Днями на малій батьківщині видатного просвітителя, філософа і поета, у селищі–райцентрі Чорнухи, фактично завершилися заходи з відзначення 290–річчя від дня його наро­дження, що тривали майже весь рік.

Днями, поспішаючи на сесію Кременчуцької міської ради, депутати мимоволі згадували власні шкільні роки. Адже з динаміків біля входу в мерію лунали шкільні пісні, які зазвичай крутять на Першовересень. Однак атмосфера зовсім не налаштовувала на ностальгійні сентименти. Близько двохсот учасників «озвученого» в такий спосіб пікетування цитаделі міської влади зібралися там під гаслом «Залиште нашу школу дітям». Батьки учнів і небайдужі кременчужани тримали в руках і набагато дошкульніші гасла.. Що ж розбурхало емоції?

У грудні виповнюється 290 років із дня наро­дження цього видатного духовного подвижника, а в листопаді 1794 року він відійшов у вічність. Тож на малій батьківщині Паїсія Величковського, у Полтаві, влаштували дводенні урочистості зі вшанування пам’яті святого, на які прибув Патріарх Київський і всієї України–Русi Філарет. Спершу він освятив виставкову залу Духовно–культурного центру ім. Паїсія Величковського у відновленому Свято–Успенському кафедральному соборі УПЦ Київського патріархату, оглянув експоновану там виставку «Православна ікона ХVІІІ–ХІХ століть», очолив вечірнє святкове богослужіння у згаданому храмі.

Ціну передвиборчих гасел партії влади і «покращення життя вже сьогодні» першими відчули освітяни. За іронією долі, піонерами затягування пасків стали земляки очільників нинішньої влади — співробітники найбільшого на Донеччині ВНЗ — Національного технічного університету, в якому, до речі, свого часу викладав Прем’єр­міністр Микола Азаров.

«Діти для мене — єдиний сенс у житті, якби не вони, навіщо тоді жити?» — любить часто повторювати 42­річна Любов Бальчос із села Залісці Шумського району Тернопільщини. Після смерті чоловіка, який раптово згас через рак шлунка, жінка залишилася сама з дванадцятьма дітьми. Найменшій Діаночці нині лише три рочки, а найстаршому Сергієві — 23.

Минулої п’ятниці у Полтаві відбулися урочистості з нагоди відкриття традиційного міжнародного мовно–літературного конкурсу імені Тараса Шевченка, який уже третій рік поспіль влаштовують під егідою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України на виконання відповідного указу Президента. Власне, конкурсні завдання учасники почнуть виконувати пізніше (на Полтавщині — 24 листопада), а до Дня української писемності та мови приурочили саме презентаційно–святкову частину згаданого творчого змагання.

Першим мертве тіло односельчанки в підвалі її помешкання виявив сусід, котрий і зателефонував до міліції. Під підозру відразу потрапив нетиповий для цих країв співмешканець загиблої. Як з’ясувалося, 37–річна жінка два місяці тому повернулася із заробітків у Росії не сама. Її супроводжував диковинний смаглявий молодик. Подив односельців викликала не так зовнішність прибульця, як його мінімальний словниковий запас. Свіжо­спечений «ґазда», громадянин Азербайджану, не тільки не знав української мови, а й заледве складав до купи кілька російських слів. Зате, як з’ясувалося невдовзі, він вправно володів ножем і сокирою.

Найулюбленішим місцем для черкаських дітлахів сьогодні є перша виставка ретро–автомобілів. Її відкрито просто неба в центрі міста. Тут можна побачити автівки та мотоцикли, які курсували дорогами у минулому столітті. «Я такі авто тільки по телевізору бачив, тому мені дуже цікаво. Хочеться за кермом посидіти, але не можна», — говорить «УМ» п’ятикласник Роман Ткаченко, який заглянув на виставку разом з однокласниками по дорозі зі школи додому. Взагалі, серед відвідувачів виставки, на якій зібрані експонати з приватних колекцій жителів Черкас, переважають саме чоловіки. Їх більше тягне до техніки, ніж жінок.

У неділю, 4 листопада, на телеканалі «1+1» вийшла у світ перша телепрограма, де юні співаки проходили сліпе прослуховування. Судді шоу Світлана Лобода, Тіна Кароль та Олег Скрипка не вибрали Ромчика, а коли повернулися і побачили його, були, м’яко кажучи, вражені.

Здавалося б, така звична річ — букет. Для більшості непосвячених — просто набір квітів, складених більш чи менш вишукано, життя якого таке недовговічне!.. Виставка «Букет: ХХ століття», що відкрилася в Сумському художньому музеї, змушує знайти в цій темі щось глибше й складніше.