Днями в одну з аудиторій Полтавського політехнічного коледжу, де сиділи першокурсники, разом із їхньою викладачкою зайшов помічник начальника Київського райвідділу міліції обласного центру Володимир Пасічко. Але зовсім не для того, щоб читати юнакам і дівчатам загальні профілактичні нотації чи гудити конкретного правопорушника. Цього разу в майора міліції була набагато приємніша місія: вручити почесну грамоту від керівництва райвідділу першокурснику Кирилу Кудрі. Останній, як з’ясувалося, випадково став свідком зухвалого грабунку.

Днями виповнилося 115 років із дня народження борця за волю України, воїна і письменника, автора знаменитого «Холодного Яру» Юрія Горліса–Горського. На його малій батьківщині — Полтавщині — про ту дату згадали тільки націоналісти.

У столиці Таджикистану — Душанбе — відбулися урочистості з нагоди передачі п’ятнадцяти нових найсучасніших пасажирських вагонів виробництва Крюківського вагонобудівного заводу державному підприємству «Таджицька залізниця».

На Полтавщині видатний український архітектор, художник, дизайнер, один із творців нашого національного стилю у мистецтві Василь Кричевський і працював, і відпочивав. Хоча й бував тут переважно наїздами. А от найяскравіша перлина його творчості — спроектований на початку минулого століття будинок Полтавського губернського земства — «поселився» в цьому краї назавжди.

Позавчора урочистості з цієї нагоди відбулися на Лубенщині: в селі Біївці, де народився майбутній поет, і в Тарандинцях, куди він ходив до школи–десятирічки. Спершу очільники районної влади та представники громадськості відвідали збережену земляками материнську хату в Біївцях, поклали квіти до пам’ятника, а потім у музеї Василя Симоненка Тарандинцівської школи вшанували цьогорічних лауреатів іменної літературної премії.

Першого січня, після тижневого перебування в реанімаційному відділенні обласної клінічної лікарні, померла 19–річна мешканка міста Гребінка, котру доправили сюди у стані коми.

Націоналістична смолоскипна хода з нагоди чергової річниці від дня народження провідника ОУН відбулася в Полтаві вже вдруге. Близько двохсот чоловіків, переважно молодих, зі смолоскипами, синьо–жовтими, червоно–чорними і позначеними партійною символікою «Свободи» прапорами пройшли центром міста до пам’ятника українським загиблим козакам.

Позавчора в будинку облпрофради зібралося близько 200 полтавців, щоб ушанувати пам’ять видатного борця за волю України, багаторічного політв’язня, дисидента–«шістдесятника» і, власне, одного з творців нашої незалежної держави В’ячеслава Чорновола. Прикметно, що до організації згаданого вечора пам’яті найвідомішого провідника Народного руху України нинішні очільники обласного осередку НРУ не мали жодного відношення. Вони ж бо «світяться» зараз тільки перед виборами, коли настає час безсоромного використання легендарного рухівського бренду. Тож і влаштовували захід під егідою обласної «Просвіти» за фінансової підтримки «Фронту змін», і були його учасниками переважно «старі», справжні рухівці.

Народний депутат від ВО «Свобода» Юрій Бублик — мажоритарник, обраний до ВР на Полтавщині, — підготував подання до Конституційного Суду стосовно легітимності парламентської фракції КПУ. Як повідомив Бублик на прес­конференції, тристорінковий текст цього документа найближчим часом узгодять у їхній фракції та залучать до підписання колег із «Батьківщини» й «УДАРу». Пан Юрій не сумнівається, що під «антикомуністичним» поданням вдасться зібрати 45 депутатських підписів, необхідних для такого подання до КС.

У 1997 році Михайло Пономаренко почав плекати свій «Сад». Такою була назва селянського (фермерського) господарства, заснованого ним тоді у селі Потічок Решетилівського району, де жив із сім’єю. З 2002 року членами СФГ стали дружина Тамара та діти — син Володимир, дочки Наталя й Тетяна. І головний «садівник», і члени його родини, звісно, усвідомлювали, що на «гілках» їхнього дітища будуть і рясні плоди, і пустоцвіти. Однак того, що доведеться пережити за останні півроку, не могли уявити навіть у найжахливіших снах...