Уже другий тиждень, щодня, вставши з ліжка, я одразу ж іду пишатися українськими металургами. Ще б пак — за минулий місяць наростили хлопці обсяг виробництва майже на 12%! Із усвідомлення, що дванадцять — це багато, а особливо у кризу, я відкриваю інтернет. І далі милую око урядовою статистикою: інфляція зменшується, платіжний баланс стрімко поліпшується, ВВП та все, що досі падало, починає загрозливо підніматися... Ще місяць–другий — і взагалі будемо ми з вами ого–го!..

Величезний бюджетний дефіцит, який дістався у спадок уряду Миколи Азарова, змушує його активно шукати зарубіжних кредиторів. Найоптимальнішим серед них є Світовий банк, позики якого, скажімо, на відміну від кредитів Міжнародного валютного фонду, можна зараховувати напряму до бюджету. Мабуть, розуміючи свою роль та вагу в історії новіт­ньої України, Світовий банк позавчора оприлюднив свої вимоги до нової української влади. І натякнув: якщо домашнє завдання банкірів у Києві не виконають, грошей нам не бачити.

Чергове засідання уряду, котре мало відбутися вчора вранці, скасували. І хоча після програних Юлією Тимошенко виборів орган виконавчої влади лихоманить, цього разу урядовці зіграли на випередження. Тобто провели свою нараду на день раніше, призначивши її початок на 18ту годину. І, мабуть, цілком випадково... забули запросити на нього пресу.

Ситуація в українській економіці залишається тривожною. Особливо — з огляду на великий обсяг внутрішніх боргів. Новопризначена перша заступниця голови адміністрації Президента Ірина Акімова допустила, що в Україні може бути зафіксований технічний дефолт. «Вільні гроші на рахунках казначейства зараз складають тільки 0,1% від обсягу зобов’язань, які потрібно проплачувати. Це означає, що порожня казна не може в нормальному режимі обслуговувати всі необхідні рахункові зобов’язання», — зазначила Акімова. Ще до виборів незалежні експерти та Рахункова палата з’ясували, що обсяги зобов’язань у країні становлять близько 25—25,4 мільярда гривень, а на казначейських рахунках розміщено близько двох мільярдів.

Попрощавшись з Юлією Тимошенко, яка перебувала на посту Прем’єр–міністра два останні роки і ще три місяці, країна отримала нагоду спокійно та виважено, без політичних відтінків та передвиборчих гасел, проаналізувати головні результати її роботи. І зрозуміти, які перспективи втрачає, а які можливості здобуває Україна після завершення епохи Леді Ю. Із великої кількості невдач та перемог ми обрали найрезонансніші.

Учора Прем’єр Юлія Тимошенко в екстреному порядку зібрала своїх міністрів на позачергове засідання. Оскільки ж наступного дня Верховна Рада планувала голосувати про недовіру нинішньому уряду, засідання викликало небувалий ажіотаж та, відповідно, наплив присутніх: запрошені і преса добрих півгодини штовхали одне одного у вузенькому коридорчику перед малою залою, намагаючись першими почути сподівану новину. Від Юлії Володимирівни з нетерпінням чекали сенсацій. Дехто навіть стверджував, що «точно знає» — Юля, мовляв, сама оголосить про свою відставку і випередить політичних опонентів.

Новообраний Президент України днями підписав три укази, спрямовані на реформи у сфері економіки. Першим він заснував комітет з економічних реформ і призначив його керівником свою соратницю, першого заступника керівника адміністрації Президента Ірину Акімову. Вже з першого погляду помітно, що цей документ глибоко заходить на «територію», яку «контролює» Кабінет Міністрів. Так, новостворений комітет моніторить ситуацію в економіці, визначає ефективність роботи уряду та подає свої висновки, що і як треба зробити по–іншому.

«Підвішена» ситуація нинішнього Прем’єр–міністра Юлії Тимошенко та бажання зберегти за собою посаду змушують її робити нетрадиційні кроки. Один із таких Юлія Володимирівна поглиблено презентувала на вчорашньому засіданні уряду. З’явившись перед публікою, леді Ю одразу ж нагадала всім про озвучений днем раніше план Х із ініціативою голосувати про недовіру до її кабінету.

«Опустивши» торік свій ВВП на 14% (саме таку цифру називають сьогодні незалежні експерти), Україна втратила 60 млрд. гривень. Ці дані днями оприлюднили аналітики секретаріату Президента. Причинами економічних проблем, на їхню думку, є погіршення ситуації на зовнішніх ринках, значне уповільнення інвестиційної динаміки, зміцнення позицій тіньової економіки, а також падіння доходів населення.

Події кінця минулого тижня змусили понервувати наших співвітчизників, які зберігають свої заощадження у твердій валюті: американська валюта опустилася на нашому міжбанківському ринку нижче «психологічної» позначки 8 гривень. За безготівковий «вічнозелений» давали 7,99. Зазвичай, ситуація на міжбанку через деякий час повторюється і в обмінних пунктах. А тут ще й у світі дешевшає євро, причому аналітики стверджують, що процес тільки набиратиме швидкості, оскільки економічні проблеми, які тиснуть на євровалюту, має не тільки Греція, а й Іспанія та Італія...