«Україна молода» упродовж останніх років інформувала читачів про життя і нові «витівки» всесвітньо відомого мадрівника, підкорювача обох полюсів нашої планети і майже всіх вершин світу (Евересту, Ельбрусу та ін.) Федора Конюхова. З нагоди 50-річчя нашого земляка обласний голова Євген Карташов (нині — запорізький мер) подарував йому... обіцянку облаштувати у селі Чкалове Приазовського району, де народився Федір Конюхов, музей, а також добитися, аби його ім'я було занесено до Книги рекордів Гіннесса.

Керівники ВАТ «Запоріжжяобленерго» дедалі частіше беруться за рубильник, аби поставити споживачів на коліна. У такий спосіб енергетики «вичавлювали» борги з безневинного «Запоріжелектротрансу» (держава заборгувала підприємству 37 мільйонів гривень, яких вистачило б з лихвою, щоб розрахуватися за спожиті кіловати!), державних комунгоспів, навіть станцій швидкої допомоги... А з минулого понеділка у лещата гніву енергетиків втрапили шість виправно-трудових колоній Запорізького управління Держдепартаменту з питань виконання покарань. Енергобарони не відважилися знеструмити зони «за повною програмою» — темрява оповила тільки промзони, місця, де працюють засуджені. Отож iз понеділка полегшало життя ув'язнених у Вільянську, Оріхові, Бердянську, Біленькому, Дружелюбівці. Персонал колоній не певен, що постачальники кіловата не відключать і систему охорони.

Початком остаточного кінця «Нашого банку», про ліквідацію якого «УМ» повідомляла 19 листопада, стала третя декада листопада. Безпосередньо в Запоріжжі заступник голови НБУ Олександр Шлапак інформував громадськість, що АТ «Наш банк» де-факто втратило 80 відсотків свого капіталу і левову частку активів: «Фінансовий результат роботи банку — мінус 26,6 мільйона гривень», — констатував пан Шлапак.

Пер­шу уні­каль­ну зна­хід­ку на уз­бе­реж­жі Азов­сь­ко­го мо­ря бу­ло зроб­ле­но ще на­пе­ре­дод­ні Ве­ли­кої Віт­чиз­ня­ної вій­ни. Дос­те­мен­но ві­до­мо, що єди­ний на той час ске­лет пів­ден­но­го сло­на (зав­виш­ки 4,5 мет­ра!) фа­шис­ти ви­вез­ли до Ні­меч­чи­ни, звід­кі­ля йо­го з ве­ли­ки­ми труд­но­ща­ми вда­ло­ся пе­реп­ра­ви­ти до Зо­о­ло­гіч­но­го му­зею Санкт-Пе­тер­бур­га...

На тлі подорожчання хліба і тарифів на комунальні послуги є новина і полярного змісту, котру навряд чи можна вважати радісною. За інформацією директора комунального підприємства «Ритуал» Юрія Животка, виконком міської Ради затвердив зміни до тарифів на ритуальні послуги.

На холодне зимування прирекла себе пенсіонерка одного з сіл Чернігівського району. І винуватець нештатної ситуації не сільський комунгосп, просто не того гостя пустила старенька у свою домівку.

Ще у 1999 році під час сильної повені (лише за чотири години було змито берег острова Хортиця площею майже три тисячі квадратних метрів!) запорізькі археологи наштовхнулися на бригантину ХVII сторіччя! Зазвичай від суден петровських часів лишилися хіба що остови (кістяки); ця ж знахідка збереглася відсотків на сімдесят, передовсім — лівий борт і дно. Фахівці прогнозують, що «жити» бригантині лишилося максимум два роки.

На Запорізькому алюмінієвому комбінаті недавно відбулася чергова прес-конференція. Потому, як російський «АвтоВАЗІнвест» епатажно переграв на тендері своїх конкурентів (йдеться передовсім про КрАЗ, який у пакеті своїх пропозицій ладний був заплатити за 68,1 відсотка акцій на 30 мільйонів більше!), оновлені директорат і правління ВАТ регулярно ініцiюють журналістські «посиденьки». Їх сценарій традиційний: таке ось маємо зростання обсягів — розкажіть читацькому загалу України чи бодай регіону. Знайшов, що оприлюднити, голова правління ВАТ Олександр Федотов і на листопадовій прес-конференції. Наявність позитиву спростовувати негоже: після тривалого регресу виробництва його обсяги справді зростають; оновлює колектив комбінату і ринки збуту. У вересні список постійних ділових партнерів поповнив Таджицький алюмінієвий завод: щомісяця запоріжці відвантажують йому 3,5 тисячі тонн глинозему. Завчасно було заготовлено для роботи в осінньо-зимовий період достатню кількість бокситів (аби знизити собівартість глинозему, тепер купують сировину в Індії та Бразилії; боксити Нової Гвінеї були дешевші, однак надто дорого розплачувалися запоріжці за низьку якість тамтешньої алюмінієвої руди. Не платить двічі лише щедрий!

Винесеною у заголовок фразою днями були шоковані медики Токмацької районної лікарні. Після складної операції (у 29-річної жінки невдало склалася вагітність) пацієнтка втратила багато крові, і конче необхідно було провести переливання. Молодичка, її чоловік і ще якийсь мужчина літнього віку в один голос залементували: «Ніякого переливання! Чужої крові нам не треба!».

23 листопада Запоріжжя прощалося з капітаном Олексієм Бондаренком, який 18 листопада покінчив життя самогубством, перебуваючи в Іраку за контрактом. 15 грудня офіцеру виповнилося б 35.