Точкою відліку, від якої рахує роки українська служба Радіо «Свобода», є 16 серпня 1954 року, коли в ефір вийшла перша програма українською мовою (тоді ще це називалося Радіо «Визволення»), яка мовила на простори Радянського Союзу. По наш бік «залізної завіси» їх вважали ворожим голосом, запроданцями США. Олександр Народецький, теперішній директор української служби «Свободи», згадує, що коли у 1964 році почав слухати ті передачі, то пережив шок: «Тоді я не повірив вухам своїм. Я не вірив, що десь люди можуть говорити вголос інакше, ніж у СРСР. Звісно, не мислилось тоді, що прийде час — і я сам сидітиму перед мікрофоном». Не мислилося певно, що прийде ще інший час і у «демократичній, не тоталітарній» Україні, на 13-му році її незалежності, коли ту саму «Свободу» прикриють. Сталося це якихось півроку тому. Але радіо продовжує працювати, спритні слухачі, як у роки «совка», вперто шукають його позивні на коротких хвилях або «ефемках». Просто де жавю якесь, чи все вертається на круги своя? Я не належу до того покоління, але пам'ятаю, як моя бабуся виловлювала заборонену інформацію, ніби крадучи її, тому не прагну такої фальшивої ностальгії.