Неправильно ми живемо, панове. Чи то пак не ми, а наші політики і державні керманичі. Очевидно, погано вони працюють на народ, якщо аж 63,2 відсотка цього народу переконані, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямі. До речі, це на 3 відсотки більше песимістів, ніж було у грудні минулого року. А правильним напрям розвитку подій нині вважають 16,3 відсотка громадян (усі решта на це запитання відповісти не змогли). Такими є результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 2 по 9 лютого 2007 року (опитано 2011 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, теоретична похибка вибірки без урахування дизайн-ефекту не перевищує 2,3%).

У Кіровограді — новий виток усе ще не закінченої мерської кампанії. Як повідомляла «УМ», 1 лютого територіальна виборча комісія визнала повторні, «урізані», вибори міського голови дійсними і назвала переможця — комуніста Володимира Пузакова (хоча перед цим ТВК двічі визнавала вибори недійсними). Але вже вчора, в день можливого оголошення результатів виборів на сесії міськради, члени виборчкому винесли нове рішення: визнати вибори мера Кіровограда... недійсними. Підставою для такого повороту стало те, що кандидата на посаду мера Олександра Нікуліна було знято з минулих перегонів незаконно (причому знято тією ж самою ТВК). Також члени комісії ухвалили провести нові вибори, які повинні відбутися 15 квітня.

Словосполучення «Помісна церква» нині у всіх на слуху. Хтось бачить у такому статусі відновлення справедливості щодо православних київської традиції, хтось — перешкоду власним політичним планам. Які ж перспективи відкриє визнання Української Помісної православної церкви з центром у Києві для звичайних віруючих і просто громадян України? Про це — наша розмова з доктором філософії, фахівцем iз історії православ'я та політології релігії, радником секретаріату Президента Олександром Саганом.

Жарт про те, що вносити зміни до Конституції є національною українською забавою, застарів раніше, ніж встиг обійти шпальти ЗМІ — реальних та віртуальних. І, певна річ, раніше, ніж переписування Основного закону вкотре відбулось. До речі, про те, що внаслідок останнього Президент втратив частину своїх повноважень на користь парламенту та уряду, не знає 23,3 відсотка респондентів, опитаних Центром Разумкова. Тобто майже кожен четвертий. Так само кожен четвертий лише приблизно уявляє собі те, що відбувалося з Конституцією протягом останнього часу. І тільки 15 відсотків опитаних вважають себе носіями усієї законодавчої мудрості. Добре це чи погано? Мабуть, просто показово. Недарма представник Президента у Конституційному Суді Володимир Шаповал вважає, що українська Конституція має бути зрозумілішою для суспільства. Тим паче, що вона — як було вирахувано і встановлено — є лідером на європейських теренах за кількістю «латань» та «підшивань». Тож щоб остаточно привести головний законодавчий «талмуд» держави у зразковий і легкотравний стан, нинішні політики знов беруться за пера та олівці. Який продукт буде на виході — побачимо скоро, адже, на думку експертів, новий варіант Конституції потрібен основним політичним силам як аргумент у боротьбі одна проти одної.

Учора відбулася інавгурація нового президента Туркменістану Гурбангули Бердимухаммедова. Його особистий результат у виборчому забігу не набагато відстав від показників «народної любові» до його попередника, халіфа всіх туркменів Сапармурата Ніязова, — 89,23 відсотка голосів. За таких розкладів показники найближчого конкурента Бердимухаммедова — Аманніяза Атаджикова, замголови адміністрації Дашогузької області, який набрав трохи менше чотирьох відсотків, можна вважати свого роду успіхом.

Це були вибори знічев'я. Якби Туркменбаші раптово не помер, то 2,6 мільйона виборців країни не мусили б минулої неділі йти на дільниці і проробляти незвичну для них процедуру. Люди йшли активно, вочевидь, за звичкою, — зафіксована явка 98,6 відсотка. Так само, за звичкою, туркмени голосували за нову першу особу держави — тимчасово виконуючого обов'язки президента Гурбангули Бердимухаммедова. Учора на третю годину дня ще не були відомі підрахунки Центрвиборчкому, проте саме Бердимухаммедову оглядачі пророчили перемогу. Недарма пiсля смерті Сапармурата Ніязова найвищі чиновники держави жорстоко билися за звання «т.в.о.»: було зрозуміло, що консервативний туркмен піде голосувати за того, хто назветься лідером.

До когорти політичних сил, які виступають за дострокові вибори народних депутатів, долучився Народний Рух України. На своєму засіданні, яке відбулося минулої суботи, Центральний провід партії ухвалив заяву, в якій зазначає, що «узурпація державної влади правлячою коаліцією загрожує не лише демократичному ладу в Україні, а й національній безпеці держави». Тому НРУ «домагатиметься розпуску Верховної Ради і проведення дострокових парламентських виборів».

Як відомо, кілька днів тому лідери двох опозиційних парламентських фракцій — Юлія Тимошенко та В'ячеслав Кириленко — підписали угоду про співпрацю. Утім, як виявилося, координація діяльності двох політичних сил цією заявою не обмежилася. Принаймні, за даними газети «Комерсант-Україна», існує ще й проект документа, який передбачає розподіл посад між «Нашою Україною» та Блоком Тимошенко вже в новому складі парламенту — обраному чи на чергових, чи на позачергових виборах, а також у новому уряді.
Угода «Про створення коаліції об'єднаної опозиції у Верховній Раді V скликання» розроблена інформаційно-аналітичною службою «Нашої України». «Комерсант» пише, що Юлія Тимошенко на зустрічі з Віктором Ющенком буцімто погодилася підписати цей документ. Взамін вона виклала кілька умов. Зокрема, підписання Президентом закону про імперативний мандат для депутатів місцевих рад, який неоднозначно сприймають як на Банковій, так і в «Нашій Україні».

Ранкове засідання Верховної Ради вчора було майже повністю присвячене кадровим питанням: парламентарії обирали Уповноваженого з прав людини і заступника Голови ВР.
Власне, комбінація кадрів могла бути іншою, адже народним обранцям належить проголосувати ще за призначення міністра закордонних справ (замість відставленого Бориса Тарасюка), а також голови Служби безпеки (нагадаємо, з цієї посади ще перед Новим роком був звільнений Ігор Дріжчаний). Секретаріат Президента подав до парламенту відповідні документи на Володимира Огризка як керівника МЗС та Віктора Короля — як чільника СБУ ще три-чотири дні тому. Однак учора голова профільного Комітету ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Віктор Тихонов заявив, що ці документи чи то оформлені неналежним чином, чи то містять помилки — словом, доти, доки до Верховної Ради не надійдуть папери, «передбачені регламентом», провідні відомства залишатимуться «безголовими».
Водночас постійний представник Президента в парламенті Роман Зварич зауважив, що ніяких помилок у поданих Банковою документах немає. І взагалі, оскільки це питання формальне, потрібно його голосувати, а не шукати причини для зволікання. «Це просто зайвий спосіб попсувати нерви. Такі собі ігри, як у школярів», — припустив Зварич.
Представник коаліції, «регіонал» Тарас Чорновіл тези про «псування нервів» і «школярські ігри» заперечив — за його словами, «антикризовики» просто ще не визначилися зі своєю позицією щодо запропонованих Президентом кандидатур, бо мають до них певні претензії.