Після того як коаліція вчинила переворот у Конституційному Суді та «воскресила» там Станік і компанію, від Президента чекали радикальних дій. Віктор Ющенко останнім часом справді поводиться рішуче і вдається до вчинків, які своєю різкістю дивують навіть його соратників. Так, учора мало відбутися засідання Ради національної безпеки, і від нього чекали рішення мало не про розпуск Кабінету Міністрів. Опоненти Ющенка стали у захисну стійку, щоб у разі чого завдати ударів у відповідь. Але на Банковій вирішили засідання РНБО відкласти.

Ще кілька днів тому здавалося, що ситуація в країні розвиватиметься хай і не за простим, проте вже за визначеним сценарієм. Адже робоча група з підготовки дострокових виборів напрацьовувала певні домовленості, досягала деяких успіхів, а Президент зустрічався з Прем'єром, і вони також нібито просувалися вперед — хай навіть і мікроскопічними кроками. Лишалося тільки узгодити дату виборів — компроміс у цьому питанні видавався найтяжчим завданням, але суспільство сподівалося, що два Віктори таки дійдуть до спільної вікторії.
На тлі цих подій новини з Конституційного Суду смакували вже не так, як раніше, — доля дострокових виборів (тим паче після фактичної згоди на них Януковича) більше ніби не залежала від того, що скажуть на Жилянській. Однак згодом стали говорити про те, що представники коаліції навмисно затягують переговорний процес. А ще пізніше стало зрозуміло, навіщо подібне зволікання було потрібно, — в країні «ожив» і надзвичайно активізувався Конституційний Суд. Не без допомоги «молодших» товаришів із районних судів Донецька чи Єнакієвого, контрольованих, ясна річ, тiєю ж таки коаліцією. Як виявилося, Янукович кивав Ющенкові головою, але насправді потай готував удар у відповідь.

Сьогодні спливає останній термін, коли Віктор Ющенко може підписати прийняті Верховною Радою зміни до держбюджету щодо рівня мінімальних зарплат та пенсій. Згідно з ними, заробітна плата лікаря має зрости на 100—150 гривень, залежно від кваліфікації, а вчителя — відповідно,на 110—120 гривень. Також на 80 гривень уряд хоче збільшити середній розмір виплат пенсіонерам.

Сьогодні по обіді у секретаріаті Президента відбудеться засідання Ради національної безпеки та оборони. Дехто з політиків чекає його з острахом. Бо підозрює, що Президент, втративши надію на робочу групу, спробує провести більш радикальні рішення, ба навіть «силові» через РНБО. Вже й висловили припущення, що глава держави може по-волюнтаристськи відправити уряд у відставку.

Ще позавчора представники робочої групи, які намагалися «розрулити» непросту колізію навколо дострокових парламентських виборів, попрощались один з одним. Увесь пакет частково погоджених документів вони передали Президентові і Прем'єру. Проте перші особи держави компромісу поки що не досягли. Відтак робочу групу відправили працювати знову. Чи надовго — покаже час і здатність домовлятися, яку продемонструють Ющенко та Янукович. А в середу по обіді про всі тонкощі процесу та його результати «УМ» розповів Микола Оніщук — народний депутат, член фракції «Наша Україна» і один з небагатьох, хто свого часу не спокусився наслідуванням Анатолія Кінаха й залишився у складі «НУ», відмовившись від посади заступника голови Партії промисловців і підприємців.

За результатами перепису Національного руху кримських татар, у перші роки після насильного виселення кримських татар із батьківщини і розпорошення по Узбекистану та областях Росії загинуло 42,6 відсотка народу. Вмить у людей відібрали все — житло i майно, родинні реліквії і фото, релігійні й мистецькі цінності, книги. Майже на 50 років народ був позбавлений батьківщини, йому було заборонено опiкуватися власною культурою, мовою, освітою. Саму назву етносу — «кримські татари» — було вилучено з усіх офіційних документів, включаючи посвідчення на новонароджених та паспорти для дорослих.
Очевидно, що такий злочин проти цілого народу є геноцидом. Утім цей народ нечисленний (кримські татари, що спромоглися повернутися на свої землі, становлять нинi близько 12 відсотків населення Криму) і за умови недостатньо глибокого розуміння в українському суспільстві масштабів пережитої ним трагедії навряд може сподіватися на поновлення своїх прав.
Питання дослідження історії, популяризації культури і визнання геноциду кримських татар, здавалося б, можуть вирішуватися вже не на мітингах і явочних квартирах, а у Верховній Раді України, урядових установах та громадських інформаційно-освітніх центрах. Про це — наша розмова з автором багатьох досліджень кримськотатарського національного руху доби тоталітаризму, керiвником історичного вiддiлу спеціальної комісії з вивчення геноциду кримськотатарського народу, редактором веб-сайту «Крим і кримські татари» Гульнарою Бекіровою.

Мабуть, немає на Чернігівщині, та й поза її межами, людини, яка не чула про село Чайкине Новгород-Сіверського району. Про його ошатність, європейську архітектуру, розвинену інфраструктуру та інші радощі цивілізації, які допоміг збудувати там його колишній мешканець Леонід Кучма, легенди ходять.

Президент України Віктор Ющенко та Прем'єр-міністр Віктор Янукович, від яких сподівалися почути вчора погоджену дату дострокових виборів до Верховної Ради, не змогли домовитися. Секретар РНБО Іван Плющ, вийшовши до журналістів, сказав: «Якби був якийсь вагомий підсумок, то було би приємно з вами говорити, і було б про що».