Згідно зі щойно розробленими у владних коридорах Правилами поводження з відходами, в обласному центрі мають намір встановити різнокольорові контейнери для сміття.

Погрози керівництва «Дніпропетровських міських теплових мереж» відключити гарячу воду в оселях мешканців обласного центру виконано. Причиною стала кругленька сума заборгованості населення за теплопостачання, яка на листопад—грудень минулого року становила 116 мільйонів гривень.

Як повідомляла наша газета, Сергія Смир­нова, відомого ще на прізвисько «Сквозняк», було розстріляно в ніч із 10 на 11 грудня минулого року в Кривому Розі, коли він із подругою повертався до однієї зі своїх квартир.

Цю справу вже охрестили однією з найкривавіших в історії української криміналістики. Майже два роки її розслідуванням займалася Генпрокуратура — справа виросла до 80 томів. На рахунку семи членів банди 11 убивств та численні розбійні напади зі 110 (!) потерпілими. Троє бандитів свого часу працювали у спецпідрозділі «Беркут», а ще один — охоронцем у Саксаганському райвідділі міліції Кривого Рогу. Ще троє були спортсменами, серед яких і тренер зі східних єдиноборств. Усі були натреновані настільки, що чинити їм опір не було ніякого сенсу. Та й плани нападів бандюки відпрацьовували до найменших дрібниць, а з місця події зникали блискавично.

Раніше засудженого 27–річного чоловіка правоохоронці підозрюють щонайменше в п’яти навмисних убивствах. Щоправда, слідство поки що довело тільки три — 7–річної дівчинки, 13–річного хлопчика та 55–річної жінки. Перше з них датується ще 2002 роком. Його обставини тоді приголомшили мешканців Нікопольщини. Троє дівчаток поверталися з пляжу додому, коли шлях їм перегородив незнайомий молодик, запропонувавши покупатися ще. На таку пропозицію погодилася тільки одна. Після цього дівчинку ніхто більше не бачив, незважаючи на те, що на її пошуки були кинуті значні сили. І хоч тіло нещасної не знайдено дотепер, як розповів начальник Нікопольського міськвідділу міліції Андрій Фадєєв, затриманий в убивстві вже зізнався. Він утопив дитину у прибережній зоні. Якогось вантажу при цьому не прив’язував, заплутавши тіло у водоростях.

Про цю подію в місті гірників тепер не говорить хіба що лінивий. Надто вже близько вона зачепила серця мешканців міста. П’ятимісячний котик Мурчик, улюбленець співробітниці автотехнікуму Алли Дренової, за декілька днів до Нового року вишмигнув на подвір’я. Доти небачений світ його неабияк вразив. Як назло, хтось кинув петарду, і наляканий нею котик рвонув на колоноподібну тополю так натхненно, що опинився на самісінькій верхівці високого дерева.

Свою першу планову робочу поїздку до регіонів новопризначений Прем’єр Юлія Тимошенко символічно здійснила до Дніпропетровська, тобто на свою малу батьківщину. Роздавати чиновникам завдання Юлія Володимирівна почала просто з аеропорту міста. Адже за кілька років цей аеровокзал прийматиме учасників і гостей чемпіонату «Євро–2012». Вже цьогоріч на його реконструкцію і модернізацію буде виділено кошти, аби довести аеропорт до рівня міжнародних стандартів. Через станції–довгобуди центр міста, за словами Тимошенко, справляє гнітюче враження, тому найближчим часом буде розроблено чіткий графік робіт щодо спорудження метро. «У 2008 році необхідно купити устаткування на суму 530 мільйонів гривень, аби в 2009–му чи на початку 2010–го мати в експлуатації три нові станції», — додала Тимошенко. Вже цьогоріч уряд поставив завдання здати дві станції — «Парус–1» і «Парус–2».

Коли 13 жовтня минулого року сталася трагедія, яка сколихнула всю Україну, подружжя Віоли та Ігоря Шаповалових не лише раділи тому, що залишилися цілими і неушкодженими, а й неабияк переживали, бо чекали поповнення у своїй родині.

Цей об’єкт здавався колись не тільки манною небесною для тоді 14–тисячної Долинської, а й порятунком для майже мільйонного Кривого Рогу. Наповнення хвостосховищ гірничозбагачувальних комбінатів залізорудної столиці України досягло критичної межі, однак шлами туди скидають і далі...

У Вільногірську я побував передостаннього дня тепер вже минулого року. Незважаючи на вихідний, поспілкуватися з журналістом зійшлося чимало людей. Вочевидь не в останню чергу тому, що з області дотепер у Вільногірськ, вважай, ніхто не приїздив і не цікавився, як живеться людям у холодних квартирах.