Скорбота у стилі диско

Полтава залишається чи не єдиним обласним центром, де досі немає бодай скромного пам’ятного знака жертвам Голодомору, встановленого від імені влади і, власне, від Української держави. Про цю ганьбу з болем у серці говорили учасники громадянської панахиди, що відбулася у Полтаві. Після виступів ветеранів, науковців, опозиційних депутатів під звуки метронома, що сповіщав про загальнонаціональну хвилину мовчання, більше півтисячі людей схилили голови, а потім жалобною ходою, яку очолювали священики, вирушили до Святоуспенського собору УПЦ Київського патріархату. Там молебень за упокій душ убієнних голодом відправив архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір.

«Хатня куля» у скроні

Минулої п’ятниці надвечір медики «швидкої», котрі прибули за викликом про травмування дитини в одному з будинків на вулиці Лейтенанта Дніпрова у Кременчуці, змушені були викликати на підмогу фахівців МНС. Адже з’ясувалося, що чотирирічний хлопчик упав на шуруп, який стирчав з одвірка міжкімнатних дверей на відстані близько 30 сантиметрів од підлоги. Шуруп увійшов у голову малого біля лівої скроні. Зрозуміло, що робити будь–які медичні маніпуляції на життєво важливому органі за таких умов практично неможливо. Тому бійці пожежно–рятувальної частини №6 визволяли потерпілого з того страхітливого «полону» нетрадиційно: пилкою–ножівкою випиляли фрагмент одвірка зверху і знизу голови хлопчика... Відтак його відвезли в реанімаційне відділення місцевої дитячої лікарні. Та все ж для поглибленого обстеження й лікування його в суботу вночі перевезли в Полтаву.

Бив «рефлекторно», тому й «несподівано»

Днями голова Автозаводського районного суду Кременчука Ліна Обревко оголосила вирок 26–річному депутату Кременчуцької райради, директору ТОВ «Інфокремінь» Ігорю Митюку. Нагадаємо, 30 серпня на засіданні сесії Автозаводської райради, під час виконання Державного Гімну, він майже боксерським ударом у голову зламав щелепу 55–річному колезі–депутату з фракцiї «Батькiвщина» й начальнику управління благоустрою та екології Кременчуцької міськради Сергію Гаріфову. Прокуратура кваліфікувала такі дії як «хуліганство та завдання тілесних ушкоджень середньої тяжкості» й зажадала покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Суд відміряв депутату півтора року обмеження волі, тобто перебування у виправній установі відкритого типу, яку зазвичай називають колонією–поселенням, із відшкодуванням завданих ним збитків: міській казні за тривале лікування посадовця у третій міській лікарні — 16 390 грн., пану Гаріфову — 13 230 грн. матеріальної та 20 000 моральної шкоди (останню сам потерпілий оцінив у мільйон грн. — Авт.).

Земними шляхами козака із зірки

Земними шляхами козака із зірки

На малу батьківщину свого знаменитого батька — борця за волю України, письменника Юрія Городянина–Лісовського, більш відомого під творчим псевдонімом Горліс–Горський, — нещодавно вперше приїхала його дочка Лариса Лісовська. Вона побувала в селі Демидівка Решетилівського району, де тато народився, зу­стрілася з громадськістю обласного центру. А оскільки запросив її сюди Полтавський медіа–клуб, то вже з перших хвилин перебування на батьківській землі вона опинилася «в полоні» журналістів. Останні намагалися добути якомога більше нової інформації про її батька — професійного військового, котрий став вояком армії УНР, а потім, волею долі, — «холодноярцем», близьким сподвижником провідників цієї легендарної республіки, яка у 1919—1922 роках успішно протистояла московсько–більшовицькій навалі у самісінькому серці України. Та, зрештою, описав ту запеклу борню під гаслом «Воля України або смерть!» у своєму блискучому документальному романі «Холодний Яр»...

«Домашнє завдання» від Тараса

«Домашнє завдання» від Тараса

Минулої п’ятниці у Полтаві відбулися урочистості з нагоди відкриття традиційного міжнародного мовно–літературного конкурсу імені Тараса Шевченка, який уже третій рік поспіль влаштовують під егідою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України на виконання відповідного указу Президента. Власне, конкурсні завдання учасники почнуть виконувати пізніше (на Полтавщині — 24 листопада), а до Дня української писемності та мови приурочили саме презентаційно–святкову частину згаданого творчого змагання.

Хутро з барахолки

Цей інтернет–магазин з офісом у Полтаві не міг не привабити шанувальників одягу з якісного натурального хутра. Коштує така розкіш, як відомо, недешево, та саме віртуальний продаж за відсутності крамниць із вітринами дозволяв суттєво знизити ціни. Тим паче що йшлося про хутряні вироби преміум–класу, виготовлені в Італії, Німеччині та Греції. Принаймні в тому запевняли потенційних власників імпортних шуб і кожушків фундатори згаданого магазину на його сайті в інтернеті, вимагаючи від «щасливчиків» стовідсоткової попередньої оплати за товар.

Мирний «штурм» Саланга

Мирний «штурм» Саланга

Днями повноважні представники публічного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» та Організації Об’єднаних Націй підписали договір, згідно з яким ООН купить одразу вісім виготовлених у Кременчуці вантажівок.

Батькові чоботи в дорогу

Батькові чоботи в дорогу

У свої 88 Мотрона Андріївна Перебийніс добре пам’ятає деталі подій із далекого дитинства. А от німецькі слова вже позабувала. Мабуть, тому, що надто болючою для неї виявилася «мовна практика» у тій же Німеччині. Колись узагалі хотілося стерти з пам’яті всі обставини того вимушеного «відрядження» в неволю, та надто міцно вкарбувалися вони в душу й тіло...

Відлуння «Здвигу»

Відлуння «Здвигу»

У столиці українського гончарства — селищі Опішня — завершилися головні цьогорічні виставково–презентаційні та науково–практичні заходи, які тут, за традицією, відбуваються під егідою «профільного» Національного музею–заповідника й іменуються здвиженням.

«Попутки» до буцегарні

Днями співробітники Крюківського райвідділу міліції міста Кременчук затримали 21–річного молодика, котрий за лічені години примудрився викрасти одразу три (!) легкові автомобілі. Як з’ясувалося, перебуваючи у центрі міста, мешканець віддаленого мікрорайону Молодіжний вирішив добратися додому не на громадському, а на персональному транспорті. Тільки не своєму — чужому... Його «попутками» стали далеко не найпрестижніші автівки, господарі яких, очевидно, не надто переймалися їх охороною. Принаймні коли згаданий молодик підійшов до «неприкаяної» «Таврії», то виявив, що двері її відчинено, а ключ запалювання — на місці. Тож сів і поїхав...