Упродовж ось уже багатьох років, за будь–якої влади і погоди, працівники Гідрологічної станції «Київ» виконують свою звичну роботу — поміряй, перевір та передай інформацію! І так двічі на день — о 8–й ранку та о 20–й вечора. Що цікаво, станція не припиняла своєї роботи навіть у роки Першої світової, Громадянської, Другої світової воєн, завдяки чому гідрометеорологічні спостереження не були перервані.

З народним артистом України Анатолієм Паламаренком ми зустрілися в Спілці письменників на засіданні клубу бібліотекарів, присвяченому 90–річчю Павла Глазового. Сюди артиста, який давно читає усмішки гумориста, запросили виступити. Більше години Анатолія Нестеровича не відпускали зі сцени.

Учора під Міністерством інфраструктури й транспорту на акцію протесту зібралися залізничники. Було їх порівняно небагато — осіб 50–60. Багато тих, хто мав намір взяти участь в акції, в останній момент відмовився.

Письменника і поета Павла Мовчана за останні десятиліття ми звикли більше сприймати як політика і народного депутата, а не автора поезій і прозових творів. Навіть українська «Вікіпедія» називає його в першу чергу громадським діячем, публіцистом, журналістом, головою товариства «Просвіта» та членом Центрального проводу УНП і лише наприкінці лаконічно згадує, що він ще й поет, перекладач, сценарист. Але незабаром творчості Павло Михайлович зможе приділяти більше часу. Він вирішив покинути політику, оскільки не бачить себе в парламенті, який приймає антиукраїнські закони і руйнує те, що Україна цеглина за цеглиною будувала впродовж двадцяти років. Одначе в майбутнє нашої держави він дивиться з оптимізмом. Бо все — в Божих руках. Про наші нинішні реалії та перспективи ми розмовляємо з Павлом Мовчаном в офісі Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.

Завтра на шкільних подвір’ях буде святково й урочисто. Білі бантики, різнобарвні айстри, душевні промови. Проте свято скінчиться і почнуться будні. Якими вони будуть на тлі оптимістичних рапортів влади про готовність шкіл до навчального року? Освітні експерти стверджують, що досить складними. Адже з’явилися новації для першокласників, певний сумбур в освітній процес вносить новий закон про мови, та й зі вступної кампанії треба зробити певні висновки.

«Нехай від лих і бід усіх вас береже здоровий сміх!» — ці слова Павла Глазового викарбувані на меморіальній табличці, встановленій на будинку по вулиці Льва Толстого, 25, де понад 50 років жив і творив відомий гуморист.

На те, аби усіх нас «беріг сміх», Павло Прокопович працював усе своє життя. Без його гуморесок не обходився жоден концерт — ні урядовий, ні на сцені сільського клубу. Вірші Павла Глазового на перший погляд дуже прості, але автор умів знайти такі слова й образи, які неодмінно викликали сміх. Згадайте бодай його «Куміаду» — написана ще в 1969 році, вона навіть за ...надцятим прочитанням неодмінно викликає регіт.

Десятого вересня під Міністерством інфраструктури відбудеться масштабна акція протесту залізничників. Висловити своє невдоволення тим, що відбувається на колись найдешевшому і найбезпечнішому виді транспорту, вийдуть поїздні бригади, а також звичайні пасажири. Такого, запевняють профспілки, ще в історії України не було. Адже й ті, й інші доведені до межі: умови роботи провідників стають дедалі нестерпнішими, робочі місця скорочують, процвітає корупція, при цьому якість послуг для пасажирів погіршується, водночас ціни на квитки тільки зростають, та ще й вільно придбати їх у касах часто є неможливим.

Коли говоримо про туристичні принади Польщі, то перше, що спадає на думку, — Краків. Це старовинне місто, яке колись було столицею польської держави, має багату історію і дивовижну архітектуру. В роки Другої світової Краків майже не зазнав руйнувань, тож сьогодні може похвалитися пам’ятками, вік яких сягає далеко вглиб століть. Нині це місто на Віслі теж виконує функції столиці, щоправда, скромнішого «королівства» — Малопольського воєводства. Щороку Краків відвідує 8 мільйонів туристів. Водночас воєводство докладає максимум зусиль, аби туристи не обмежувалися самим Краковом, а й відвідували інші цікаві місця Малопольщі. А їх, як переконалися українські журналісти, тут не бракує.

Незалежна студентська профспілка «Пряма дія» закликає студентів готуватися до протестної кампанії з початку нового навчального семестру. Адже в уряді зазіхнули на святе — студентську стипендію. Як повідомляє сайт «Прямої дії», ще 13 червня Кабінет Міністрів вніс зміни до порядку індексації доходів громадян, у тому числі студентських стипендій. «Ця постанова в понад півтора раза знижує фактичний розмір стипендій більш ніж для третини студентів», — заявляють у профспілці.

«Упродовж двох років ми із хвороб не вилазили, — каже мама трирічного Дениска. — Лікували болячку за болячкою, через це навіть дитсадок не змогли відвідувати. Наша дільнична педіатр лише руками розводила: що ж ви, мовляв, хочете, імунітет слабкий… А потім якось потрапили на прийом до літньої лікарки, яка підміняла нашу в період відпустки. Коли вона сказала, що в сина рахіт, я спочатку навіть образилася — здавалося, що мою дитину якоюсь неповноцінною обізвали. А коли таки здали аналізи, то виявилося, що в сина і справді порушений кальцієво–фосфатний обмін. Який це має стосунок до частих хвороб? Не повірите — цілком безпосередній».