Період бурхливого партійного будівництва в Україні закінчився (чи призупинився?) досить давно. Принаймні протягом останнього року новини з «партійного фронту» стосуються здебільшого перейменування, а то й узагалі ліквідації політичних сил, але аж ніяк не їх народження. Тому інформація про появу на політичній карті держави нової, більше того, досить солідної партії не могла пройти непоміченою. Тим більше що очолив новонароджене дитя міністр транспорту Георгій Кірпа, ім'я якого свого часу називали в переліку «темних конячок», здатних піти на президентські вибори в ролi наступника Леоніда Кучми.

З Олександром Куликом читачі «України молодої» зі стажем познайомилися 10 років тому. Саме наша газета першою розповіла про його «політичне» звільнення з посади редактора полтавської міської газети.
Після того Кулик заснував обласну газету «Полтавська думка», яка виконує роль тієї щуки, що не дає дрімати місцевим і столичним владним «карасям», став відомим не лише на Полтавщині журналістом, правозахисником, громадським діячем. Тож зовсім не випадково блок Віктора Ющенка «Наша Україна» на проміжних виборах до парламенту у 151-му окрузі на Полтавщині, які відбудуться 20 червня, зробив ставку саме на Олександра Кулика.
У списку з понад 20 кандидатів, претендентів на депутатський мандат, є й інші представники опозиційних сил. Однак у відвертих розмовах вони самі зізнаються, що йдуть на вибори лише задля того, аби «засвітитися», попіарити себе і свою партію чи громадську організацію. Єдиним кандидатом, здатним перемогти представників кількох провладних олігархічних кланів, був і залишається Олександр Кулик, з яким розмовляє власкор «УМ».

«Україна молода» разом з Інститутом психології ім. Г. Костюка за підтримки Міжрегіональної академії управління персоналом у березі-квітні цього року провела опитування громадської думки щодо нашого життя-буття.
Ми опрацювали 837 анкет, отриманих поштою, а також традиційними соціопсихологічними методами, і щиро дякуємо всім нашим добровільним помічникам за неоціненну допомогу.
Як і обіцяли, сьогодні ми знайомимо вас із результатами нашої співпраці.

Трохи більше 44 відсотків — така середня активність виборців 25 країн розширеного ЄС на виборах до Європарламенту, які відбулися 10—13 червня. Це найнижчий показник за останні 25 років, тобто від часу проведення перших загальних і прямих виборів до Європарламенту. В десяти нових країнах ЄС не спрацювали ентузіазм та елемент новизни, на який розраховували апологети євроінтеграції. Навпаки, явка виборців «старої» Європи була заначно вищою. Найганебніше повелися громадяни Словаччини та Польщі, де до дільниць навідалися лише, відповідно, 17 і 20 відсотків виборців. Президент Польщі Александр Кваснєвський вважає брак інтересу виборців своєї країни до виборів у керівні органи ЄС доказом громадянської незрілості та браку відповідальності у своїх співвітчизників. А голова Сейму Польщі Юзеф Олекси вважає, що низька активність є результатом розчарування поляків ситуацією в країні: люди наразі побачили результати вступу до ЄС у вигляді зростання цін, але ще не встигли відчути на собі переваг членства в ЄС.

Соціалістична партія не опуститься до співпраці з Віктором Медведчуком (політреформа не рахується, бо це був ситуативний союз). У цьому запевнив «Громадське радіо» лідер СПУ Олександр Мороз, пояснивши неможливість такого альянсу негативним ставленням до СДПУ(о)... Соціалістичного інтернаціоналу. Як уже розповідала «УМ», українську Соцпартію свого часу радо прийняли до цієї організації, тоді як «об'єднаним» соціал-демократам про вступ до неї можна тільки мріяти. «Яким чином я можу співпрацювати з СДПУ(о) на наступних виборах, якщо в Соцінтерні, членами якого ми є, з есдеками навіть розмовляти не хочуть? Як я там буду пояснювати співробітництво, наприклад, із Григорієм Суркісом? Це абсурд», — слушно зауважив Мороз. А припущення про те, що між ним та Медведчуком може існувати якась домовленість (у кулуарах українського політикуму час від часу з'являються чутки про те, що в разі перемоги лідера Соцпартії на президентських виборах Прем'єр-міністром може стати саме нинішній глава АП), Олександр Олександрович назвав «мареннями», які він не коментує.

Голодування як крайня форма протесту практикується у політичному житті Білорусі з 1995 року. Тоді опозиційна фракція депутатів Верховної Ради 12-го скликання на чолі з присутнім ще на той час у політиці лідером Білоруського Народного Фронту Зеноном Позняком хотіла змусити президента Олександра Лукашенка відмовитися від ідеї змінювати Конституцію та державну символіку на стару, радянську. Відтоді у країні постійно голодують «через політику» — то підприємці, то таксисти і робітники, то політв'язні. Минулого тижня безстрокове голодування оголосили депутати фракції «Республіка».

У тому, що одним із головних елементів виборчої кампанії кандидата в президенти від влади буде протиставлення, умовно кажучи, Віктора Януковича як симпатика «братньої Росії» «ставленикові буржуйського Заходу» Ющенку, сумніватися не випадає. Особливо з огляду на те, що деякі особливо ревні мас-медійні прислужники Банкової вже почали активно «розминатися» в цьому напрямі, сподіваючись запорошити мізки мешканцям східних та південних регіонів України, яких лякає сама думка про те, що Російська Федерація може стати нам ворогом. При цьому неодноразові запевнення самого Віктора Ющенка та його соратників по «Нашій Україні» в тому, що вони виступають за партнерські, рівноправні стосунки з Росією, у підконтрольних «темникам» ЗМІ потрапляють до категорії «ігнорувати». Однак усе це не заважає «НУ» й далі налагоджувати контакти із північними сусідами. Як повідомляє прес-служба блоку, вчора Віктор Ющенко провів зустріч із Надзвичайним та Повноважним послом Російської Федерації в Україні Віктором Черномирдіним.

Генеральна прокуратура внесла подання до парламенту про позбавлення депутатського імунітету Юлії Тимошенко. Як повідомив учора на прес-конференції Генпрокурор Геннадій Васильєв, лідерку БЮТі хочуть притягнути до кримінальної відповідальності на підставі матеріалів Володимира Боровка, який представився її помічником. Ідеться про спробу дати хабара суддям суду першої інстанції для звільнення з-під варти екс-керівників корпорації «ЄЕСУ» Геннадія Тимошенка та Антоніни Болюри.

У Ніжині все ще продовжують вірити в доброго «царя». Тому, напевне, і йдуть iз цього райцентру листи від депутатів, ветеранів до Президента України, Генерального прокурора, глави президентської Адміністрації з проханням «розібратися», «допомогти», «вплинути» тощо. Наївні люди, невже вони не здогадуються, що без згоди «царського намісника» на Чернігівщині та його патрона в Києві ніякі «катаклізми», в тому числі й місцевого масштабу, не відбуваються? І в мера Ніжина та місцевої влади, яку вони прагнуть захистити, «волосина з голови не впала б», якби вони перебували під патронатом «губернатора» Валентина Мельничука — соратника Віктора Медведчука по СДПУ(о). У принципі, більшість людей можна зрозуміти, адже владу вони не ділять на «гілки», вона для них єдина. І мала б працювати на благо своїх громадян, за рахунок податків яких живе і благоденствує .

Нещодавно організація «За Україну! За Ющенка!» почала свою діяльність і в Житомирській області. Менш ніж за місяць крайова «ЗУЗЮ» поповнилася кількома тисячами членів і активно продовжує розвиватися. На Житомирщині давно була потреба у створенні такої організації. Люди, які з певних причин не бажали долучатися до якихось партій, хотіли стати під знамено об'єднання, яке декларує собі за мету перемогу Віктора Ющенка на майбутніх виборах. Версію про незаповненість цієї громадсько-політичної ніші підтверджують симпатії житомирян. На минулих виборах, попри традиційно високий рівень підтримки «лівих», «НУ» зібрала на Житомирщині найбільше — майже 22 відсотки — голосів електорату.
Очолив обласний осередок «ЗУЗЮ» Юрій Спіженко, голова Житомирської облорганізації Української народної партії, — людина з велетенським досвідом організатора, менеджера і політика. В часи перебудови й на світанку незалежності Юрій Прокопович обіймав посаду міністра охорони здоров'я, а нині очолює Фармацевтичну асоціацію України. Окрім того, Спіженко відпрацював дві каденції у Верховній Раді, тож є сподівання, що з таким досвідченим політиком організація «За Україну! За Ющенка» на Житомирщині матиме суттєву підтримку. Про те, яким чином Юрій Прокопович збирається виправдовувати сподівання і довіру своїх колег, він розповів у інтерв'ю кореспондентові «УМ».