Уже майже місяць приїжджий люд, та й самі кримчани смакують виноград нового врожаю. Його асортимент, щоправда, доволі бідний — два-три сорти, не беручи до уваги приблизно стільки ж завезених, турецьких чи італійських. Роздрібна ціна на сонячні грона на сімферопольських ринках станом на кінець серпня зафіксована на рівні 3-10 гривень за кілограм. Для порівняння: на Лук'янівському ринку в Києві вона коливається в межах 6-7 гривень, тоді як на вінницькому «Урожаї» і «Зеленому» в Ужгороді наближається до абсолютного максимуму — 18 гривень.

Не вельми довіряє показникам урожайності, яку офіційно декларують сьогодні чимало керівників сільгосппідприємств Полтавщини, начальник обласної міліції, генерал-майор Богдан Керницький. На його думку, там, де в паперових святцях ледь «нашкребли» по тридцять центнерів із гектара озимої пшениці, нерідко реальна врожайність була майже на третину вищою. Немає підстав вважати, що й на збиранні пізніх культур (особливо таких прибуткових, як, наприклад, цукрові буряки) надто підприємливі представники головуючого корпусу втримаються від спокуси прибіднятися, маніпулювати статистикою на користь власної кишені.

Минулої суботи біля села Геронимівка, на території Черкаського інституту агропромислового виробництва, відбулося масштабне дійство, не менше, ніж у славнозвісних Сорочинцях: укупі з обласними обжинками земляки Тараса влаштували обласну виставку-ярмарок «Черкаси Агро-2005». Раділи хлібороби недаремно, позаяк Шевченків край зібрав понад один мільйон 600 тисяч тонн зерна.

Не жаба душила мешканця Малої Білозерки Василівського району Анатолія Нестеренка, коли він, зателефонувавши 14 серпня на корпункт «УМ» у Запорізькій області, обурюючись із приводу створення в обласному центрі екологічної міліції. «Це що ж виходить? У Запоріжжі знаходять півмільйона на порятунок парків відпочинку від засмічення і дерев від вирубки... Чому ж ні копiйки держава не виділить для того, аби на селі рятувати людям життя?» Не один рік жителі області просять врятувати їх від хімікатів, які шкодять здоров'ю. Проте жодна інстанція не пішла далі обіцянок! Пенсіонер розповів також і про «катастрофічну пожежу на міжрайонному складі отрутохімікатів».

Відтепер свинокомплекси не будуть такими, як раніше. Завдяки досі незнаній в Україні технології вакуумних гноєсховищ та системі вентиляції свині почуватимуть себе, як вареники в сметані. Датські технології — ті самі, які так запали в душу нинішньому керівництву Мінагрополітики — вперше в Україні збирається впровадити на орендованих територіях господар ТОВ «Нива Переяславщини» Олександр Мостіпан, що біля Переяслав-Хмельницького.

Виробництво м'яса на Черкащині нині перевищує його реалізацію: порівняно з роком минулим, його вироблено на 300 тонн більше. Серед районів, які є лідерами з комплексного розвитку тваринництва, називають Чорнобаївський, Золотоніський, Черкаський та Христинівський.

Аж три нічийні поля виявили на території Смілянського району в Черкаській області правоохоронці. Дивина та й годі: хтось самовільно засіває соняшником 90 гектарів поля, а влада цього не помічає. Більше того, до цього нікому немає діла. Руки доходять тільки в податкової міліції області — саме її співробітники знайшли нічийне поле в одному із сіл Смілянського району. Вони й з'ясували, що зайнятий масив належить до земель резерву і «числиться» в одній із сільських рад. А засіяв її місцевий підприємець, не маючи на те ніякого дозволу.

Цукрові буряки здавна вважали на Поділлі культурою пріоритетною, їх вирощували практично в кожному господарстві. На жаль, трансформаційні процеси в аграрному секторі боляче зачепили й солодку галузь. Свою відданість їй засвідчують нині хіба що палкі ентузіасти або ж прагматичні керівники. Перші просто не уявляють своїх полів без звичного бурячка, який восени-взимку дасть таку-сяку копійчину, другі ж убачають в коренях надійну основу економічного благополуччя, тому не обділяють плантації ні робочою силою, ні коштами.

В Україні 15 мільйонів громадян страждають від різних хвороб. У більшості з них неодмінно є супутній діагноз — авітаміноз. І це не дивує. Адже овочевий ринок сьогодні пропонує споживачам «дари городів», наповнені нітратами та водою. У нашій державі немає жодного спеціалізованого підприємства з вирощування біоекологічних овочів, бо їх продовжують вирощувати в типових «нітратних» теплицях. А про чистоту продуктів, вирощених на відкритому грунті, після Чорнобиля навіть казати не варто. Та вихід з такої скрутної ситуації є — це сонячні теплиці.

Проблема збуту, продажу вирощеного селянами урожаю для Полтавщини не нова і, так би мовити, багатоваріантна. Бо ж якщо на фініші цьогорічних жнив хлібороби сушать голови над тим, куди прилаштувати за більш-менш пристойними цінами ранні зернові, передовсім озиму пшеницю, то наприкінці минулого року не менший розпач охоплював їх від «заторів» на ринку зерна кукурудзи. Особливо дошкуляли вони фермерським господарствам, які на обмежених площах зробили ставку саме на згадану «королеву полів». Причому сіяли її тоді за порадами фахівців як своєрідну альтернативу надто «вередливій» у стихії ринкової кон'юнктури пшениці: мовляв, на відміну від останньої, кукурудза завжди в ціні, вона затребувана не тільки в нас, а й за кордоном.