Президент України заявляє, що першого вересня в Україні почнеться комунальна реформа, відповідно до якої пільги на оплату комунальних послуг будуть скасовані, а замість них держава буде надавати населенню адресну фінансову допомогу. Метою нововведення, як повідомляє УНІАН, Віктор Ющенко називає захист бідних.

Ось уже декілька днів кияни спостерігають за навалою бігбордів, які, на відміну від решти рекламних щитів, і рекламними важко назвати: вони не запрошують курця затягтися солодким сигаретним димом, не пропонують підліткам «зловити кайф» разом із пляшечкою якоїсь слабоалкогольної хімії і не закликають до найближчого супермаркету на акційний розпродаж техніки (меблів, посуду, білизни тощо). Натомість веселенький напис підбурює народ масово завалитися на диванчики та зайнятися клепанням майбутніх геніїв, які прославлять Україну. «Кохаймося! Країні не вистачає Нобелівських лауреатів», «Кохаймося! Нас має бути 52 мільйони», «Країні не вистачає «Оскарів», «Країні не вистачає космонавтів» — такі провокаційні гасла, за власними спостереженнями, сприймаються народом досить неоднозначно. Люди похилого віку несхвально хитають головою та зітхають, що часи вже не ті — мовляв, за часів Радянського Союзу (в якому, як відомо, сексу офіційно не було) такого неподобства не допустили б.

Столичне метро невтомно підкидає своїм пасажирам нові сюрпризи: оновлює вагони і збільшує кількість ліній, виганяє торговців зі станцій та веде затяжні війни з жебраками, анонсує поліпшення сервісу та лякає киян підвищенням тарифів. Чого нам слід чекати від рідної «підземки» найближчим часом? Минулого тижня начальник Київського метрополітену Микола Шавловський та начальник Головного управління транспорту та інформатизації КМДА Іван Шпильовий зустрілися із журналістами, щоб відповісти на це запитання. Принагідно торкнулися й інших тем, пов'язаних із транспортом.

Статистика, яку веде управління Київського метрополітену, свідчить, що останнім часом «народні умільці» всерйоз узялися за фальшування магнітних проїзних та документів, які дають право на безоплатний проїзд під землею. Лише за перше півріччя цього року працівники «підземки» вилучили понад вісім з половиною тисяч підроблених документів, зокрема, 4522 студентські квитки, більше тисячі пенсійних посвідчень, 380 «ветеранських», майже 300 «чорнобильських», 240 посвідчень учасника війни і навіть півсотні — учасника добровільної народної дружини.

Несподівано для всіх злива, яка звалилася на місто Рені (320 кілометрів від Одеси) минулого вівторка, спричинила надзвичайну ситуацію місцевого рівня: за лічені години в місті випала піврічна норма опадів! Вулиці заповнювала вода (місцями її рівень сягав людського зросту), шквальний вітер ламав гілки й вивертав дерева з корінням, люди в паніці залишали свої домівки або ж сиділи «на клунках» по пояс у воді. Як нам повідомили у центрі пропаганди управління МінНС в Одеській області, півтисячі житлових будинків (із них шість п'ятиповерхівок) були підтоплені, а рятувальники мали запасатися човнами, щоб вивозити людей із будівель: машини просто накривало хвилями. 58 чоловік (із них 3 дітей), які були евакуйовані з небезпечної низинної місцевості, тимчасово поселилися у школі.

Як відомо, від дня здачі останнього іспиту в червні і до початку занять у вересні українським студентам нічого робити у стінах рідного технікуму, університету чи академії. На те й дані людині канікули, щоб зробити перерву в кусанні граніту науки та приєднатися до лав щасливих відпочивальників, майнувши на морське узбережжя чи принаймні завалившись на затишний річковий пляж. Утім для більшості студентів літні подорожі стають занадто дорогим задоволенням: одна дорога, скажімо, від Києва до Одеси у плацкартному вагоні (про загальний не кажу, бо їхати у ньому, особливо влітку, —просто божевілля) коштує близько 30 гривень в один кінець, плюс постіль (6-7 гривень), і виходить, що на одну поїздку треба відкласти до 80 гривень. А ще ж поселитися десь треба, харчуватись, ось і виходить для пересічного «спудея» майже непідйомна сума. От якби платити за проїзд половину вартості, як узимку, було б ще нічого...

Тепер можна потримати в руках справжнісінький «шматочок історії», про який так багато говорили ще до моменту виходу із друку і який багатьом українцям (та й не тільки) хочеться мати у власній бібліотеці. «Помаранчева революція, як це було — хроніка перемоги» — таку назву має яскравий альманах, присвячений подіям не такого вже й далекого нашого минулого. Фотоматеріали та пояснення до них, уміщені на двох з половиною сотнях сторінок, нагадують передреволюційний контекст (починаючи від проголошення акта про незалежність України), змальовують «помаранчеві» події та дійових осіб революції. Плюс три вставки у вигляді експертної оцінки причин, перебігу та можливих наслідків революції. За словами редакторів, вони намагалися зробити альманах нейтральним, тому на сторінках книги є зображення як прибічників Януковича, так і прихильників Ющенка — без будь-яких редакційних оцінок та висновків.

Вилазки «на природу» в пошуках грибів, або ж тихе полювання, приносить задоволення і дітям, і дорослим, але тільки у тому випадку, коли народ, так би мовити, знає своїх героїв в обличчя і може відрізнити бліду поганку від опенька. В іншому разі після веселого застілля можна потрапити прямісінько до лікарняної палати, а то й реанімаційного відділення. Буває, що врятувати жертву власної нерозбірливості медикам не вдається...

Щоправда, сам Президент ще нічого про це не знає — з ініціативою збудувати судно, яке стало б такою ж невід'ємною частиною іміджу країни, як і резиденція Президента, виступили фахівці кримського ВАТ «Приморець». Як зазначив на прес-конференції в УНІАН експерт у галузі суднобудування Сергій Батрак, свої яхти є у президента Росії Володимира Путіна, президента Франції Жака Ширака, прем'єр-міністра Італії Сильвіо Берлусконі, то чому б Україні не долучитися до цього списку?

Пасажири, які за старою звичкою хотіли купити свіжу газетку в столичному метро, вчора не знайшли на місці жодного лотка чи стелажа. Розчинилися в повітрі й сусіди розповсюджувачів преси — торговці шкарпетками, батарейками та іншим дріб'язковим товаром. Керівництво метрополітену, як обіцяло місяць тому, «попросило» всіх звільнити площі, ліквідувавши 552 робочих місця. «Підземка» наче вимерла. Залишилися тільки деякі павільйони, які, за словами начальника КП «Київський метрополітен» Миколи Шавловського, відповідають всім вимогам і не перешкоджають проходу пасажирів, та ще набридливі «мобільні» торгаші, які продовжували ходити по вагонах та пропонувати карти, ручки та журнали, незважаючи на регулярні рейди міліцейських бригад.