Гроші на бренди — гроші в трубу

Доходи ЗМІ від розміщення політичної реклами цього року в чотири-п'ять разів перевищили показники минулої парламентської кампанії. Такi дані рейтингу вартості політреклами партій та блоків, який провела коаліція громадських організацій «Свобода вибору».

Блакитно-помаранчева Ірпеніада,

Блакитно-помаранчева Ірпеніада,

Драматургія «парламентської рулетки» відволікла увагу преси i громадськості від регіонів. Проте на місцях трапляються не менш драматичні події. Судові процеси захлинули чимало міст країни, адже мета лузерів — визнати місцеві вибори недійсними. Особливо коли йдеться про крісло мера.
З міста Ірпінь під Києвом йшли найтривожніші сигнали. Тут неформально виникла таємна коаліція помаранчевих i синьо-білих. Парадокс? Щоб в усьому розібратися, «УМ» побувала на місці запеклих боїв кількох бізнесменів та колишніх можновладців проти однієї жінки, відомої активістки помаранчевої революції, яка всупереч волі «сильних світу цього» фактично перемогла на виборах мера.

Гленда Джексон: «Оскароносна» акторка — «рожева» депутатка

Гленда Джексон: «Оскароносна» акторка — «рожева» депутатка

Британський парламент єдиний у світі може похвалитися тим, що до його складу входить дворазова лауреатка «Оскара» та володарка багатьох інших престижних нагород у галузі кіно та театру. Гленда Джексон, маючи репутацію однієї з найкращих англійських актрис ХХ століття, у 1992 році оголосила про припинення акторської кар'єри й перейшла в політику — стала депутатом Палати громад британського парламенту від лондонського району Гемпстед. Феміністські та соціалістичні переконання виявилися для цієї жінки важливішими за сценічну славу. Джексон ніколи не боялася відстоювати свої погляди й виступала проти урядових рішень навіть із найважливіших питань.

«Це зробив Бог, і я повинен йому послужити»

«Це зробив Бог, і я повинен йому послужити»

Зникли останні сумніви щодо того, хто саме переміг на виборах мера Києва, а хто зазнав поразки. За даними агенції «Українські новини», вчора коли було обраховано результати голосування на 903 столичних дільницях із 1024 (88,18%), Леонід Черновецький упевнено утримував лідерство, маючи 31,64% голосів.

Михайло Ратушний: Майбутня коаліція має бути без дідівщини

Михайло Ратушний: Майбутня коаліція має бути без дідівщини

Про підсумки виборчої кампанії ми розмовляємо з народним депутатом Михайлом Ратушним. Останньою віхою його парламентської роботи стала участь у тимчасовій спеціальній комісії ВР з питань моніторингу виборчого законодавства, метою якого був нагляд за перегонами. Пан Ратушний не балотувався до парламенту-2006. Він відмовився від такої можливості, маючи непогане місце в списку Українського народного блоку Костенка і Плюща (котрий, як відомо, так і не зміг здолати 3-відсоткового бар'єру). Михайло Ярославович вважав, що УНБ не слід було брати участь у виборах окремо від інших «помаранчевих» блоків. На знак незгоди із «взаємопоборюванням» він навіть призупинив своє членство в Українській народній партії. В його міркуваннях про поразку УНП на виборах вчувалася суміш ностальгії, жалю і смутку. Ті самі закиди — з приводу розпорошеності «помаранчевих» — він адресує і Блоку Тимошенко, і «Нашій Україні». А надалі радить їм примиритися, відмовитися від амбіцій і продовжити справу, розпочату на Майдані.

«Збита піна» по-варшавськи

Перманентна парламентська криза в Польщі помалу набирає обертів і може нарешті закінчитися саморозпуском парламенту та новими виборами вже у травні. Адже польський уряд Казимира Марцинкевича, який підтримує партія, очолювана братом-близнюком новообраного президента Леха Качинського, «Право і справедливість» (далі «ПіС». — Авт.), досі залишається «урядом меншості», оскільки стійкої сеймової коаліції так і не було сформовано.

Чи буде людина здорова за один долар на рік?

Чи буде людина здорова за один долар на рік?

Вибори народних депутатів закінчилися, обіцянок ми почули багато. Чи будуть вони реалізовуватися — велике питання. Але є одна важлива сфера суспільного життя, яку кандидати, партії та блоки оминали у своїх програмах навіть на рівні голого популізму. Йдеться про фізичну культуру. Навряд чи можна очікувати, що група керівників ФК «Шахтар», борець Ельбрус Тедеєв та баскетболіст Олександр Волков, які пройшли до парламенту, зможуть реально стати лобістами з проблем фізвиховання українських громадян. У «спортсменів», якщо бути відвертими, є свої першочергові завдання із досягнень високих результатів на міжнародній арені, у них — свої завдання з сучасними елітними аренами. А поки ми рахували за роки незалежності наші медальні здобутки, у суспільстві катастрофічно «впала» масова фізкультура. Ситуацію з масовим спортом потрібно рятувати. Інтерв'ю «УМ» із директором Всеукраїнського центру фізичного виховання «Спорт для всіх» Петром Мартином новообрані депутати можуть вважати одним із своєрідних наказів виборців.