Якщо вірити статистиці, День святого Валентина для більшості українців таки є святом. За результатами загальнонаціонального опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова, відзначити сьогоднішній «червоний день календаря» збирається майже половина дорослих українців — 45,2 відсотка. 38 відсотків із двох тисяч опитаних чоловіків та жінок очікують із цієї нагоди на подарунок, а 42 відсотки респондентів збираються самі зробити презент коханій людині. Причому середня сума запланованих на подарунки витрат становить аж 91 гривню.

Віктор і Катерина Ющенки

Віктор Ющенко познайомився з Катериною Чумаченко в літаку. На той час Віктор Андрійович працював у банку й летів із групою банкірів у відрядження до США, а пані Катерина (тоді ще — американка) супроводжувала делегацію як голова представництва в Україні компанії «Барентс груп», що виграла тендер Агентства США з міжнародного розвитку на проект реформування банківської системи України.

Так склалося, що місця Віктора й Катерини були поруч. Як згодом згадував Ющенко, розмова почалася з професійних банківських тем і поступово перейшла на Україну, її мистецтво й культуру...

Старий Новий Рік — дивна словесна конструкція, яка багатьох українців причаровує навіть більше, ніж «просто Новий рік». Бо чудес в оту староноворічну ніч буває більше, ніж з 31-го на 1-ше. Українці стали двічі святкувати Новий рік після реформи календаря у 1918 році. 14 січня — це свято за старим стилем.

«Музика лунає весь грудень скрізь і всюди: в крамницях, холах установ і навчальних закладів, у портах і вокзалах, — описує Різдвяні свята одна з емігранток нової хвилі до США. — І як було не сторопіти, уперше почувши в цьому потоку рідну мелодію: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка...» Виявилося, що «Щедрик» нашого Миколи Леонтовича — одна з найулюбленіших і найпопулярніших серед американців різдвяних мелодій. Вона звучить, до речі, і в грандіозному традиційному різдвяному щорічному шоу в Radio-City Нью-Йорка, подивитися на яке приїжджають з усієї Америки й навіть інших країн і яке виконують тут півтора місяця двічі на день...

У печі домліває борщ, підходить тісто у діжі. Жінки і діти прикрашають рушниками стіни, завішені старовинною зброєю. На одній iз них — картина «Козак Мамай». Усі в українських святкових строях. Це на козацьку заставу в село Великий Букрин на Київщині з'їхались козаки зі своїми сім'ями, щоб зустріти за звичаєм Новий Рік, дітей традиції навчити та й самим пригадати, як треба.

На Щедрий вечір (13 січня) готують скоромну (тобто збагачену м'ясом і маслом) вечерю: пироги, налисники, гречані млинці зі шкварками, тушковану з м'ясом капусту, вареники з сиром у сметані, різноманітні традиційні солодощі, узвар. У деяких місцевостях України готують другу кутю — Щедру. Пропонуємо кілька рецептів для святкового вжитку.

Від Різдва всі ми чекаємо дива. Хочемо, щоб нас вибачили, і самі всім прощаємо. Відчуваємо вселюдську спільність і в глибині душі віримо, що цієї ночі вода в криницях перетворюється на вино, а корови й коні можуть заговорити по-людськи. До свята прикрашаємо і свої душі, й домівки. Світлицю оздоблюємо різдвяними витинанками. Можна поселити у квартирі Дідуха і «павука» з «теремком». Звичайно, в міських умовах роздобути сніп жита нелегко, але й кілька колосків у глечику можуть замінити цей символ.

На святвечірньому столі обов'язково має бути риба. Смажена, печена, тушкована, заливна. Відомо, що риба – це знак Христа. Перші літери грецького написання «Ісус Христос, Син Божий, Спаситель» складають слово «риба» (іхтіос). Утім риба мала символічне значення і в дохристиянських віруваннях.
Як і вода, вона символізує життя, очищення, здоров'я і родючість. У снах риба віщує жінці народження дитини. У багатьох народів є легенди про велетенських рибин – двох чи трьох, які тримають на собі Землю. Коли оті риби ворушаться, бувають землетруси. В Україні шанують міфічну рибу, яка була «з первовіку»: вона все бачила, все знає, що є і що буде, ще й має стати свідком кінця світу. Щука-риба є посередником між живими й померлими. У стародавній українській колядці співається про сокола, який сидить на вершечку дерева й дивиться в глибоку воду. Бачить там щуку-рибу й розпитує її, чи все й тепер так, як було з первовіку. У відповідь чує, що тепер все не так, що «син на батька руку здіймає, донька матері суперечає, брат на брата ніж виймає, сестра на сестру чарів шукає... через неправду світ ся скінчає». В іншій колядці сокіл розповідає щуці: «Бути нам обом у господаря на Святвечір. Моїм пером листи писати, а тобою, рибо, гості вітати!».
А загалом на столі у Святвечір має стояти 12 пісних страв. Найперше — кутя і узвар. Святвечірні страви — ті ж самі, що й багато тисячоліть тому в орачів. Капуста, боби, буряк, часник, горіхи, гриби, вишні, мак, мед, зерно... Різдвяний хліб та пироги уособлюють сімейний добробут і багатство. Отож на святвечірньому столі намагаються мати пиріжки з капустою, квасолею або маком; вареники з картоплею, з калиною і маком. Готують також капусту (як правило, з грибами), голубці.
Можливо, рецепт однієї зі святкових страв вам підкаже фантазія «УМ».