У червні 2000 року «Україна молода» інформувала про інцидент біля прохідної ВАТ «Мотор Січ», учасниками якого були симпатики двох кандидатів у народні депутати — директора автогенного заводу Олега Марасіна і помічника гендиректора «Мотор Січі» Ярослава Сухого. Сутичка супроводжувалася перестрілкою. Потому пан Сухий «переграв» на виборах своїх конкурентів і нині перебуває в парламентському таборі есдеків.

З-поміж сільських районів мешканці лише трьох районів Запоріжжя стовідсотково забезпечені автобусним сполученням із райцентрами. Найменш комфортно почуваються потенційні пасажири Кам'янка-Дніпровського, Новомиколаївського, Чернігівського і Токмацького районів, де більше третини сіл і хуторів не значаться на маршрутах перевізників. Сумна статистика на тлі затвердженої Міністерством транспорту програми «Сільський автобус»: до 1 квітня 2004 року транспорт повинен заходити в усі села. Ті, щоправда, куди прокладено асфальтні дороги. До решти автоперевізники мають дістатися трьома роками пізніше.

Небажання власників індустріальних монстрів усерйоз опікуватися технічним переозброєнням заради оздоровлення довкілля спорадично призводить до позаштатних ситуацій. Чергова з низки зафіксованих на комбінаті «Запоріжсталь» трапилася 15 лютого. На щастя, обійшлося без жертв, інформували «Україну молоду» в облуправлінні МінНС. А жовта хмара, яку могли бачити місцеві мешканці над Заводським районом, здіймалася через те, що в мартенівському цеху з печі «втекло» близько двохсот тонн чавуну. Ось і «збагатилася» атмосфера викидами пару і залізовмісних компонентів. Технічний директор «Запоріжсталі» Олександр Путнокі пояснив, що прогоріла футерівка і броня бокової правої стінки міксера №2. Фахівці міської СЕС підтвердили, що отруйні речовини в атмосферу не потрапили.

«Та ні, що ви!.. Це ж було не тоді!..». Уточнення на кшталт наведеного вище вельми часто можна почути з вуст Софії Русанової, мешканки села Нововасилівка, що простягнулося неподалік околиць курортного Бердянська. Жінка дійсно має унікальну, якщо зважити на її вік, пам'ять. «Бабця Софа? Так це ж наша жива історія, — жартують сусіди. — Ходяча енциклопедія!». Жінка справді була свідком низки епохальних подій, народившись у 1904-му; багато з пережитого вкарбувалося у її пам'яті. Найтрагічнішим епізодом особистого життя жінки, котра народила вісьмох дітей, була смерть чоловіка. Скромно відзначили родиною срібне весілля — і невдовзі годувальник сім'ї відійшов у світ інший... Так і залишилася вона вдовою, попри те, що женихалося півсела. «Ніколи було з тими залицяльниками «переговори» вести, — відмахується пані Софія. — Дітей тре було годувати, у люди виводити».

Було це в травні 1988 року. Поїзд «Москва—Бердянськ» привіз воїна-інтернаціоналіста Віктора Синицького з церемонії вручення йому 5 травня Зірки Героя Андрієм Громико (одним з ініціаторів радянської інтервенції). Гучний церемоніал у Кремлі, галас ЦТ та інших ЗМІ, розписаний партбосами до хвилин ритуал зустрічі на рідній землі... А Віктор був сумний і навіть роздратований. У колгоспі де-факто відмінили робочий день, люди всім селом виглядали свого земляка, а він тоді, пригадую, всупереч сценарію вождів, наказав водієві вирватися з кортежу легковиків і завернути на вулицю Піонерську. Тут мешкала його бабуся, Антоніна Терентіївна. 78-річна жінка ніколи не бачила свого онука! Була сліпою. Доки Вітя втрачав здоров'я на чужій землі, офтальмологи, слава Богу, зробили старенькій успішну операцію, і та побачила світ! Рада була онукові до сліз...

На місце злочину оперативно-слідча група на чолі з прокурором Запорізької області Валерієм Кулаковим виїхала за сигналом телефонного аноніма. Той повідомив, що колишній засуджений Л. убив трьох чоловік. За вказаною адресою (вул. Фрезерна, 16) міліціонери дійсно знайшли у зливній ямі на присадибній ділянці непритомну жінку (нею виявилася 31-річна мешканка Орджонікідзівського району, безробітна). Їй надали першу медичну допомогу і відправили до шпиталю. Невдовзі з цієї ж ями було піднято тіла чотирьох чоловіків і однієї жінки. Особи потерпілих наразі встановлено, інформувала вчора кореспондента «УМ» прес-секретар обласного прокурора Маріанна Власова.

З четвертої спроби мешканець Запоріжжя Михайло Бондар став призером міжнародного конкурсу інтерфотографії «Франческо Форно». В Італії були представлені фотоклуби Одеси, Львова і Запоріжжя. Фортуна посміхнулася тільки пану Михайлу. Представницьке журі відібрало для нагороди його світлину «Хлопчик і птахи». Срібних медалей автора удостоїли Всесвітня асоціація фотомистецтва, а також дві італійські асоціації — кінематографістів і фотографів. Незаперечний успіх з огляду на ту обставину, що на «Франческо Форно» майже півтораста авторів з Європи й Азії представили кількасот фотореалій.

Учора до Бердянська примчала, мов на пожежу, комісія Управління культури Запорізької облдержадміністрації. Аби нарешті долучитися до конфлікту між мерією і колективом єдиної в місті дитячої бібліотеки. Влада заповзялася прибрати заклад з набережної, подалі від моря («Аби дітки не споглядали напівголих дядь і тьоть, котрі дефілюють на пляжі» — один з аргументів мерії). На думку завідуючої бібліотекою Світлани Ушанової, такий намір є хибним: пропонують бібліотечні фонди (і дітей) підняти на другий поверх, у БК «Софіт», де проходять гомінкі заняття численних гуртків. А не дай Боже, пожежа — як дітей евакуювати? І чому, зрештою, владі закортіло змінити власника помешкання в елітному районі аж на 45-му році існування тут дитячої бібліотеки? Замовила «крутизна»?

Сьогодні в Бердянську повинен відновитися судовий процес над Русланом Хамаровим, котрому інкримінують убивство одинадцятьох жінок. До 12 лютого у судовому засіданні, що, як іформувала «УМ», розпочалося в понеділок, було оголошено перерву. Колегія суддів під головуванням Вадима Мульченка повідомила, що відкритим буде лише винесення вироку. Згоду на це суддя питав у сторін українською мовою, і лише вбивці довелося розтлумачувати суть уточнення російською. Прикметно, що родичі однієї з убитих ратували за відкритість процесу.

На Запоріжжі розпочалася «репетиція» з продажу земельних ділянок в обхід чинного законодавства. «Піонерами, ясна річ, виступили державні мужі «столичного», Запорізького, району. Як інформує природоохоронна прокуратура області, група посадових осіб Запорізької державної районної адміністрації організувала «приватні аукціони» з продажу земель несільськогосподарського призначення. У низці афер до реалізації меркантильних угод було долучено посадових осіб кількох сільських рад.