Історія однієї пісні, або Про «Квіти ромену», з яких «виросла» «Червона рута»

Історія однієї пісні, або Про «Квіти ромену», з яких «виросла» «Червона рута»

Iз цією піснею пов'язане все моє життя. Під неї я, можна сказати, росла, бо з трирічного віку впродовж досить довгого часу постійно чула її вдома і з платівки, і по радіо, і у виконанні частих у нашому домі гостей, серед яких у далекі вже 60-ті було багато відомих сьогодні всій Україні людей культури і мистецтва. Кілька разів на тиждень я навіть постійно прокидалася під неї десь опівночі — неподалік знаходився тоді Будинок офіцерів, розходячись звідки з танців, молодь постійно заводила популярний шлягер. Уже школяркою мене постійно запитували: «То твій тато — той відомий поет Борис Демків, який написав «Квіти ромену»?». Але дуже влучно підмітив інший поет — славнозвісний Сергій Єсенін — стосовно того, що велике ( не за розміром, а за значимістю) зблизька розгледіти важко, набагато краще бачиться воно з відстані. Мені, щоб осягнути значимість цієї пісні, потрібна була відстань у багато років і відстань вічності, в яку в останній день 2001-го відійшов батько...

Політреклама в приватному дворі

Не так давно вздовж трас та на вулицях населених пунктів Тернопільщини з'явилися чималі бігборди з «цікавими» анонімними заявами стосовно підтримки курсу Президента та уряду. Тобто на тлі, наприклад, українського прапора чи тернопільських краєвидів красується запевнення «Підтримуємо!» стосовно того самого курсу. Підпису, хто саме підтримує, нема. Швидше за все, мається на увазі чи то все скопом місцеве населення, чи навіть весь український народ. Однак самому населенню й народу така заява на кількаметрових полотнищах, схоже, зовсім не подобається, бо на переважній більшості полотен явно видно спроби заперечити написане — особливо дістається слову «підтримуємо», непродумано написаному авторами з самого низу.

Сім'я починається з мистецтва

Оригінальна новинка для наречених з'явилася в Тернополі. Новий зал, де відбуватиметься урочиста церемонія реєстрації шлюбів, відкрився не будь-де, а у приміщенні Художнього музею. За словами його директора Ігоря Дуди, придумано таку новацію спільно з Тернопільським РАГСом в інтересах, так би мовити, обох сторін.

У замках Тернопілля завелися готи

У замках Тернопілля завелися готи

Виявляється, маленька і скромна Тернопільщина веде з-поміж інших регіонів України перед і в деяких дуже специфічних сферах. Наприклад — розвитку такої молодіжної субкультури, як готи. Коли місцеві сільські бабусі бачать цих хлопців і дівчат (справді дуже схожих на вампірів, відьм та їм подібних персонажів із сучасних фільмів жахів), то відразу починають хреститися і читати «захисні» молитви, а також із щирим острахом констатувати, що кінець світу таки ось-ось настане. Насправді ж готи зовсім не такі жахливі, як їхній «прикид». Навпаки, зовсім не страшні, зате дуже оригінальні.

Замість «знесеного буревієм» — колишній «господар доріг»

Замість «знесеного буревієм» — колишній «господар доріг»

Як «УМ» уже повідомляла, голову Тернопільської обласної державної адміністрації Івана Курницького звільнено з посади за невідповідну поведінку під час ліквідації наслідків стихії, що завдала регіону величезних збитків 10—11 липня цього року. Саме таку причину звільнення підтвердив місцевим журналістам під час представлення нового голови ОДА і віце-прем'єр-міністр Іван Кириленко. А новий голова виявився тернополянам дуже навіть знайомим...

Катався хлопчик на візочку...

В одному із сіл Козівського району Тернопільської області сталася подія, яку ще довго будуть обговорювати місцеві жителі. До однієї із сільських жінок приїхав на літні канікули чотирнадцятирічний онук з Миколаєва. Кілька днів тому він розважався під вечір тим, що катався по вулиці на саморобному візку, беручи час від часу за «пасажира» когось із малечі. Так посадив на той візок і шестирічну дівчинку, і, трошки покатавши її, раптом скерував свій «транспортний засіб» у бік пшеничного поля.

«Я знаю, як будувати державу»

«Відродження України може відбутися тільки через усвідомлення її унікальності» — так називається досить об'ємна праця, над якою аж сорок (!) років працював тепер уже 71-річний пенсіонер із села Максимівка Підволочиського району Тернопільської області Іван Майкович. Ще дитиною він був насильно переселений разом із сім'єю із споконвічних лемківських земель на Миколаївщину, відтак уже підлітком пережив складні події, що відбувалися після Другої світової війни в західноукраїнських областях, тож ще з юнацьких років одержав достатній досвід для розуміння, що саме потрібно українському народові для незалежності й добробуту.

«Блискавична» смерть

Шквальний вітер швидкістю до 27 метрів за секунду із зливами й градом (подекуди завбільшки з куряче яйце) завдав великої шкоди населеним пунктам та сільському господарству Тернопільщини. Минулих вихідних залишилося без електропостачання шістдесят відсотків міст і сіл у восьми районах області. Як повідомили кореспонденту «УМ» в обласному управлінні з питань надзвичайних ситуацій, найбільше постраждали Козівський та Бережанський райони, де було пошкоджено 22 лінії електропередач, внаслідок чого без електроенергії залишилося 35 сіл.

Мальтійський хрест від Тернополя

Депутат Тернопільської міської ради, член міського проводу Української народної партії Олег Удич вирішив здійснити міні-революцію у справі відзначення найдостойніших громадян міста. Він вважає, що протягом останнього часу це робилося дуже хаотично і непродумано, тому з власної ініціативи розробив спеціальне положення про почесні нагороди Тернополя. У документі з кількох розділів детально розписано процедури подання, затвердження та нагородження громадян, які найбільше доклалися до розвитку міста та утвердження його доброго імені, а також те, якими мають бути самі відзнаки. Останні передбачається виготовити у формі мальтійських хрестів із зображенням на них герба Тернополя, матимуть вони аж п'ять ступенів. Нове положення про нагороди міська рада вже затвердила.

Хворіє тіло — лікуйте душу

Хворіє тіло — лікуйте душу

«Усі хвороби від нервів», — жартуємо ми побіжно, коли лікарі не можуть визначити причину недуги. Але ця нехитра життєва істина, як не дивно, підтверджується останніми дослідженнями медиків. Фахівці кажуть, наприклад, що досить часто причиною розвитку астми, екземи, виразки шлунку стає не якийсь фізичний чинник, а реакція людини на психологічний та соціальний стрес. Отож психосоматика («соматичний» — означає тілесний, тобто той, що стосується тіла. — Авт.) — напрям психіатрії, що вивчає вплив психологічних факторів на виникнення цілком реальних медичних захворювань, стає дедалі популярнішою як у світі, так і у нас. Тепер тих, хто страждає від таких захворювань, лікують не лише в Києві й Львові, а й у Тернополі.