Російський прем’єр–мiнiстр Володимир Путін залишив Київ у поганому настрої. І навіть відмовився від заздалегідь запланованої дружньої вечері з українським колегою Миколою Азаровим та бізнесменами двох країн. Об’єктиви фотографів зафіксували добре помітний синець на щоці грізного ВВП — хоча й старанно загримований. Та й сам Володимир Володимирович, який зав­жди є веселим та регулярно видає свої фірмові, доволі специфічні, жарти, цього разу був сумним і понурим. Українські журналісти одразу ж кинулися випитувати у російських колег деталі про стан здоров’я Володимира Володимировича, намагаючись з’ясувати, хто ж насмілився пошкодити обличчя всемогутнього де–факто лідера Росії. Проте добре вишколені кореспонденти з пулу Путіна (всі — в костюмах та краватках) на «провокації» не піддавалися і стверджували, що жоден із них ніякого синця не бачить. І доброзичливо радили звертати більше уваги на економічну складову візиту.

Українська столиця вчора зустрічала російського прем’єр–міністра Володимира Путіна без особливого ажіотажу. Щоправда, від перехожих закрили частину вулиці Інститутської, де розташований клуб Кабміну, в якому відбувалося засідання міждержавної комісії. А урядові квартали Києва щедро прикрашали прапори... Азербайджану: візит президента цієї держави мав відбутися наступного дня після відльоту Путіна, і комунальні служби спрацювали заздалегідь.

Сьогодні українська влада вчергове спробує змінити кабальні газові угоди з Російською Федерацією. Для цього Прем’єр Микола Азаров планує використати чудову нагоду — засідання комітету двосторонньої міждержавної комісії. Найбільша проблема, яку мріє подолати очільник вітчизняного Кабміну, — найвища в Європі базова ціна на газ: 450 доларів за тисячу кубометрів.

В останній тиждень перед виборами далеко не останні люди в державі спантеличили своїх співгромадян шокуючими заявами. Міністр фінансів Федір Ярошенко оприлюднив дані, які чиновник його рангу досі не наважувався би дати навіть під тортурами. Так, за словами міністра, реальний дефіцит бюджету України за підсумками 2009 року становив понад 100 млрд. гривень! З весни — звичайно, завдяки титанічним зусиллям уряду «регіоналів», ця цифра трохи вщухла: рівно на 5,3 млрд. гривень. А спричинили біду, за словами Федора Ярошенка, непрофесійні дії попередньої центральної влади. До якої, до речі, входив і сам Ярошенко.

У пронафталінених коридорах Кабміну нічого не змінюється: напередодні кожних виборів глава Кабінету раптом починає яскраво описувати свої грандіозні досягнення та шукати ворогів, незважаючи на реальність за вікном. А вороги — це завжди опозиція. Так, Юлія Тимошенко, коли країна скочувалася в економічну прірву, розповідала про відсотки росту та вказувала перстом на «диверсантів» і «провокаторів», які заважають творити її міністрам. Микола Азаров вирішив також не винаходити ровера.

Учора Україна таки запровадила квоти на експорт вітчизняного збіжжя. Пшениці можна вивезти за кордон — 0,5 млн. тонн, ячменю — 0,2 млн. і кукурудзи — 2 млн. тонн. Усього лише по тисячі тонн можна експортувати гречки та жита. Такі жорсткі обмеження могли б викликати подив, але сама процедура запровадження квот цього разу дивує значно більше.

Американська «прокурорська» компанія, як назвав її нинішній Прем’єр–міністр Микола Азаров, а простіше юридична фірма «Трат Качеріс» оприлюднила результати свого розслідування. Разом iз «Качеріс» працювали ще одна юридична компанія — «Екін Гамп», слідча судово–бухгалтерська фірма «Крол», а також спеціалізована західна консалтингова компанія. Нинішня влада, у травні підписавши угоду з «Качеріс», поставила перед американцями вимоги закінчити слідство до 10 серпня, проте в західних юристів виникли «несподівані перешкоди», і результати з’явилися тільки зараз: не пізніше, ніж закінчаться місцеві вибори.

Учора голова всеукраїнської асоціації пекарів Михайло Стадник ошелешив громадськість: за його словами, у нашій державі зафіксовано суттєвий дефіцит продовольчого зерна. «Дірка» між потребою та наявністю нібито сягає 2 млн. тонн! На підтвердження своїх слів пан Стадник навів тільки загальну статистику: країни Чорноморського басейну цьогоріч не добрали 42% продовольчого збіжжя. Але у тому, що проблема існує, головний пекар держави не сумнівається — і тому на прес–конференції навіть намагався дати пораду владі, як треба діяти у такій ситуації: надавати борошно з аграрного фонду хлібозаводам, які випускають понад п’ятдесят відсотків продукції. Для стабілізації цін.

Уперше в історії нашої держави влада запровадила обмеження на продаж за кордон гречки. Експортна квота продукту, який влітку став стратегічним, — ... одна тисяча тонн. «Це смішна цифра, яка свідчить про де–факто цілковиту заборону експорту», — коментує «УМ» фінансовий аналітик АПК компанії «Інвестиційний капітал Україна» Андрій Товстоп’ят. Причина обмеження — дефіцит товару на внутрішньому ринку. За даними аналітиків, країні нинішнього року не вистачає близько 20 тисяч тонн гречки. Звідси й рекордні ціни: вартість кілограма крупи доходила до 20 гривень.

Зростання споживчих цін з настанням осені, як і прогнозували експерти, суттєво прискорилося. Якщо, скажімо, в липні ми ще мали дефляцію, у серпні — вже інфляцію, але порівняно невелику, — 1,2%, то вересневі ціни неприємно здивували: плюс 2,9 відсотка! У річному вираженні інфляція в Україні у вересні стрибнула аж до 10,5%, хоча ще в серпні цей показник становив лише 8,3%.