Більше 28 тисяч візитних карток було роздано останніми днями мешканцям Сумщини. Вручали їх дільничні міліціонери, здійснюючи операцію «Візит». Вони відвідали понад 19 тисяч помешкань, трудові колективи, навчальні заклади... Як кажуть, людей подивились і себе показали. Адже дана робота, за словами заступника начальника обласного управління внутрішніх справ Костянтина Безсалова, є початком корінного перелому в діяльності служби громадської безпеки. І основна роль тут відводиться саме дільничним інспекторам. Від них значною мірою залежить профілактика правопорушень, загалом імідж міліції.

Всезростаючу любов сумчан до банку «Володимирський» виявила нарада в Сумському міськвиконкомі. Як виявляється, сьогодні на обслуговування в ньому перейшли практично всі комунальні підприємства та більшість приватних житлових організацій обласного центру.

Існує журналістський жарт, що ситуація, коли собака покусала людину, — не є новиною; новина — якщо людина покусала собаку. Та все ж не часто буває, аби господарі до власного вихованця викликали міліцію. Саме так сталося в одній із сумських родин, де бультер'єр цілком вийшов з-під контролю свого господаря й покусав членів сім'ї. Викликана слідчо-оперативна група за обставин, що склалися, мала лише один вихід: трьома пострілами з табельної зброї собаку було вбито. Потерпілі отримали медичну допомогу.

Список державних службовців Сумської обласної державної адміністрації, які мають борги у сплаті за спожиті комунальні послуги, опублікувала газета «Сумщина». Це зроблено на виконання одного із заходів розпорядження голови адміністрації Володимира Щербаня «Про заборгованість оплати за спожиті комунальні послуги державними службовцями апарату та підрозділів облдержадміністрації». З'явився документ у зв'язку з тим напруженим станом, що виник у обласному центрі через недоопалення та недопостачання гарячою водою мешканців міста. Ті, хто сплачує, почали скаржитися на холод. Ті, хто має постачати послугу, відповідно, поскаржилися на тих, хто не сплачує. Бо саме чималі борги, стверджують вони, не дають змоги своєчасно придбати необхідну кількість газу, аби забезпечити нормальні послуги. А хто ж не сплачує?

Ім'я Леоніда Мельника давно знали немало сумчан: молодий учений, економіст, лауреат премії Ленінського комсомолу, викладач Харківської філії політехнічного інституту... Йшли роки, філія перетворилася на самостійний інститут, а згодом — на університет. До образу ж додавалися заочно чи очно якісь нові штрихи. Довелося — теж не вчора й не рік тому — бути на одній з еколого-економічних студентських конференцій, організованих Мельником. Було представництво з кількох країн; робоча мова — англійська, причому сумські студенти почувалися в цьому середовищі досить комфортно; цілком пристойне обговорення доволі серйозних проблем і проектів... Здавалося, попри якісь державні негаразди, місцеві перипетії, ця людина живе і навколо себе творить середовище іншого, світового рівня. Бо можна комплексувати власною чи загальнонаціональною меншовартістю, а можна просто творити себе й відчуватися повноцінним у будь-яких умовах. Ну, звісно, й відповідати рівню.
Після років «дистанційного» знайомства з Леонідом Мельником зустрічалися з ним за розмовою. На столі — більше десятка журналів та книг, виданих за його авторства та участі. В їх числі остання — «Фундаментальні основи розвитку». Народжувалася вона непросто. Коли з'явилося поняття сталого розвитку, доктору економічних наук, професору, завідуючому кафедрою економіки Сумського державного університету, президенту Центру економічних досліджень, головному редактору міжнародного наукового журналу «Механізм регулювання економіки» Леоніду Мельнику запропонували написати книгу про економіку за умов сталого розвитку. Вона була написана, але видана так і не була: почалися якісь особисті відкриття, з'явилося розуміння, що ми практично не знаємо, що таке розвиток по своїй суті, які його закономірності й механізми. Виникла потреба заглибитися в питання і написати книгу по-новому.
Говорити з Леонідом Мельником на цю тему можна годинами. Тим більше — розмова неминуче виходить за рамки монографії — у реалії нашого буття.

Престижному і солідному «Бах-фесту» Суми завдячують партитурам Йогана Себастьяна. Розбираючи ноти, в яких не було традиційних позначок для музикантів, піаніст, органіст Орест Коваль не тільки вивчив німецьку мову, а й заглибився у фуги до фанатизму, який вилився у фестиваль класичної музики.

Черговий брифінг у Сумському міськвиконкомі з приводу готовності Сум до зими був актуальним, але сумним. Сьогодні у квартирах багатьох сумчан доволі прохолодно. І хоча начальник управління житлового господарства Григорій Єрмоленко та генеральний директор ТОВ «СумиТЕКО» Володимир Винокур заявили, що технічно місто до зими готове, є одна біда: газ купувати ні за що, і тому люди мерзнутимуть.
Борг населення, за даними Володимира Винокура, становить понад 9 мільйонів. І поки його не погасять, обігрів буде умовним, а в будинки, де проплата становить менше сімдесяти відсотків, тепло не подаватимуть зовсім. Перед тими людьми, які за послуги дисципліновано платять, а тепла не отримують, пан Винокур вибачився. Хоча слово його навряд чи зігріє.

Осінній ліс оспіваний стількома, що, здається, нічого не додати. Проте у дерев, як і у людей, свої долі, свої історії, зовсім не схожі, неповторні. Скажімо, чому це урочище називається Литовським бором? Виявляється, походження зовсім не іноземне. Від сусіднього села на ймення Литовка. А село таку назву отримало, бо мало колись поміщика Литовченка.

Сумщина, схоже, має можливість продовжити традиції Білої Церкви та Донецька. Принаймнi хоча до форуму демократичних сил у регіоні залишився ще кiлька днiв, прояви негостинності вже наявні.

Хліб у Сумах мав подорожчати ще з суботи, але вчора мешканці міста ще бачили в магазинах звичні старі цінники. Як пояснили «УМ» в облуправлінні торгівлі, в області нараховується вісім великих хлібопекарських підприємств та близько сорока п'яти дрібних, жодне з яких, окрім ВАТ «Сумський хлібокомбінат», про підвищення цін на хлібобулочні вироби ще не заявляло. Поки що про наміри ВАТ «Сумський хлібокомбінат» підвищити ціни голова спостережної ради Сергій Колесник заявив ще минулого тижня. Продиктовано це, за його словами, причинами об'єктивними: зросла вартість зерна — його доводиться закуповувати нині по 1200 гривень за тонну. Отож керівництво ВАТ, повідомив Сергій Колесник, звернулося до міської та обласної влади з пропозицією про підвищення цін. Вона була підтримана.