Геніальні витвори креативщиків «Вона працює», «Тому що справедливий» та «Сільський голова Іван Іванович щиро вітає всю громаду з Днем меліоратора» вже цього–наступного тижня можуть назавжди увійти в історію. Прем’єр–міністр Микола Азаров пообіцяв найближчими днями підтримати законопроект, який має обмежити розміщення рекламних щитів вздовж доріг, та передати документ на розгляд Верховній Раді. У тому, що коаліція швидко та дружньо підтримає пропозицію Кабміну і документ стане законом, не сумнівається жоден експерт.

Кабмін уже морально готовий до втрат — і намагається підготувати до них свій народ. На думку Прем’єра, державний бюджет зазнає «пошкоджень» унаслідок ухвалення Податкового кодексу. «Дірки», що з’являться в кишені держави, урядовці готуються перекрити наявними в них ресурсами.

Ситуація в енергетичному секторі України наближається до критичної. Офіційна Москва все наполегливіше вимагає злиття свого «Газпрому» з нашим «Нафтогазом» — читай поглинання російським монополістом вітчизняної паливної галузі, а відтак — і всієї української економіки. Що зможе протиставити цьому тиску українська влада — питання номер один сьогоднішнього дня. Поки що ми бачимо з боку влади здебільшого правильні оцінки ситуації, перспективні декларації і публічні намагання щось зробити — без видимих позитивних результатів. Попри щедрі передвиборчі обіцянки «змінити все на краще», чуємо хоча й справедливий, але тільки один аргумент: новий уряд, мовляв, виправляє помилки своїх попередників. Такий підхід має право на існування, але тепер, коли нинішня владна команда господарить півроку, 46 мільйонам українців уже не цікаво, що було раніше і хто більше винен. Нинішня влада мала достатньо часу, аби реалізувати свої основні обіцянки, якщо вони були достатньо обґрунтованими. З одного боку — факт: уряд Тимошенко зробив чимало системних кроків у нікуди. Але ж і влада, яка працює вже сьомий місяць, не може називатися «новою». Це просто «нинішня» влада, від якої чекають ефективних дій.

Учора Окружний адмінсуд міста Києва розпочав слухання позову профспілкових організацій України, невдоволених 50–відсотковим підвищенням вартості природного газу для населення та комунальних підприємств. Перед початком засідання профспілкове керівництво провело прес–конференцію для журналістів та запевнило, що не сумнівається у своїй перемозі.

Незалежна Україна, як виявляється, ніколи не любила будувати дороги. За статистикою, в середньому за рік здавали 70 кілометрів (!) дорожнього полотна. Причому більшість — далеко не найкращої якості, незважаючи на те, що кількість транспорту постійно збільшувалася, а дороги, відповідно, захлиналися від цього потоку. Цьогоріч влада пообіцяла революцію в дорогобудуванні. Утім скептики твердять, що цього замало.

Цього тижня виповнюється 200 днів, відколи в Україні з’явився новий Президент — Віктор Янукович. Прийшов він на престол із цілою валізою солодких обіцянок і гаслом «Україна для людей». За цей час можна було чимало встигнути — і Янукович устиг: здати Україну в користування Росії, згорнути демократичні процеси і змусити українців покласти «зуби на полицю». Про забуте–обіцяне й зроблене новою владою вирішила нагадати «Україна молода».

В українських портах чекають дозволу залишити причали десятки суден, навантажених зерном нового врожаю. Попри всі очікування влада не запровадила режим квотування зернових — і таким чином не втратила реноме держави–учасниці СОТ, яка дбає про закони вільної торгівлі. Але зерно й далі не залишає меж нашої Батьківщини. Претензії до експортерів має митниця.

Відреставрований особняк на Печерську — ідеальне місце для офісу компанії, яка інвестує у малий та середній бізнес. З одного боку, достатньо респектабельно, з іншого — не б’є в очі хизування дороговизною інтер’єру, яке полюбляють більш грошовиті структури, що «сидять» на офшорних схемах та тіньових грошових потоках. А елементи модерну «втиснуті» в атмосферу старосвітського Києва: скляні двері навпроти ікони на півстіни — ніби свідчення, що тут намагаються грати за сучасними правилами бізнесу, але сподіваються не тільки на себе.

Україна може отримати нового Прем’єр–міністра. Про ротацію Миколи Азарова на Юрія Бойка, Андрія Клюєва, Бориса Колесникова та навіть Сергія Тігіпка, втім, говорили вже давно. Звучала навіть думка, що Азаров може втратити своє крісло одразу ж після місцевих виборів: якщо Партія регіонів не покаже планованого результату. Але, схоже, Президент вирішив прискорити події. За інформацією джерел «УМ», кадрова революція у виконавчій владі — це навіть не віддалена перспектива, а справа найближчого часу.

Білий хліб «Луцький» вже коштує 2,70, чорний «Січовий» — приблизно стільки ж. Найдешевший в Україні волинський хліб, як би не заперечувала цей факт місцева влада, хоч і незначно, але почав дорожчати. Наскільки прискориться цей процес уже найближчим часом, сказати важко: на Волині розгортається безпрецедентний «хлібний скандал», який може стати причиною здорожчання головного продукту харчування. У сховищах, де зберігається збіжжя Аграрного фонду та Держрезерву, тобто зерно, яке належить державі, виявили величезну нестачу. Причому, як розповіли «УМ» в обласному УВС, її розміри ще досі не визначені. І підтверджена «дірка» в державних засіках зростає мало не щодня: спочатку йшлося про 25, потім 35, нарешті остання офіційна цифра — 61 тисяча тонн. В УВС «не для преси» повідомили вже про 72 тисячі й нагадали, що ревізори працюють у поті чола.