Сьогодні увечері майже весь християнський світ почне відзначати одне з найбільших християнських свят — Різдво Ісуса Христа. Разом із віруючими найбільшої у світі християнської церкви — римо–католицької, а також протестантських церков, цієї ночі народження Спасителя святкують також більшість православних конфесій світу, в тому числі Константинопольська, Антіохійська, Александрійська, Кіп­рська, Болгарська, Румунська та Грецька. Виняток становлять лише Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська та Українські православні церкви й Українська греко–католицька церква, які святкують Різдво за старим Юліанським календарем, тобто 7 січня. Та ще Вірменська церква відзначає Різдво 6 січня — одночасно з Богоявленням (Водохрещем) за григоріанським календарем, яке «юліанці» святкують 19 січня.

Прем’єр–міністр Чорногорії Міло Джуканович, який, попри свої лише 49 років, вважався політичним довгожителем Балкан, подав у відставку. Він правив країною позмінно на посадах керівника уряду та президента впродовж 20 останніх років, незмінно очолюючи правлячу Демократичну партію соціалістів (ДПС). Цей колишній «комсомолець Слободана Мілошевича», зумів відмежуватися від свого неславного сербського патрона і 2006 року привів Чорногорію до незалежності від Сербії.

2010–й для міжнародної військової коаліції під командуванням НАТО за кількістю жертв став найтрагічнішим за всі дев’ять років воєнного конфлікту в Афганістані. Як повідомляє агенція «Франс пресс» із посиланням на спеціалізований сайт іcasualties.org, з 1 січня до 21 грудня цього року в Афганістані загинув 701 іноземний військовослужбовець. Останніми двома жертвами минулої неділі стали канадець, що підірвався на закладеній на дорозі міні, та ще один вояк НАТО, який став жертвою атаки з використанням саморобної бомби.

Румунія та Болгарія в березні наступного року не ввійдуть до Шенгенської зони, як планувалося раніше. Цю неприємну для Бухареста й Софії новину повідомляє інформаційний портал Європейського Союзу. Неготовність прийняти наших сусідів мотивована стурбованістю, яку в ЄС викликає високий рівень корупції та організованої злочинності в цих двох країнах. Міністри внутрішніх справ Франції та Німеччини Бріс Ортефо і Томас де Майцере у листах на ім’я єврокомісара з внутрішніх справ ЄС Сесілії Мальмстрьом вказують, що, на думку їхніх країн, ще рано допускати Румунію та Болгарію до Шенгенської зони. А приєднання до неї нових держав можливе тільки за одностайної згоди всіх уже наявних країн–членів. Наразі до зони дії Шенгенської угоди входять 25 країн. Із них 22 — члени Євросоюзу (на території ЄС шенгенські візи поки що не діють тільки на Кіпрі, в Ірландії, Великій Британії та, власне, Румунії й Болгарії), а ще три — Ісландія, Швейцарія і Норвегія — до ЄС не входять.

Білорусь потроху оговтується від жорстокого розгону мирної й навіть «романтичної», як називають її самі учасники, демонстрації протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів. Задоволений «безперечною», на його думку, перемогою чинний глава держави Олександр Лукашенко заявив, що «затриманих — тільки два–три колишніх кандидати у президенти». Хоча згодом його слова мимоволі спростував начальник ГУВС Мінська генерал–майор міліції Леонід Фармагей, який визнав, що «понад 580 осіб, які брали участь в акції опозиції в Мінську, за рішенням суду, отримали адміністративні арешти від 5 до 15 діб». А отже, Новий рік чимало незгодних із владою білорусів «відзначатимуть» у в’язницях. Окрім того, їм загрожує кримінальне переслідування. Поки затримані сидять за ґратами, їхні порожні квартири з невідомою метою відвідують невідомі у штатському. Що вони можуть там залишити або підкинути — залишається тільки здогадуватися.

Влада Ірану кинула до в’яз­ниці двох кінорежисерів, один із яких є лауреатом нагород найпрестижніших світових кінофестивалів. На окремих процесах Мохаммада Расулова та Джафара Панахі було засуджено до шести років ув’язнення кожного. Обох визнали винними за однаковим, стандартним у цій країні звинуваченням у «підриві державної системи Ірану». Адвокат Панахі Фаріда Гейрат в інтерв’ю Бі–Бі–Сі уточнила: «Мого клієнта засуджено до шести років ув’язнення за звинуваченням у збиранні та поширенні пропагандистських матеріалів, які підривають засади іранського суспільства та системи». Насправді ж вина кіномитців полягала в тому, що під час минулорічних президентських виборів вони підтримали не чинного главу держави Махмуда Ахмадінеджада, а кандидатів від опозиції, та ще й відкрито заявили про це.

Прем’єр–міністр Болгарії Бойко Борисов оголосив, що всіх дипломатів, які в минулому співпрацювали з комуністичними органами держбезпеки, буде відкликано з їхніх місій. «Партія ГЕРБ і я, її голова, як переконані демократи вважаємо, що таких осіб не варто залишати на посадах», — заявив Борисов днями на засіданні Кабінету міністрів.

Слабкі голоси експертів, які попереджали США та Європейський Союз, що, визнаючи незалежність Косова, вони тим самим легалізують небезпечне мафіозне кубло в центрі Європи, потонули в натхненному хорі прихильників нової держави. А днями у пресі з’явилися дані з поки що не оприлюдненого офіційно спеціального звіту Ради Європи. У якому колишнього бойовика та польового командира Армії визволення Косова (АВК), а тепер главу уряду поспіхом визнаної США та 22 з 27 країн ЄС держави Хашима Тачі звинувачують у зв’язках із мафією та причетності до торгівлі наркотиками й людськими органами.

Засновник скандального сайту «Вікілікс» Джуліан Ассанж залишається за ґратами, незважаючи на те, що позавчора британський суд постановив звільнити його під заставу в розмірі 200 тисяч фунтів стерлінгів готівкою плюс 40 тисяч на випадок порушення правил умовного звільнення. Як повідомляє агенція «Рейтер», Швеція, прокуратура якої підозрює Ассанжа у скоєнні злочину на сексуальному ґрунті, заявила про намір опротестувати судове рішення. Тому на час розгляду апеляції термін арешту австралійця продовжено на 48 годин.

Хорватія перебуває в очікуванні найгучнішого судового процесу у своїй новітній історії. Минулої п’ятниці на підставі виданого правоохоронними органами Хорватії міжнародного ордеру австрійська поліція заарештувала колишнього прем’єр–міністра цієї країни Іво Санадера. Напередодні хорватський парламент позбавив його депутатського імунітету за підозрою у причетності до корупційних діянь, але за кілька годин до голосування екс–глава уряду встиг залишити Хорватію. Після арешту Санадер постав перед судом міста Зальцбург, який постановив затримати його на 14 діб. За цей час Хорватія має представити Австрії документи на екстрадицію.