Справжньою «бомбою» фестивалю «Містечко майстрів», що відбувся у Кременчуці напередодні новорічних свят, стала сукня з натурального... волосся. Місцева перукарка-модельєр Галина Ситникова сплела її звичайнісінькими спицями за чотири місяці. При цьому використовувала також лак і медичний клей.

Минулої п'ятниці Апеляційний суд Полтавської області частково задовольнив апеляційну скаргу представників кандидата на посаду міського голови Полтави Віктора Животенка на рішення Октябрського райсуду, яким визнавалася «недоведеність» фактів підкупу виборців під час виборів мера обласного центру 26 листопада. У постанові Апеляційного суду, що не підлягає оскарженню, зокрема, зазначено: «Постанову місцевого суду в частині відмови у встановленні факту підкупу виборців скасувати. Встановити факт підкупу виборців 26 листопада 2006 року на виборчих дільницях №№85 та 26 та факт підкупу студентів-виборців Міжрегіональної академії управління персоналом».

Минулої п'ятниці суддя військового суду Черкаського гарнізону оголосив вирок майору Миколі Вєннікову. Нагадаємо, 6 серпня він підійшов ззаду впритул до свого підлеглого, рядового Руслана Пащенка, і вистрелив йому з пістолета в потилицю. Вбивцю засуджено до 13 років позбавлення волі. Як відомо, одна з найгучніших за останні місяці армійських НП трапилася у військовій частині, розквартированій у селі Селещина Машівського району, що на Полтавщині. Мешканцем її обласного центру був і загиблий солдат. Тож слідство вели фахівці військової прокуратури Полтавського гарнізону, судові слухання також максимально наблизили до потерпілих і свідків — засідання військового суду цього разу відбувалися в приміщенні Октябрського райсуду Полтави.

До 75-річчя видатного українського письменника Григора Тютюнника в Лубнах на будинку, де він частенько зупинявся, урочисто відкрили меморіальну дошку. Того ж дня у місцевій художній школі презентували виставку світлин лубенського фотомайстра Володимира Білоуса. Попри те, що Григір Тютюнник народився в іншому «кутку» Полтавщини, а жив у Києві, саме Лубни стали для нього особливим, майже рідним містом. Прив'язувала до нього щира дружба з лубенцем Володимиром Білоусом, до якого поспішав завжди, коли випадала нагода подорожувати отчим краєм. Що означала така дружба для відверто «неблагонадійного» за радянськими мірками письменника, котрий, як кажуть, оголеними нервами відчував усю фальш і облуду тодішньої системи, в тому числі й на рівні особистих людських стосунків у так званому письменницькому цеху, можна лише здогадуватися...

До переповненої зали Полтавської філармонії Борис Тарасюк ввійшов не лише без краватки, а й без повноважень міністра закордонних справ. Відповідно, в нього не було потреби стримувати емоції чи шукати нейтральні, обтічні формулювання. На чергові, вже сьомі за ліком, міжобласні збори депутатського активу Народного руху України він приїхав у єдиній іпостасі голови цієї партії.

За даними паралельного підрахунку голосів, який вели представники Комітету виборців України, з десяти позапартійних претендентів на посаду міського голови найбільше голосів — 54 відсотки — набрав нинішній тимчасовий керманич міста, секретар міськради Андрій Матковський. Його основний суперник, голова Київської районної ради Віктор Животенко, здобув прихильність більше 26 відсотків виборців, до бізнесмена Андрія Баранова виявили симпатії понад 7 відсотків тих, хто прийшов на виборчі дільниці. Загалом же явка склала 37 %.

Днями в Полтаві завершився другий (і, сподіватимемось, останній) етап судових слухань справи «карлівського» серійного вбивці Руслана Худолія. «Україна молода» вже розповідала про те, що 30 грудня 2005 року колегія з кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області винесла йому найсуворіший вирок — довічне ув'язнення — за позбавлення життя 29 людей. Однак уже тоді було відомо: визначений Фемідою страхітливий список жертв бузувіра не повний. Адже під час слідства він згадав, як у тому ж таки Карлівському районі в 2000 і 2001 роках убивав ще двох земляків — колишнього працівника міліції та стареньку пенсіонерку. Та оскільки за ті злочини вже «мотали строк» мешканці села Попівка Анатолій Івашина та Олександр Степанов, на яких задля справної цифри «навісили» згадані вбивства наші «доблесні» правоохоронці, то «приєднати» їх до першого вироку Руслану Худолію служителі Феміди просто не могли.

Чільники Полтавської міської територіальної виборчої комісії впевнені: жодних серйозних перешкод для обрання нового мера міста вже немає — всі 134 виборчі дільниці готові до завтрашнього голосування. До вирішення окремих проблемних питань, пов'язаних з їхнім матеріальним забезпеченням та фінансуванням, голова облдержадміністрації Валерій Асадчев підключився особисто. Він неодноразово зустрічався як із членами міськтервиборчкому, головами дільничних комісій, так і з кандидатами на посаду міського голови.

Справжньою сенсацією стало зроблене на недавньому засіданні Полтавського прес-клубу начальником головного управління Пенсійного фонду України в області Валерієм Руденком повідомлення про те, що за обсягами придбання населенням у цьому році коштовностей і виробів із золота Полтавщина посідає третє місце в державі, одразу після Києва та Харкова. Такі дані вважаються цілком офіційними, оскільки «пенсійники» мають змогу відстежувати динаміку перетікання коштовних «дрібничок» у помешкання земляків завдяки аналізу сплати додаткового страхового збору, який стягується при здійсненні торговельних операцій із тим же золотом, легковими автомобілями, при обміні валют.

Поява 42-річного Андрія Матковського у кріслі секретаря Полтавської міської ради (за умов хронічного тамтешнього «безголів'я» йому до нових позачергових виборів належало виконувати ще й обов'язки мера) здивувала багатьох полтавців. Хоча б тому, що його однопартійці, які на березневих виборах до міськради здобули найбільше депутатських мандатів, привселюдно «сватали» на місце тимчасового керівника обласного центру зовсім іншого соратника — офіційного чільника своєї фракції. Та оскільки вона входила до тодішньої коаліційної більшості у міськраді, за витягнутого вже перед самісіньким голосуванням із фракційної колоди переможців «туза» члени тієї ж коаліції віддали свої голоси практично одностайно. В надії, що їхні партнери вчинять не менш відповідально й виконають скріплені підписами попередні коаліційні домовленості стосовно розподілу інших відповідальних посад у мерії, зокрема першого заступника міського голови, керуючого справами міськвиконкому, редактора газети міськради тощо.