували США та ООН, і 41-річний інженер за освітою та суніт за віросповіданням шейх Газі аль-Явар, кандидатуру якого підтримували більшість з 22 членів Правлячої ради Іраку. Інформагенції повідомляють, що між радою та американською адміністрацією існувала домовленість: американці призначають прихильний їм склад нового уряду, а рада визначається з президентом. Та після обрання членів нового кабінету американська адміністрація порушила домовленість і розпочала жорстко наполягати на «своєму» кандидаті у президенти, доволі літньому як для політики Пачачі, який, до того ж, у минулому був на утриманні ЦРУ.

Те, про що тривалий час говорили у кулуарах парламенту і про що не раз писала «УМ», схоже, збудеться: Голова парламенту Володимир Литвин нарешті отримає членський квиток Аграрної партії і, цілком можливо, очолить її. Ще наприкінці минулого тижня таку думку, перебуваючи в Луцьку, «офіційно» висловила Катерина Ващук — народний депутат і один iз найвпливовіших «аграріїв». Катерина Тимофіївна розповіла, що нового голову АПУ, себто Литвина, обиратимуть на черговому партз’їзді, який відбудеться у червні. «Він — справді селянин, народився у селі, його родина живе там, у нього ані з серця, ані з душі не вийшло село», — не скупилася на компліменти Литвину пані Ващук.

За попередніми підсумками підрахунку голосів на довиборах, у 136-му одномандатному округу Одеси перемогу одержала «людина адмінресурсу» — заступник голови Одеської облдержадміністрації Антон Кіссе, який досі був також депутатом Одеської міськради, чільним представником болгарської діаспори в Україні і нібито навіть радником віце-прем'єра Азарова. Як стало зрозуміло з останнього діалогу з журналістами, депутат Кіссе має намір працювати в парламентському комітеті з прав людини, очолюваному «нашоукраїнцем» Удовенком, а голосуватиме, найвірогідніше, солідарно з фракцією «Трудова Україна» чи й увійде до неї.