У Запоріжжі пройшла низка заходів з нагоди 100-річчя авіації. Для ВАТ «Мотор Січ» минулий рік знаменний ще й тим, що за рішенням міжнародної асоціації «Спілка авіаційного моторобудування», він був проголошений як «Рік Івченка». Сам Бог велів прийняти таку ухвалу: Олександр Івченко, майбутній засновник запорізького машинобудівного конструкторського бюро «Прогрес», доктор технічних наук і лауреат багатьох звань і премій, також народився у 1903 році. Унікальне КБ він створив у повоєнному 1945-му, врятував у 60-х роках, коли недолуга політика імперського уряду спричинила агонію авіабудівної промисловості «союзу рівних»...

Минулої суботи у рамках розіграшу Кубка кубків український чемпіон — «ЗТР» — приймав німецький клуб «Тусем» із міста Ессен. Родзинка у тому, що лідером команди гостей є екс-запоріжанин Олег Великий. Отож фанати гандболу 20 грудня «йшли на Великого», навіть розуміючи, що шанси у «трансформаторників» пройти німецьке «сито» мізерні, — тижнем раніше в Ессені наші гандболісти програли з рахунком 19:24.

Даруйте за певний цинізм аналогії, однак скупий дійсно платить двічі. Інколи навіть скороченням терміну свого перебування на волі. Тривале ув'язнення — реальна перспектива 37-річного бізнесмена з Мелітополя. Мав спільну справу з приятелем-однолітком. Так склалося, що заборгував йому чотири тисячі доларів, а розкривати гаманець не горів бажанням. Тож вдався до реалізації дешевшого «проекту» ліквідації боргу. За схемою «немає людини — немає проблеми».

Влада продовжує утримувати терпіння народу в лещатах обіцянок, що в цивілізованих країнах давно спричинило б соціальний вибух. Ми ж тільки бурчимо. А жаль! Чому б, приміром, молодим мамам Запоріжжя в ці передноворічні дні не застрайкувати?.. У майже мільйонному місті днями припинили діяльність усі молочні кухні, що продукували специфічний харч для малюків.

На сайті мелітопольської газети «Кур'єр» вміщено інформацію про те, що пішов з життя заступник головного редактора Володимир Карачевцев.

Припущення, начебто «наша міліція не нас оберігає» на Запоріжжі давно отримало статус істини. Новий скандал виник за кілька десятків кілометрів південніше обласного центру. Один iз фігурантів — співробітник відділу боротьби проти економічних злочинів Василівського райвідділу міліції. Аби заспокоїти абмітних силовиків, «озвучую» їхнє уточнення: колишній співробітник. Тобто вчасно звільнений?

У центрі Запоріжжя пограбовано ювелірний магазин. За офіційною інформацією, близько п'ятої години вечора двоє грабіжників у протигазах увірвалися до приміщення, де перед цим пролунав вибух (нападники застосували піротехнічні засоби і димові шашки; за іншою версією, яка передувала основній, було задіяно газ). Злочинці розбили вітрину, згребли золоті прикраси і за лічені хвилини зникли. Поранення дістав охоронець, котрий намагався чинити спротив грабіжникам. Випадковий очевидець розбійного нападу долучився було до НП, побіг за зловмисниками, однак одержав вогнепальні поранення, від яких помер у шпиталі.

Орнітологічний «ребус» розгадyють у Запоріжжі фахівці низки відомств: із обласного центру зникли горобці! У регіоні донедавна більше занепокоєння викликав наступ на околиці міст і сільські населені пункти лисиць та єнотовидних собак, зграї яких загрожують свійським собакам і навіть котам.

Репресії... По-іншому важко оцінити масове звільнення кваліфікованих кадрів у Запорізькому держуніверситеті. Потому, як призначений навесні виконувачем обов'язків ректора Валерій Савін взявся «оптимізовувати» колектив, стало зрозуміло, що вектор звільнень спрямований на симпатиків В'ячеслава Толока, відстороненого від ректорства. Професор Толок, відомий своїми симпатіями до «Нашої України», спробував було долучитися до виборів ректора, однак не встояв перед не тільки адміністративним тиском і зняв свою кандидатуру. Виконувач обов'язків подбав про зміну делегатів на звітно-виборчу конференцію трудового колективу, і тому його перемога над конкурентом, мешканцем Києва, була прогнозованою.

Жив со­бі в се­лі Гу­сар­ка Олек­сій Гіб­нер — не ту­жив. Бо жив дій­с­но «со­бі». У Куй­би­шев­сь­ко­му ра­йо­ні, що на За­по­ріж­жі, не по­мі­ча­ли за ним про­я­вів аль­т­ру­їз­му ні за ком­пар­тій­них ча­сів, ні в ро­ки не­за­леж­нос­ті Ук­ра­ї­ни. Зав­ше чо­ло­вік дбав про се­бе — та­ким уже вдав­ся. Та слов'ян­сь­ка ду­ша зла дов­го не три­має, ось і до­ві­ри­ли па­ну Гіб­не­ру пост го­ло­ви лік­ві­да­цій­ної ко­мі­сії КСП «Гу­сар­ка», аби з май­ном бан­к­ру­та чо­гось не тра­пи­ло­ся, во­но ж є влас­ніс­тю па­йо­ви­ків сіль­гос­п­під­п­ри­єм­с­т­ва.