Прем’єр-міністр Віктор Янукович вважає, що наразі рано говорити про його можливу участь у президентських виборах. Хоча зо два тижні тому, після підписання уже бозна-якої за рахунком «більшовицької» угоди, партнери по провладному корпусу альтруїстично запевняли, що саме Віктор Федорович — найвірогідніший кандидат від пропрезидентської раті. А наш Прем’єр, виявляється, скромний, бо вважає, що «перше завдання — об`єднати зусилля усіх демократичних політичних сил для вирішення найголовніших питань. Перше з них — конституційна реформа». Це, повідомляє УНІАН, Янукович говорив на прес-конференції після розширеного засідання Кабінету Міністрів України за підсумками 2003 року. Лише після цього, мовляв, можна вдаватися до «кандидатської» теми більш ретельно.

Кур'єром у цьому процесі виступив народний депутат від «Нашої України» Микола Томенко, котрий напередодні повернувся з Берліна, де отримав документи від Валерія Кравченка. Як розповів на вчорашній прес-конференції Томенко, опальний генерал розвідки передав йому вісім розпоряджень, якi, на думку екс-працівника посольства в Німеччині, суперечать українському законодавству.

Цю сенсаційну новину повідомив голова парламентського Комітету з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю Володимир Стретович, який нещодавно приїхав зі США. «Разом зі мною до Сполучених Штатів повинен був прилетіти відомий політик і бізнесмен Григорій Суркіс, — розповів пан Стретович у коментарі для радіо «Свобода». — Однак американська амбасада повернула мені документи з візою, а йому відмовила в наданні візи. Це факт вiд 30 січня». Володимир Стретович припустив, що відмова в наданні візи могла стати наслідком нової антикорупційної програми, яку розробляє уряд США.

Марафон із наповнення Центральної виборчої комісії свіжими кадрами вийшов на фінішну пряму: позавчора ввечері п'ятнадцятеро членів ЦВК — троє «старих» та дюжина щойно призначених Верховною Радою — обрали своїм головою Сергія Ківалова. У тому, що на місце Михайла Рябця прийде саме Ківалов, ніхто не сумнівався відтоді, як Президент Кучма запропонував його до складу ЦВК — по-перше, для фігури такого масштабу роль рядового центрвиборчкомівця явно не підходить, а по-друге, навряд чи хтось із 14 колег маститого протеже Леоніда Кучми служив би гарантові так віддано і професійно, як на це здатен Сергій Васильович. Тож особливої інтриги у процес обрання собі шефа «центральні виборчкомівці» вирішили навіть не вносити — Ківалов виявився єдиною кандидатурою, «номінованою» на посаду голови ЦВК. І обраною одноголосно.

...Позавчора ввечері, напередодні приїзду Леоніда Кучми в Німеччину, до берлінської студії радіо «Німецька хвиля» завітала людина, котра представилася генералом розвідки і радником посольства України в Німеччині Валерієм Кравченком. Цей чоловiк попросив ведучого надати йому кілька хвилин ефіру, аби оголосити заяву.
«Я, генерал Валерій Кравченко, володію матеріалами про злочинну діяльність режиму Кучми. Ці матеріали доводять, зокрема, що його підлеглі, голова Служби безпеки України Ігор Петрович Смешко, а також керівник Головного управління розвідки Олег Григорович Синянський, порушуючи Конституцію України й закон про розвідувальні органи України, віддають розпорядження своїм співробітникам за кордоном слідкувати за депутатами Верховної Ради України від опозиції, а також за членами уряду від міністрів і вище», — розповів генерал розвідки в ефірі «Німецької хвилі».

Якщо тривалий час живеш у свинарнику, невдовзі перестаєш звертати увагу на його запах і вміст. Якщо живеш в Україні, то поведінці Леоніда Кучми (який любить згадувати свинарники в постановочних інтерв'ю як приклад поворотів інформаційної політики) дивуєшся дедалі менше. Якщо працюєш на провладному телеканалі, ставишся до диктату президентської канцелярії як до вибриків канцелярії небесної, і твоя совість з кожним днем все менше опирається слову «темник». Людина — істота універсальна, вважали мислителі епохи Відродження, і в деякій мірі мали рацію. Але пристосуватися до затхлих запахів зовсім не означає їх побороти: у свинарнику треба прибирати. І якщо тележурналісти припинили галасувати про «темники», як робили це восени позаминулого року, а глядачі звиклися з існуючим ф(о)рматом телевізійних новин, це зовсім не свідчить про те, що «темники» на адресу телеканалів не надходять. І аж ніяк не означає, що з цим явищем треба мовчки миритися.

У понеділок у парламенті буде підписана політична угода, що має на меті окреслити шляхи подальшої конституційної реформи та законотворчості. Координатор пропрезидентської більшості у ВР Степан Гавриш у коментарі «Інтерфаксу-Україні» повідомив: у проекті, зокрема, йдеться про те, що перед остаточним голосуванням за проект політреформи депутати мають прийняти закон про пропорційні вибори, а Президент України — його підписати. Також, що цікаво й досить несподівано, пропонується внести зміни до закону про вибори Президента, скоротивши термін виборчої кампанії із 180 до 120 днів. До кінця сесії депутати, котрі підпишуть угоду, будуть зобов’язані прийняти закони про ЦВК, Президента України та Кабінет Міністрів тощо. Окремим рядком сяє пропозиція про відмову від блокувань парламенту. Як заявив у коментарі медіа-центру «Кандидат» лідер Соцпартії Олександр Мороз, він як заступник керiвника робочої групи з напрацювання проекту угоди і Адам Мартинюк як її голова уже підписали робочий варіант документа. Тобто, виходить, соціалісти вже зараз висловилися за продовження плідної співпраці з кучмівською більшістю в політреформі й супутніх визначальних питаннях.

Чим ближче до виборів, тим більше новин приходить про наступ влади та її сателітів на медіа-фронті. Б'ють по святая святих демократії — незалежних і опозиційних засобах масової інформації. Громадськість ще не оговталася від судового рішення закрити наймасовішу антивладну газету «Сільські вісті», а маховик репресій зазіхнув на радіо «Свобода» — найдоступнішу серед поважних інформаційно-політичних станцій, яка у форматі FM вела щоденне кількагодинне мовлення на хвилях радіо «Довіра».
Трапилося це позавчора: журналісти «Свободи» отримали листа з радіостанції «Довіра» від її нових керівників. Вони вирішили зняти «Свободу» з ефіру всеукраїнської FM-мережі «Довіри», починаючи з 17 лютого, або ж закликали домовитися «про зміну формату програм».

Як уже писала «УМ», кілька тижнів тому окружна виборча комісія 61-го в/о (Маріїнський район Донецької області), де 7 березня мають відбутися довибори у парламент, відмовилася зареєструвати редактора опозиційної газети «Остров» Євгена Талишева кандидатом у народні депутати. Як виявилося згодом, причиною нереєстрування було те, що Талишев написав заяву російською мовою, тому після виправлень редактора «Острова» таки поновили. Утім ненадовго. Бо днями окружком 61-го округу знову зняв Талишева з реєстрації.

До складу Центральної виборчої комісії під проводом Михайла Рябця була купа претензій, але, подейкують, ця кадрова обойма сприйматиметься як чистої води янголята порівняно з тими людьми, які от-от прийдуть на зміну. Справді, попередній склад ЦВК формувався в умовах затишшя, а нові пропозиції на затвердження парламентом Президент подав під акомпанемент потужної політичної кризи. Досить сказати, що гарант вирішив, ніби Центрвиборчком слід ділити по квотах лише між провладними фракціями. Виходить, що ЦВК — це наче уряд, від якого чекають результату на користь лише однієї сторони. Опозиція, швидше за все, буде позбавлена права брати участь у підрахунку голосів президентських виборів—2004 на вищому рівні. А головою ЦВК готується стати особа, для якої визначення «поплiчник» — це ще м'яко сказано.